Рішення № 128018876, 30.05.2025, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1280/23

Провадження № 2/126/36/2025

"30" травня 2025 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

зі секретарем Дончик О.А.

за участі представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, Приданчук В.В.

відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1

представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом АТ "Оператор Газороподільної системи "Вінницягаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ "Оператор Газороподільної системи "Вінницягаз" про визнання дій неправомірними щодо нарахування боргу по сплаті за послуги розподілу газу,

ВСТАНОВИВ:

Представник, АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" Приданчук В.В., звернувся в суд з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким стягнути з відповідача на користь АТ "Оператора газорозподільної системи "Вінницягаз" заборгованість за послуги розподілу природного газу в сумі 2908,54 грн, за період з січня 2020 по лютий 2023 року, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору, в розмірі 2684, 00 грн.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є споживачем та отримувачем послуги з розподілу природного газу в розумінні Законів України "Про ринок природного газу" та "Про житлово-комунальні послуги", оскільки його будинок газифікований та приєднаний до газорозподільної системи АТ "Вінницягаз", в зв`язку із чим в Автоматизованій системі обліку споживання і розрахунків (бази даних абонентів) на нього відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , здійснює фактичний відбір газу та частково сплачував кошти за отриману послугу розподілу природного газу.

Відтак, відповідач здійснюючи зазначені вище дії, приєднався до умов договору розподілу природного газу - акцептував договір, зміст якого розміщений на офіційному веб-сайті позивача та відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженого НКРЕКП та обов`язкового до виконання всіма суб`єктами ринку природного газу.

Протягом періоду з жовтня 2021 по вересень 2022 року включно відповідачем було використано 314,00 м.куб. природного газу.

Відповідач в повному обсязі за отримані послуги з розподілу природного газу не розрахувався, здійснивши проплату наданих протягом 2020-2023 років лише частково.

Таким чином, заборгованість відповідача за послугу з розподілу природного газу, надану протягом січня 2020 - лютого 2023 років складає 2908,54 грн.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 02.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

29.06.2023 на адресу суду надійшов зустрічний позов, в якому ОСОБА_1 , просив прийняти його позов до спільного розгляду з первісним позовом.

В обгрунтування поданого позову, ОСОБА_1 , зазначає, що він є споживачем житлово-комунальних послуг по постачанню природного побутового газу, який поставляється відповідачем АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" до будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов Договору "за наявності лічильника газу розрахунок за наданні послуги проводиться за встановленими цінами на підставі фактичних показань лічильника".

24.08.2020 відповідачем було складено акт про розпломбування та зняття побутового лічильника на періодичну перевірку.

Однак, після складання акту про зняття газового лічильника працівниками Бершадського відділення АТ "Вінницягаз" на перевірку відповідач не встановив лічильник з обмінного фонду, а з`єднав газопровід без лічильника, що є порушенням положень частин першої і четвертої статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" .

Згідно до Закону установлено, що на період зняття лічильника газу для проведення періодичної повірки Оператор ГРМ встановлює лічильники газу з обмінного фонду. При цьому:

- якщо знятий лічильник газу належав Оператору ГРМ, встановлений на його місце лічильник газу з обмінного фонду Оператора ГРМ стає розрахунковим, що оформлюється відповідним актом, та надалі розрахунки зі споживачем здійснюються згідно з його показаннями;

- якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, пройшов періодичну повірку, що підтверджується відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності, Оператор ГРМ зобов`язаний встановити його замість тимчасово встановленого лічильника газу з обмінного фонду протягом двох місяців з дати його зняття;

У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про доцільність ремонту, Оператор ГРМ зобов`язаний встановити відремонтований лічильник газу побутового споживача замість тимчасово встановленого лічильника газу з обмінного фонду протягом двох місяців з дати його зняття.

