Рішення № 128021571, 28.05.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2878/25

Провадження №2-о/442/320/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді Медведика Л.О.,

за участю секретаря Далявської Л.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Дрогобицької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

Заявник звернувся із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 з її мамою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 до дня.її ( ОСОБА_5 ) смерті у квартирі АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні заявник підтримав заяву з підстав, зазначених у ній.

Від заявника надійшла заява про слухання справи у його відсутності та задоволення заяви про встановлення факту.

Від представника заінтересованої особи надійшла заява про те, щоб слухати справу за його відсутності. Щодо задоволення заяви покладається на думку суду.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що заявник працював разом з нею на станції переливання крові. Знала його дружину і дитину. Донька ОСОБА_6 купила квартиру по АДРЕСА_2 , де вона проживала разом із матір`ю. Вона туди не раз приходила робити уколи чи зміряти тиск.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що ОСОБА_7 знала іще з дитинства. Вони спочатку проживали по АДРЕСА_3 , а потім ОСОБА_8 забрала до себе жити донька на АДРЕСА_2 , де вона була частим гостем.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходити до наступного висновку.

За правилами ст. 293 ЦПК України - окреме провадження, це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ст. 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом невизначено іншого порядку їх встановлення.

За приписами ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 48 років, донька заявника, яка до дня смерті була зареєстрована та проживала у належній їй квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується письмовою інформацією ЦНАП виконкому Дрогобицької міської ради від 11.03.2025р.

За заявою заявника приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С. заведено спадкову справу номер 73777252 у спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується витягом із спадкового реєстру №80409967 від 11.02.2025 року.

Дочка заявника не перебувала в офіційно зареєстрованому шлюбі, у неї не було дітей. Колишня дружина заявника, мама ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . До дня смерті ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 .

Після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не була заведена. Єдиним спадкоємцем після її смерті була покійна дочка ОСОБА_4 .

Останні два роки перед смертю, з 2015 року ОСОБА_5 перебралася проживати до своєї дочки - дочки заявника ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1 і там постійно з нею проживала, дочка за нею доглядала, оскільки вона хворіла, потребувала сторонньої допомоги.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру , яке видано 29 вересня 2006 року комісією з приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради квартира АДРЕСА_5 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Відповідно після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_5 . Дочка заявника ОСОБА_4 фактично спадщину прийняла, оскільки проживала постійно зі своєю мамою до дня її смерті у квартирі АДРЕСА_1 ; у нотаріальному порядку спадщину не оформила і померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Дочка заявника організувала похорони свої мами, поминки.

Після смерті дочки заявника відкрилася спадщина на належне їй на час смерті майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 ; 1/3 частки у квартирі АДРЕСА_5 та 1/3 частки у квартирі АДРЕСА_6 , яка належала її покійній мамі ОСОБА_5 .

11 березня 2025 року заявник звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С. з метою оформити спадщину після смерті дочки як спадкоємець по закону першої черги.

Однак, нотаріус повідомила, що мною не подано доказів постійного проживання дочки ОСОБА_9 з її мамою ОСОБА_5 на час відкриття спадщини та своєчасного прийняття спадщини.

Спору щодо спадкового майна - 1/3 частки квартири АДРЕСА_5 не має.

З викладених вище обставин вбачається, що покійна дочка заявника - ОСОБА_4 проживала постійно зі своєю мамою ОСОБА_5 до дня її смерті у квартирі АДРЕСА_1 фактично прийняла спадщину, вступила в управління спадковим майном після смерті своєї мами. Дана обставина підтверджується також поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , допитаних у судовому засіданні.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З Постанови Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18), в якій викладена правова позиція з даного приводу, вбачається, що місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Ст. 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Також в даній Постанові ВС зазначено, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у Постанові від 07.11.2018р. у справі № 336/709/18 (провадження № 61-39374св18), а також у Постанові від 04.07.2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

Згідно з частиною першою ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Викладені доводи узгоджуються з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі № 336/709/18.

При таких обставинах суд вважає, що задоволення заяви про встановлення юридичного факту не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 315, 317 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_4 ) задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 з її мамою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 до дня її ( ОСОБА_5 ) смерті у квартирі АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України

Суддя Медведик Л.О.