Рішення № 128019839, 08.04.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17051/24

провадження № 2/753/3757/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Овчаренко К.А.,

представника позивача (за довіреністю) Бригинця С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року АТ КТ «Приватбанк» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.07.2018 у розмірі 230 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає таке.

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 11.07.2018 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.

На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 200000.00 грн. , що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав згідно Довідки про видані картки кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 07/21, тип -MasterCard World Black Edition.

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам Відповідача.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, Банком надані до суду саме первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за Кредитним договором, які є належними доказами заборгованості Відповідача.

У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Отже, Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.

В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 36 % річних.

У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв`язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 13.11.2020 р., в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.

Далі у процесі користування рахунком 13.11.2020 р. Відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (копія додається до позовної заяви), на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 11/23 , тип MasterCard World Black Edition, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України" . При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви заборгованість Відповідача становила 135 454,21 грн, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.

Тобто, Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 13.11.2020 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 36% . При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 31546,22 грн.

У зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 р. - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру (детально у Розрахунку заборгованості).

Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а Відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.

Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.

Таким чином, у порушення п. 1.4 Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 22.07.2024 року має заборгованість -230000.00 грн., яка складається з наступного:

- 198453.78 грн. - Заборгованість за тілом кредита,

-31546.22 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.09.2024, зареєстрований судом 04.09.2024 за вх. № 60335/24.

Згідно відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 14.10.2024 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 22.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; визнав справу малозначною та призначив її в порядку спрощеного позовного провадження; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи; роз`яснив відповідачу, що він має право у строк для подання відзиву подати суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

27.11.2024 у зв`язку з неявкою сторін суд відклав розгляд справи на 15 год. 30 хв. 19.12.2024.

Представник відповідача - адвокат Лисенко А.О. подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, просив відкласти розгляд справи.

Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.12.2024, зареєстрований судом 19.12.2024 за вх. № 88946/24.

19.12.2024 суд надав доступ до електронної справи № 753/17051/24 представнику відповідача.

19.12.2024 представник позивача подав клопотання про проведення судового засідання 19.12.2024 без його участі, позовні вимоги підтримує.

19.12.2024 суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 16 год. 30 хв. 29.01.2025.

Представник відповідача - адвокат Лисенко А.О. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке.

Щодо правовідносин які виникли у Відповідача з Позивачем.

Позивач у позові зазначив, що Відповідач звернувся до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву б/н від 11.07.2018 року.

Також Позивач вказує, що користуючись банківськими послугами Відповідач станом на 22.07.2024 року має заборгованість в розмірі 230 000.00 грн. Наявність такої заборгованості Позивач пояснює тим, що Відповідач нібито користувався кредитним лімітом, який в подальшому було збільшено до 200 000.00 грн.

З метою доведення викладеної фабули позивачем надано, зокрема, анкета заява про приєднання до банківських послуг від 11.07.2018 року та Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 13.11.2020 року.

З анкети-заяви вбачається, що Анкета-заява не містить відомостей про оформлення Відповідачем кредитного договору у розмірі та на умовах, обумовлених у позові і є лише опитувальником Клієнта банку.

Безпосередньо Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг складається з кількох розділів:

I розділ містить інформацію особистого характеру, його метою є ідентифікація особи, яка звернулася, факт заповнення свідчить про наміри даної особи отримувати банківські послуги.

ІІ розділ під назвою "Істотні умови Договору «Кредитні картки»" містять умови договору щодо різних карток та різних кредитних продуктів.

Тобто з вищевказаного документу вбачається, що будь-яких намірів Відповідача щодо отримання кредиту за певних умов (щодо розміру кредиту, відсотків за користування, пені, штрафів тощо), якими Позивач обґрунтовує суму стягнення, немає.

При цьому, Тарифами, які надав Банк як на підставу розрахунку, врегульовано умови кредитування різних кредитних карт із різними вихідними даними. Тобто, тарифами передбачено обслуговування для різних видів карток з різними відсотками за користування, пенею, штрафами тощо. Позивач не визначився з вихідними даними, внаслідок чого запропонований розмір стягнення є необґрунтованим.

