Ухвала суду № 128021600, 09.06.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

вул. Війтівська гора, 39 м. Дрогобич Львівська область Україна 82100

Справа № 442/3648/25

Провадження № 2-с/442/48/2025

У Х В А Л А

09 червня 2025 р.м. Дрогобич

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Крамар О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування судового наказу № 442/3648/25 від 14.05.2025

в с т а н о в и в :

14.05.2025 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь КП «Управитель «ЖЕО» Дрогобицької міської ради: 13737 грн. 46 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території та 302 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, в обґрунтування, якої покликається на те, що у них інша сума заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території, тому просить скасувати даний наказ.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи та заяви про скасування судового наказу, підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, не вбачається.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Щодо стягнення судового збору, сплаченого заявником(боржником) при подачі заяви про скасування судового наказу, суд відмовляє в цій вимозі, оскільки підлягає відшкодуванню суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, лише на користь заявника (стягувача) у разі пред`явлення ним позову до боржника та задоволення такого позову судом.

Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України.

Водночас, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат.

У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже, саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 164 ЦПК України, суд приходить до висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред`явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

Таким чином, суд не приймає доводи представника боржника щодо стягнення понесених судових витрат у вигляді витрат на оплату судового збору, оскільки відповідно до чинного цивільно-процесуального законодавства стягнення у наказному провадженні з боржника вказаних витрат не регламентовано положеннями розділу II ЦПК України та не відноситься до тієї категорії судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, передбаченої ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги, щодо: зобов`язання позивача повернути відповідачу суму сплаченого судового збору.

Керуючись ст.171 Цивільного процесуального Кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в :

Заяву Боянівського Юрія Ярославовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування судового наказу задовольнити частково.

Скасувати виданий 14.05.2025 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області судовий наказ №442/3648/25 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь КП «Управитель «ЖЕО» Дрогобицької міської ради: 13737 грн. 46 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території та 302 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Роз`яснити стягувачу, що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Крамар