У разі якщо на період зняття лічильника газу на періодичну повірку неможливо встановити інший, розрахунки зі споживачем здійснюються залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менше шести місяців. При цьому:

-якщо знятий на періодичну повірку лічильник газу перебуває у власності Оператора ГРМ, Оператор ГРМ зобов`язаний протягом двомісячного строку з дати зняття лічильника за власний рахунок забезпечити встановлення розрахункового лічильника газу на місце знятого лічильника газу;

- якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, пройшов періодичну повірку, що підтверджується відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності, Оператор ГРМ зобов`язаний встановити його протягом двох місяців здати його зняття;

Відповідач в порушення законодавства встановив лічильник газу, який ОСОБА_1 придбав за свої кошти в сумі 1500 грн. (квитанція додається) майже через 4 місяці який був знятий 28.08.2020 та встановлений 22.12.2020 року.

ОСОБА_1 , просить звернути увагу суду, що відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» побутові споживачі природного газу - фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.

Порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Однак, відповідач не врахував вартість даного лічильника, який ОСОБА_1 був придбаний за власні кошти і не врахував його вартість у борг, а також не виплатив компенсацій його вартості.

З цього приводу 11 лютого 2022 року ОСОБА_1 до відповідача подано заяву щодо надання роз`яснень правомірності нарахування заборгованності з врахуванням вартості лічильника, однак ніякої відповіді від остяннього він не отримав.

Також, ОСОБА_1 просить звернути увагу суду, що відповідно до абз.5 ч.2 ст.1 ЗУ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, постачальнику природного газу забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості (у тому числі включати заборгованість у рахунок па оплату, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи з припинення газопостачання у зв`язку з наявністю заборгованості тощо), яка врегульовується відповідно до абзацу другого частини третьої статті 2 цього Закону.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.2 вище вказаного Закону, постачальникам природного газу компенсуються: різниця між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, за період з 1 березня 2022 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з газопостачання.

Правовідносини, які склались між сторонами регулюються Цивільним кодексом У країни, Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про захист прав споживачів», Кодексом газорозподільних систем, Типовим договором з розподілу природного газу, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. № 2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу», Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. № 2500 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1418 від 11.08.2016.

З вказаних підстав ОСОБА_1 звертає увагу суду на фундаментальні приписи ст. 3 Конституції України, згідно якої - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

ОСОБА_1 регулярно сплачує кошти за спожитий газ відповідно виставленим рахункам. Відповідач повинен регулярно знімати показники лічильника. За весь час експлуатації лічильника у відповідача не виникало сумнівів у вірності експлуатації, нарахування та користування електроенергією ОСОБА_1 ..

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить суд визнати, неправомірними дії відповідача щодо нарахування йому боргу в сумі 2908,54 грн., за послуги розподілу природного газу.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 07.03.2024 прийнято зустрічну позовну заяву та призначено підготовче судове засідання.

Від представника АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", ОСОБА_3 надійшли заперечення щодо зустрічного позову, які останній обстанній обгрунтував наступним.

Як встановлено із змісту зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 заявляється вимога про визнання неправомірними діями АТ "Вінницягаз" щодо нарахування йому боргу у сумі 2908,54 грн. за отриману ним послугу із розподілу природного газу та подальшого відмовлення у задоволенні позовних вимог Товариству.

Щодо врахування вартості лічильника в рахунок розрахунків за розподіл природного газу.

Порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідульних приладів обліку природного газу для споживачів природного газу фізичних осіб (населення) встановлюються КМУ.

Наразі відповідного порядку компенсацій та визначення їх розміру, Урядом не затверджено, тобто відсутній законодавчо визначений механізм відшкодування коштів, витрачених на самостійне встановлення індивідуального приладу обліку природного газу.

Більше того, норма ЗУ "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" в частині компенсації вартості лічильника природного газу стосувалася виключно споживачів, які до моменту встановлення лічильника газу розраховувалися по нормам споживання (тобто придбаний та встановлений за їх кошти лічильник був першим, а не у випадку його заміни після його виходу з ладу.