Якщо уважно придивитися до Заяви про приєднання до банківських послуг від 13.11.2020 року вбачається, що в графі "Підпис уповноваженого працівника Банку" взагалі не міститься підпису уповоноваженої особи Позивача, що, в свою чергу, може свідчити про відсутність доказу укладання не просто кредитного договору, а будь-якого договору Відповідача із Позивачем.

Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (див постанову ВП ВС від 27 листопада 2024 року по справі 204/8017/17).

До того ж Велика Палата Верховного суду у постанові від 16 червня 2020 року по справі 145/2047/16-ц виснувала, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

7.11. Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Крім того, Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов і Правил надання банківських послуг в АТ КБ "Приватбанк". А також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначених в цих документах, що залучені банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача, яка вказує на умови кредитування належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

З наданих Позивачем документів немає належних та допустимих доказів того, що саме вказана в позовній заяві процентна ставка була повідомлена Відповідачу. В Анкеті-заяві не вказано взагалі процентної ставки, тобто така є відсутня та користування коштами є безпроцентним.

Вбачається, що самому позивачу невідомо, яку карту з якими саме умовами кредитування потрібно покласти в основу розрахунку, і за яких саме умов кредитування ним нараховано загальну суму боргу.

Будь-яка угода втілює волю всіх сторін договору, внаслідок чого будь-які односторонні умови, не погоджені зі стороною, є лише бажанням банку, спрямованим на отримання прибутку.

Враховуючи те, що в Анкеті-заяві не зазначено жодних умов отримання кредиту, а інших документів Відповідачем не підписувавсь - всі вказані у позові вимоги щодо відсотків за користування, пені, комісії є безпідставними та не відповідають вимогам ст. 1055 ЦК України. Сам позивач надає в якості доказів декілька різних варіантів карток, не вказуючи, з яких підстав ним вирішено, що відповідач погодився на отримання кредиту з певними відсотковими ставками кредитування, пенею, штрафними санкціями тощо.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, Цивільний кодекс України визначає, що обов`язковими умовами кредитного договору є:

1.Визначення суми кредиту;

2.Порядок нарахування процентів;

3.Порядок повернення кредиту та процентів

Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки, а також Умови та правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", не визнаються Відповідачем і не містять його підпису, а тому їх не можна розцінювати, як складову кредитного договору, укладеного між сторонами 16.02.2018 року шляхом підписання Анкети заяви.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила надання банківських послуг в АТ КБ "Приватбанк", відсутність у анкетах-заявах домовленості сторін про сплату пені та комісії, наданий банком Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ КБ "Приватбанк" не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Більш того, зміни до такого договору (умови та тарифи АТ КБ "Приватбанку"), Позивач вносить самостійно. В ході виконання такого договору виник описаний вище суттєвий дисбаланс між правами та обов`язками Відповідача, який носить явний та очевидний характер порушення принципів справедливості, добросовісності та розумності у даному випадку.

Таке зокрема і наявне у виписці по рахунку, де вказано, що Позивач час від часу змінює процентну ставку за користування кредитом. Хоча дана виписка нами не визнається як доказ наявності заборгованості, про що буде вказано нижче, але на неї все ж слід звернути увагу, оскільки нею підтверджує свої вимоги Позивач.

Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір та порядок зміни процентної ставки, підстав нарахування та розміру комісії, а також відповідальність боржника у вигляді неустойки (пені та штрафу) за порушення виконання договірних зобов`язань. Відповідно, відсутні підстави вважати, що було укладено саме кредитний договір та з Відповідача слід стягувати заборгованість саме за кредитним договором.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Твердження Позивача про те, що Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. є хибним, адже Верховний суд у постанові від 1 жовтня 2020 року по справі 761/2122/19 виснував, що Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Отже, Позивач не надав до суду підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг.