Відтак, дана позиція ОСОБА_1 не має жодного відношення до розміру та виникнення у нього заборгованості за послуги із розподілу природного газу.

Що стосується вимог абз. 5 ч.2 ст. 1 ЗУ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Вимоги ч.3 ст. 2 ЗУ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" стосується виключно безнадійна та сумнівна дебіторська заборгованість побутових споживачів, що обліковується у постачальників природного газу станом на розрахункову дату. у ому числі заборгованість у розмірі вартості обсягів приведення обсягів споживання до стандартних умов та вартості обсягів, які виникли у зв`язку з визначенням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01.10.2014 до розрахункової дати, не сплачена станом на розрахункову дату, а не поточної заборгованості за послуги із розподілу природного газу.

Таким чином, висвітлена позиція ОСОБА_1 у зустрічному позові жодним чином не спростовує ні наявності ні розміру заборгованості за послуги розподілу природного газу.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 01.08.2024 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, ОСОБА_3 вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Щодо зустрічного позову, просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Пригуза С.Д., просили в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задоволити.

Вислухавши позиції учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, визначивши правову природу спірних правовідносин, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до копії судового наказу від 11.01.2023, з ОСОБА_1 було стягнуто на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» заборгованість за послугу розподілу природного газу в сумі 2331,67 грн. та судовий збір в розмірі 248,10 грн (а.с.9).

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 26.01.2023 скасовано судовий наказ, виданий Бершадським районним судом Вінницької області від 11.01.2023 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу (а.с.10).

Згідно фінансового стану ОСОБА_1 являється споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 періодично частково оплачував за доставку (розподіл) спожитого природного газу. (а.с.11)

Відповідно до копій довідок про фактичний обсяг споживання природного газу за попередні періоди, який було використано позивачем для розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , протягом періоду з жовтня 2019 року по вересень 2020 включно відповідачем було використано 1374,52 м куб природного газу, з жовтня 2020 по вересень 2021 було використано 1324,85 м куб. З жовтня 2021 року до вересня 2022 року було використано 159,30 м. куб.. (а.с.12-14).

З копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» займається розподіленням газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (основний) (а.с.17-18).

Згідно акту розпломбування та зняття/встановлення та опомблування побутового лічильника газу на періодичну перевірку/після періодичної перевірки 24.04.2020 у присутності ОСОБА_1 було знято лічильник. (а.с.36)

Згідно акту розпломбування та зняття/встановлення та опомблування побутового лічильника газу на періодичну перевірку/після періодичної перевірки 22.12.2020 у присутності ОСОБА_1 було встановлено лічильник. (а.с.37)

З накладної №41 від 20.12.2020 вбачається, що вартість лічильника становить 1500 грн.(а.с.35)

З копії заяви ОСОБА_1 від 11.02.2022 вбачається, що останній звертався до комерційного директора АТ "Вінницягаз" Товмача О.М. з заявою про роз`яснення, щодо нарахування йому заборгованості в період відсутності у нього лічильника.

Також, ОСОБА_1 , надано копії квитанцій про сплату ним плати за розподіл (доставку) природного газу.

З огляду на наведене та зважаючи на правову природу спірних правовідносин судом встановлено, що сторони у справі є учасниками правовідносин у сфері надання та споживання природного газу.

Відповідно до визначень, наведених у п.п.17, 27, 32 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» (далі по тексту Закону № 2496):

оператором газорозподільної системи є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);

постачальником природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;

регулятором - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Взаємовідносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496 та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі по тексту Кодексу ГРМ).

Так, відповідно до п.4 глави 8 розділу Х Кодексу ГРМ на період зняття лічильника газу для проведення періодичної повірки Оператор ГРМ встановлює лічильники газу з обмінного фонду. При цьому:

1) якщо знятий лічильник газу належав Оператору ГРМ, встановлений на його місце лічильник газу з обмінного фонду Оператора ГРМ стає розрахунковим, що оформлюється відповідним актом, та надалі розрахунки зі споживачем здійснюються згідно з його показаннями;

2) якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, пройшов періодичну повірку, що підтверджується відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності, Оператор ГРМ зобов`язаний встановити його замість тимчасово встановленого лічильника газу з обмінного фонду протягом двох місяців з дати його зняття;

3) якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, визнаний відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності непридатним до подальшої експлуатації, рішення про доцільність його ремонту приймає Оператор ГРМ, ураховуючи технічні та економічні чинники. У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про доцільність ремонту Оператор ГРМ зобов`язаний встановити відремонтований лічильник газу побутового споживача замість тимчасово встановленого лічильника газу з обмінного фонду протягом двох місяців з дати його зняття. У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про недоцільність проведення ремонту лічильника газу Оператор ГРМ зобов`язаний протягом п`ятнадцяти робочих днів після результатів проведення періодичної повірки (але не пізніше двомісячного строку після зняття лічильника газу на періодичну повірку) безкоштовно встановити власний розрахунковий лічильник газу (типорозміром не більше лічильника газу побутового споживача) для подальших комерційних розрахунків і в цей самий строк повернути побутовому споживачу його лічильник газу та письмово повідомити споживача про результати проведення періодичної повірки і прийняте рішення щодо недоцільності ремонту лічильника газу. У такому разі побутовий споживач не може відмовитись від встановлення лічильника газу Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 5 глави 8 розділу Х Кодексу ГРМ у разі якщо на період зняття лічильника газу на періодичну повірку неможливо встановити інший, розрахунки зі споживачем здійснюються залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менше шести місяців. При цьому:

1) якщо знятий на періодичну повірку лічильник газу перебуває у власності Оператора ГРМ, Оператор ГРМ зобов`язаний протягом двомісячного строку з дати зняття лічильника за власний рахунок забезпечити встановлення розрахункового лічильника газу на місце знятого лічильника газу;

2) якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, пройшов періодичну повірку, що підтверджується відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності, Оператор ГРМ зобов`язаний встановити його протягом двох місяців з дати його зняття;

3) якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, визнаний відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності непридатним до подальшої експлуатації, рішення про доцільність його ремонту приймає Оператор ГРМ, враховуючи технічні та економічні чинники. У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про доцільність ремонту Оператор ГРМ зобов`язаний встановити відремонтований лічильник газу побутового споживача протягом двох місяців з дати його зняття. У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про недоцільність проведення ремонту лічильника газу Оператор ГРМ зобов`язаний протягом п`ятнадцяти робочих днів після результатів проведення періодичної повірки (але не пізніше двомісячного строку після зняття лічильника газу на періодичну повірку) безкоштовно встановити власний розрахунковий лічильник газу (аналогічного типорозміру) для подальших комерційних розрахунків і в цей самий строк повернути побутовому споживачу його лічильник газу та письмово повідомити споживача про результати проведення періодичної повірки і прийняте рішення щодо недоцільності ремонту лічильника газу. У такому разі побутовий споживач не може відмовитись від встановлення лічильника газу Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ у разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Приписами пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ встановлено, що після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об`єму розподіленого та спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВтгод, Гкал, МДж.

Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВтгод, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу.

Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно копій довідок про фактичний обсяг споживання природного газу за попередні періоди, який було використано для розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , протягом періоду з жовтня 2019 року по вересень 2020 включно ОСОБА_1 було використано 1374,52 м куб природного газу, з жовтня 2020 по вересень 2021 використано 1324,85 м куб. З жовтня 2021 року до вересня 2022 року використано 159,30 м. куб.

Відтак, встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про те, що формування щомісячних обсягів розподілу природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , належному ОСОБА_1 за час відсутності лічильника здійснено з урахуванням вимог пункту 5 глави 8 розділу Х Кодексу ГРМ, оскільки обсяг споживання природного газу за аналогічний період і такий відповідає розподіленому обсягу у спірному періоді.

З наведеного можна дійти висновку, що визначені оператором ГРМ об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником.