Так само є хибним твердження про те, що, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви, оскільки тягар доказування, зокрема, щодо актуальності Умов та правил, покладається саме на Позивача і має бути забезпечений ним.

Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. До зазначеного правового висновку дійшла ОП КЦС ВС у постанвоі від 23 травня 2022 року по справі 393/126/20.

Таким чином, між сторонами не виникло кредитних правовідносин, а тому стягнення заборгованості є необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо підтвердження факту передачі грошових коштів в якості кредиту.

Законодавець чітко визначає кредит, як грошові кошти, що видаються позичальнику банком, а зустрічне надання за даним договором полягає у поверненні кредиту, тобто вказаних коштів, та процентів. Також законодавцем чітко зазначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Факт надання грошових коштів повинен бути підтверджений відповідним платіжним документом, який є єдиним можливим та належним доказом здійснення платежу.

Пунктом 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний суд у постанові від 30 листопада 2022 року по справі 334/3056/15 виснував, що У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 21 червня 2023 року по справі 916/3027/21 зауважила, що застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, вказуючи на необхідності дотримання принципу змагальності, який забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Крім того, Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. постанову ВП ВС від 11 жовтня 2023 року по справі 756/8056/19).

До того ж, Створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі (див. постанову ВС КЦС від 7 лютого 2024 року по справі 311/2297/21).

При цьому, довідка Про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім`я Відповідача не може вважатися належим та допустимим доказом, в розумінні глави 5 ЦПК України, адже, по-перше, вона цілком залежить від волі Позивача, а отже останній може видати зазначену довідку про будь-що у будь-якій редакції, вигідній для Позивача, а по-друге, ст. 78 ЦПК України чітко зазначає, що Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зазначене вище стосується й довідки про видачу карт, адже належних та допустимих доказів того, що Відповідач дійсно отримав ту чи іншу картку Позивач не надав.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає у тому, що незалежно від категорії справ слід дотримувати вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування, з додержанням порядку збирання, подання та дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи. (див постанову ВП ВС від 7 грудня 2021 року по справі 905/902/20).

Відповідно, відсутність в матеріалах справи доказів видачі Відповідачу кредитних коштів є додатковою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку з недоведеністю.

Щодо незаконних стягнень (контррозрахунок Відповідача).

Позивачем та Відповідачем не склалися кредитні правовідносини, тому заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 31546,22 грн. заявлена Позивачем, не підлягає задоволенню через відсутність на те правових підстав.

Крім того, з розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку (в якому міститься повна інформація про рух коштів на банківському рахунку, відображення всіх операцій за договором та даними балансу, суми надходжень та витрат) вбачається, що фактично з Відповідача було незаконно нараховано та списано грошові кошти в сумі 55 600, 25 гр. гривень.

Такі грошові кошти були списані без належних на те правових підстав, оскільки в матеріалах справи відсутність будь-які двосторонні правочини між сторонами, якими погоджено нарахування та сплату відсотків за користування коштами.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14 131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також вказала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

При підписанні Відповідачем анкети-заяви АТ КБ "ПриватБанк" не дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Відповідно, АТ КБ "Приватбанк" не погодив з Відповідачем стягнення відсотків, а тому якщо такі відсотки були стягнуті без належної на те підстави.

При цьому, звертаємо увагу суду, що вказана позиція Верховного Суду повинна застосовуватися з моменту підписання анкети-заяви Відповідачем. Тобто, всі відсотки, які були стягнуті з Відповідача є незаконними та підлягають зарахуванню в погашення тіла кредиту.

Частину із сплачених коштів Позивачем безпідставно було спрямовано на погашення відсотків, між тим, анкети-заяви не містять визначення домовленості сторін про сплату відсотків. За таких обставин, всі суми, що стягували з Відповідача в якості погашення відсотків слід на відповідну суму зменшити заборгованість за тілом кредиту.

Відповідно загальна сума позовних вимог за тілом кредиту має бути зменшена на 55 600,17 грн, та складиме 142 853,61 грн. (198453,78 55600,17 = 142 853,61) в тому разі, якщо суд визнає, що між Позивачем та Відповідачем склалися кредитні правовідносини (що Відповідач не визнає).

Зазначене є контррозрахунком Відповідача.

Верховний суд у постанові від 11 вересня 2019 року по справі 285/3013/16 виснував, що Підстави для списання грошових коштів з рахунку визначені ст. 1071 ЦК України, відповідно до якої банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до пункту 1.38 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» у цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом, або згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що Відповідач надавав розпорядження на списання на списання частини коштів в якості процентів.

Не міститься таке розпорядження й у анкеті-заяві.

До того ж, Верховний суд у постанові від 22.11.2023 по справі Посилання банку на те, що сплачені позичальником кошти зараховувались банком у порядку черговості, передбаченому ст. 534 ЦК України, зокрема спочатку на погашення процентів, а вже потім на погашення кредиту, не можуть бути враховані, оскільки банк не довів належними доказами узгодження між сторонами сплату, розмір та порядок нарахування процентів, що свідчить про безпідставне направлення банком сплачених позичальником коштів на погашення процентів.

Матеріали позовної заяви не містять узгодження між сторонами сплату, розмір та порядок нарахування процентів.

При цьому, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами, а не окремо (див постанову ВС по справі 200/5647/18).

Верховний суд у постанові від 15 листопада 2023 року по справі 204/5103/21 виснував. що Суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем визначена невірно, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, з урахуванням незаконного списання з рахунку Відповідача грошових коштів на погашення не погоджених в двосторонньому правочині процентів у сумі загалом 55 600,17 грн, відсутності будь-яких доказів укладення саме кредитного договору - позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з безпідставністю та бездоказовістю.

Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.01.2025, зареєстрований судом 20.01.2025 за вх. № 3912/25.

29.01.2025 представник позивача подав клопотання про відкладення судового розгляду.

Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.01.2025, зареєстрований судом за вх. № 6841/25.

29.01.2025 суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав розгляд справи на 15 год. 30 хв. 08.04.2025.

29.01.2025 позивач засобами поштового зв`язку подав відповідь на відзив (надійшов до суду 31.01.2025, зареєстрований за вх. № 7676/25).

У відповіді на відзив позивач зазначив таке.

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Анкету-заяву № б/н від 11.07.2018 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви.

Щодо форми кредитного договору

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами падання банківських послуг та Тарифами Банку.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором -приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов).

Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.

Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг.

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах; Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.

На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (п. 1.1 .1 .90 , 2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рухунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов) яку отримав Відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач (п. 1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві.

Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.

За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта).

Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль.

Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід'ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 6 років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.

Стосовно наданих Банком доказів укладення кредитного договору.

Банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань:

Розрахунком заборгованості;

Випискою по рахунку;

Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку;

Довідкою про видані картки;

Копіями анкет та заяв позичальника;

Копією Паспорту споживчого кредиту;

Копією примірнику «Умов та Правил надання банківських послуг».

Копією наказу банку щодо затвердження «Умов та Правил надання банківських послуг» у редакції, що діяла на момент підписання заяви;

Копією документу, що посвідчує особу Відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. І ст. 89 ЦПК України), Відповідачем не надано належних доказів не укладення кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК) Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін, наданих суду для обґрунтування своєї правової позиції. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден, доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі.

Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов`язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення Відповідача з умовами кредитування є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів). Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.

Стосовно підписання документів стилусом на планшеті.

По перше необхідно зазначити, що підписання стилусом на планшеті регламентовано Постановою НБУ № 151 від 13.12.2019 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України" (надалі - Положення), відповідно до якої власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою, це - цифровий власноручний підпис.