Водночас, судом враховується відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували наявність розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого ОСОБА_1 природного газу у спірний період та намагання ним врегулювати ці розбіжності у спосіб, встановлений договором розподілу природного газу.

Окрім того, ОСОБА_1 в обґрунтування своїх доводів не надано суду будь-якого розрахунку об`ємів споживання газу, які він вважає неправильно проведеними Оператором ГРМ із зазначенням суті неправильності проведення такого нарахування.

Також, ОСОБА_1 , не надано суду доказів, які б свідчили про несправність вилученого в нього газового лічильника, що спонукало його в подальшому придбати такий лічильник за власні кошти, зокрема акту несправності лічильника.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що за результатами розгляду справи в судовому засіданні було встановлено порушення АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" вимог пункту 5 глави 8 розділу Х Кодексу ГРМ в частині встановлення споживачу ОСОБА_1 газового лічильника протягом двох місяців з дати його демонтажу, виявлення якого підтверджено відповідним актом.

Виявлене порушення свідчить про порушення права позивача як споживача природного газу.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 звертаючись до суду із зустрічним позовом, посилається на встановлену у абзаці п`ятому частини другої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» № 2479-IX від 29 липня 2022 року (далі - Закон №2479-IX) імперативну заборону подання позову щодо стягнення заборгованості та відповідно неможливість задоволення позовних вимог.

Абзацом п`ятим частини другої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинений або скасований, постачальнику природного газу забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості (у тому числі включати заборгованість у рахунок на оплату, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи з припинення газопостачання у зв`язку з наявністю заборгованості тощо), яка урегульовується відповідно до абзацу другого частини третьої статті 2 цього Закону.

Абзацом другим частини третьої статті 2 вказаного Закону визначено, що постачальникам природного газу компенсується заборгованість побутових споживачів, яка урегульовується згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Відповідно до статті 2 зазначеного Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, які включені до Реєстру. Статтею 1 цього Закону визначений чіткий перелік заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають ) урегулюванню відповідно до цього Закону, серед яких єдиною заборгованістю, що стосується побутових споживачів, є безнадійна та сумнівна дебіторська заборгованість, що обліковується у постачальників природного газу станом на розрахункову дату, у тому числі заборгованість у розмірі вартості обсягів приведення обсягів споживання до стандартних умов та вартості обсягів, які виникли у зв`язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01 жовтня 2014 року до розрахункової дати, не сплачена станом на розрахункову дату.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що чинне законодавство установлює особливі передумови застосування положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», а його дія у даному випадку на виниклі між сторонами у цій справі правовідносини не поширюється, тому доводи ОСОБА_1 є необґрунтованими.

ОСОБА_1 не надано будь-яких належних та допустимих доказів на спростовування доводів позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом щодо об`єму спожитого природнього газу, який взято для розрахунку розподілу природного газу, розміру нарахованої вартості послуги.

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" виконало взяті на себе договірні зобов`язання перед ОСОБА_1 та надало послуги розподілу природного газу, водночас ОСОБА_1 своїх зобов`язань не виконав та не оплатив послуги розподілу природного газу в повному обсязі, чим порушив умови договору,

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги первісного позову про стягнення з ОСОБА_1 боргу за розподіл природного газу в розмірі 2908, 54 грн., тоді як вимоги зустрічного позову є необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір в розмірі 2684 гривні, сплачений первісним позивачем, слід стягнути на його користь з ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст.ст. 273, 274-279, 280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов АТ "Оператор Газороподільної системи "Вінницягаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства "Оперетора газорозподільної системи "Вінницягаз" заборгованість за послугу розподілу природного газу в сумі 2908.54 грн., що виникла за період з січня 2020 по лютий 2023 року включно, а також витрати за оплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Оператор Газороподільної системи "Вінницягаз" про визнання дій неправомірними щодо нарахування боргу по сплаті за послуги розподілу газу

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р. В. Хмель