Фактично відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, цифровий підпис це аналог власноручного підпису, а за визначенням закону України "Про електронні довірчі послуги" цифровий, підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис, при цьому такі дані мають бути унікальними та однозначно пов`язаними із підписувачем і не пов`язаними з жодною іншою особою.

При здійсненні клієнтом власноручного підпису на планшеті не використовувались ніякі електронні дані в якості аналогів власноручного підпису, натомість було вчинено саме власноручний підпис але на електронному документі на екрані сенсорного пристрою.

Таким чином, враховуючи що підпис вчинено власноручно без використання будь яких додаткових даних в якості аналогу, то такий підпис не може вважатись електронним підписом лише на тій підставі, що він вчинений на екрані планшету.

Теж саме зазначено у п.1 Положення, що воно розроблено відповідно до. Цивільного кодекс України, Законів України "Про Національний банк України", "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" і визначає порядок застосування особливого виду власноручного підпису - цифрового власноручного підпису клієнтами банків - фізичними особами під час підписання документів. Це Положення є актом цивільного законодавства, дія якого поширюється на відносини, що виникають між клієнтами банку та банками під час здійснення банківської діяльності та отримання банківських послуг.

Вказаною вище постановою у п. 6 передбачено, що цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису, а згідно до п. 7 використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та" клієнтом.

Таким чином, власноручний підпис на планшеті є особливим видом власноручного підпису, внаслідок чого не може бути аналогом власноручного підпису, яким відповідно до визначення є електронний підпис, а тому для його вчинення не потрібна попередня згода щодо його використання.

Щодо ознайомлення Відповідача умовами та правилами надання банківських послуг.

Позивачем надана до суду копія заяви від 11-07-2018 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії заяви чітко вбачається, що Відповідач висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки та особистим підписом засвідчив (ла), що "Підписанням цієї анкети-заяви я згодна з ст. 634, Цивільного кодексу України в повному обсязі приєднуюсь до Умовам та Правил надання банківських, послуг, які розміщені на на офіційному сайті і які разом з пам'яткою Тарифами банку складають Договір банківського обслуговування, примірник якого я отримав шляхом самостійного роздрукування. Погоджуюсь із збільшення строку позовної давності, вказаним в Умовах та правилах і з тим, що зміни в Умовах і правилах вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку Продовження користування послугами Банку після дати публікації на сайті Банку змінених Умов і правил є підтвердженням моєї згоди і повного прийняття змін редакції Умов і правил. Зі змінами Умов та правил надання банківських послуг зобов`язуюсь ознайомлюватись самостійно на офіційному сайті банку позивача.

Згідно тарифу обслуговування кредитних карт чітко вбачається, що на момент оформлення кредиту Банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 0.01% річних за коригування кредитним лімітом в пільговий період та 3,1 % (37,2% на рік) за коритування кредитним лімітом після закінчення пільгового періоду, вказано розміри комісій та штрафів, розмір щомісячного платежу тощо.

Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами.

Відповідач підписанням заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.

Відповідно до ч. І ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч. І ст.634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою, заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч. І ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування).

Банк надав до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, а отже й отримав кредитну картку, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).

Виписка по картковому рахунку та розрахунок, заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз`яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що права сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. Відповідно до ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.

Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті.

Підпису клієнта у примірнику Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку бути не може, оскільки сторони заключили договір про Надання банківських послуг у формі договору приєднання особливістю якого є викладення умов в стандартних формулярах (Умовах та Правилах), а укладення такого договору здійснюється лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому.

Стосовно обов'язку Клієнта знайомитися зі змінами тарифів і УІП на сайті Банку

Відповідно до заяви підписаної Клієнтом встановлено, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті становлять між Клієнтом та Банком Договір про надання банківських послуг, прийняття даних умов підтверджується підписом Клієнта у заяві.

Така форма оформлення кредитного договору не суперечить діючому законодавству, оскільки укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком "і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК, договір вважається вчиненою у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.

При оформленні кредиту заяву на отримання кредиту, підписується повнолітнім, дієздатним особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а гакож здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п. 1 ст. 30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг.

Згідно умов договору Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів у році.

Згідно підписаної заяви/договору Клієнт повідомлений про сайти Банку та своїм підписом підтвердив, що повною мірою розуміє та зобов`язується виконувати вимоги УІП, а також підтвердив ознайомлення з обов`язком самостійно знайомитися з внесеними змінами на сайті Банку.

Дана вимога також встановлена УІП в розділі обов`язки Клієнта:

п. 2.1 п.5.3. отримувати виписки про стан карткового рахунку та про проведені операції по картковому рахунку.

п. 2.1.1.5.4. при незгоді зі змінами Правил та / або Тарифів Банку звернутися в Банк для розірвання цього Договору та погасити перед Банком заборгованість, у тому числі і заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карток, виданих Держателю і його Довіреною особам.

Одночасно, Посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс15 вважаємо недоречною з огляду на наступне.

В зазначеній постанові ВСУ вказав: "Суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника".

Більш того, згідно Заяви Відповідач зобов'язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбанку.

Таким чином, твердження Відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомленні відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг не відповідають дійсним обставинам справи.

Більш того, ухвалою ВСУ від 26.10.2016 року визнано посилання відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс15 безпідставними, оскільки ознайомлення останнього З умовами кредитування підтверджено підписанням заяви.

Щодо посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі № 342/180/17

Розглядаючи справу № 342/180/17 Верховний Суд зазначив, у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальникам.

Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.

Таким чином, при розгляді судової справи № 494/721/19 Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності доданих банком до позовної заяви Умов та Правил надання -банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника.

В судовій справі, що розглядається судом, Позивачем раніше із відповіддю на заперечення надавались :

наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви;

виписка по рахунку;

довідка щодо виданих кредитних карток Відповідачу.

Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення Відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.

Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання Відповідачем кредитного рахунку.

Стосовно отримання кредитної картки та користування кредитними коштами.

На підставі анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок Та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 200000.00 грн. , що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Випискою по рахунку (додана до позову). Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав згідно Довідки про видані, картки (додається до позовної заяви) кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії -07/21.

Далі у процесі користування рахунком 13.11.2020 р. Відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (копія додається до позовної заяви), на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер НОМЕР_2 строк дії - 11/23, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.

Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці.

Банк надав до суду виписку по картрахунку, яка є підтвердженням, що Відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується , що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що Відповідач частково сплачував заборгованість за договором

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).

З матеріалів справи не вбачається, а Відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.

Стосовно зміни процентної ставки.

Клієнт на сьогоднішній день не звертався до Банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, більше того активно користувався картою, що говорить про прийняття Клієнтом діючих умов банківського обслуговування, а тому заперечення Відповідача являються необґрунтованими.

У зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 р. - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру (детально у Розрахунку заборгованості).

Щодо наданого банком розрахунку заборгованості.

Розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.

Тому було надано виписку по рахунку.

Банківська виписка має статус .первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені:

касові, банківські документи;

повідомлення банків;

виписки банків;

корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.

Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.

Розрахунок заборгованості здійснюється за допомогою автоматизованого програмного комплексу, та провадиться за всім кредитним договором, а не за окремими кредитними картами.

Стосовно наданого Відповідачем власного розрахунку заборгованості слід зауважити, що Відповідач не має спеціальних знань, та належної освіти в даній сфері для компетентного проведення розрахунку заборгованості за кредитом.

Судово-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості Відповідача за кредитним договором не проводилась, а тому підстави вважати наданий Банком розрахунок заборгованості неналежним відсутні.

Стосовно Порядку погашення заборгованості

Згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості.

Пільговий період кредитування - це установлений банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом проводиться за процентною ставкою 0.01 % річних (п. 1.1.1.49).

У разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік (п. 2.1.1.12.6).

Тарифи - розмір винагороди за послуги банку, є невід'ємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими умовами (п. 1.1.1.91).

Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів.

Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів зазначені в Тарифах.

Стосовно черговості погашення заборгованості зазначаємо.

Черговість виконання грошового зобов'язання, при якій основна сума боргу погашається в останню чергу, визначена ст. 534 ЦК України, згідно' якої у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором; в першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; в другу чергу виплачуються проценти і неустойка; в третю чергу сплачується основна сума боргу Отже зарахування коштів на погашення заборгованості здійснюється відповідно до положень ЦК України.

Щодо порядку нарахування процентів.

У разі зміни процентної ставки розрахунок процентів на заборгованість, що виникла до зміни нараховується за діючою процентною ставкою на момент використання цих коштів, якщо частина боргу використана уже після зміни процентної ставки, розрахунок процентів на цю частину заборгованості здійснюється за новою процентноюставкою. Дана умова не діє при нарахуванні процентів на прострочену заборгованість. При розрахунку процентів цифри, починаючи з третього знака після коми, відкидаються. Сума після коми ручного розрахунку може відрізнятися від розрахунку який доданий до позову у зв`язку з автоматичним округленням.

Пунктом 1.1.3.1.6. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що Клієнт доручає Банку списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті Банку за Договором, у разі настання термінів платежів,' а також списувати кошти з картрахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунка.

Тобто при нарахуванні Банком процентів, коміссій, пені і не внесення коштів Клієнтом на погашення цієї заборгованості, Банк має право здійснити списання данної заборгованості за рахунок кредитного ліміту.

Щодо кредитного ліміту

Пунктом 2.1.1.2.3. УІП Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний, ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає згоду Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Представник позивача просив розглянути справу без фіксації технічними засобами, просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки не повідомили.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, установив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Згідно із витягом зі статуту позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», а випискою з ЄДРПОУ та банківською ліцензією підтверджується, що він є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

11.07.2018 відповідач підписав анкету-заяву № б/н, у якій підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» і тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (а.с.37-38).

13.11.2020 відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, у якій підтвердив те, що підписанням заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умов та правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», що розмішені в мережі інтернет на сайті банку, в редакції чинній на момент підписання цієї заяви, які разом становлять Договір банківського рахунку, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується його виконувати.

Зазначена заява містить істотні умови договору «Кредитні картки» (кредитний ліміт, процентна ставка, порядок повернення кредиту, тощо).

13.11.2020 відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.24-25).

Згідно з наданою позивачем довідкою від 25.07.2024 відповідачу видані кредитні картки:

- НОМЕР_1 , дата відкриття 11.07.2018, термін дії 07/21, тип картки MasterCard World Black Edition;

- НОМЕР_2 , дата відкриття 13.11.202, термін дії 11/23, тип картки MasterCard World Black Edition (а.с.39).

Згідно з наданою позивачем довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача, 11.07.2018 відбувся старт карткового рахунку НОМЕР_3 , 18.11.2019 кредитний ліміт збільшено до 200 000,00 грн, 04.01.2023 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн (а.с.40).

Згідно з наданим позивачем розрахунку у відповідача станом на 22.07.2024 за кредитним договором № б/н від 11.07.2018 утворилась заборгованість у розмірі 230 000,00 грн, з яких:

- 198 453,78 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 31 546,22 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.42-49).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача зазначив:

- між сторонами правовідносини не оформлені належним чином, тому неможливо вважати, що між сторонами укладено кредитний договір та слід проводити стягнення заборгованості. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що сторони погодили умови користування кредитними картками.

Суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Умови і правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Підписана 11.07.2018 відповідачем анкета-заява про приєднання до умов та правил банківських послуг в Приватбанку не містить умов про розмір процентів за користування кредитом.

Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг та паспорт споживчого кредитування підписані відповідачем 13.11.2020 містять умови щодо користування кредитним картками, зокрема щодо розміру процентів за користування кредитом

Отже, сторони погодили умови кредитування, зокрема щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом тільки 13.11.2020.

Доказів щодо оскарження в судовому порядку кредитного договору стороною відповідача не надано.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову, також зазначив, що позивачем не надані докази на підтвердження факту передачі кредитних грошових коштів, а надані позивачем довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, видачі кредитних карт не є належними та допустими доказами у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надані позивачем довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, видачі кредитних карт відповідають таким критеріями оцінки доказів як належність та допустимість, оскільки містять інформацію, що входить в предмет доказування у цій справі (отримання кредитних коштів), надані кредитором, який на виконання умов кредитного договору встановив кредитний ліміт, видав кредитні картки.

Крім того, позивач надав до позову виписку за договором № б/н від 11.07.2018 за період з 11.07.2018 по 25.07.2024, яка є первинним документом, оформлений відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та яка містить інформацію щодо користування відповідачем у спірний період кредитним картками 5221192200003272, 5221191100783561.

Отже, позивач підтвердив доказами надання відповідачу кредитних коштів шляхом встановлення кредитного ліміту на картках, які відповідають таким критеріям оцінки доказів, як належність та допустимість.

Представник відповідача також не погодився із заявленим позивачем розміром заборгованості та надав свій контррозрахунок, згідно з яким загальний розмір заборгованості за тілом кредиту має бути зменшений на 55 600,17 грн та складатиме 142 853,61 грн (198 453,78 грн - 55 600,17 грн).

На обґрунтування зазначеного представник відповідача зазначив, що позивач незаконно нарахував та списав кошти в розмірі 55 600,17 грн, оскільки частину сплачених коштів позивач безпідставно спрямував на погашення відсотків.

Разом із тим, наданий стороною відповідача контррозрахунок не є обґрунтованим, оскільки не містить інформації щодо порядку визначення такого розміру списання (чи враховувались часткові оплати заборгованості, здійснені відповідачем, періоди нарахувань, тощо).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд вважає, що позивач довів факт отримання відповідачем кредитних коштів за договором № б/н від 11.07.2018, якими останній користувався (здійснював перекази, сплачував покупки в магазинах, здійснював поповнення карток через термінали), однак відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість.

Разом із тим, визначаючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 22.07.2024 у розмірі 230 000,00 грн, з яких:

- 198 453,78 грн - заборгованість за тілом кредита;

- 31 546,22 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості він здійснював нарахування відсотків таким чином:

- за період з 18.11.2019 по 29.02.2020 відсоткова ставка 74,4%;

- за період з 01.03.2020 по 31.07.2020 відсоткова ставка 37,2%

- за період з 01.08.2020 по 28.02.2022 відсоткова ставка 36%;

- за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 відсоткова ставка 0%;

- за період з 26.04.2022 по 31.05.2022 відсоткова ставка 20,4%

- за період з 01.06.2022 по 22.07.2022 відсоткова ставка 36%.

Оскільки в анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку від 11.07.2018 (а.с. 36-38), підписаній відповідачем, відсутні умови про розмір процентів за користування кредитом, тоді як нову заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с.28-35) та паспорт споживчого кредиту (а.с.24-25) підписані відповідачем лише 13.11.2020, суд дійшов висновку про відсутність підстав для включення боргу по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 31 546,22 грн, нарахованих ще з 2018 року, у загальний розмір боргу за кредитним договором, тому стягує з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 198 453,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 2 381,45 грн (198 453,78 грн х 2 760,00 грн : 230 000,00 грн).

Керуючись нормами ст. 81, 141, 142, 247, 258, 259, 263, 265, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за тілом кредита за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 11.07.2018 станом на 22.07.2024 у розмірі 198 453,78 грн, судовий збір у розмірі 2 381,45 грн, разом - 200 835,23 грн.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 09.06.2025.

Суддя В.М. Маркєлова