Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 583/1895/25
2/583/852/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Яценко Н.Г.,
з участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
03.08.2025 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №L9639499 від 28.02.2019 у загальному розмірі 27374,65 грн, яка складається з: суми заборгованості 18214,28 грн, суми інфляційних втрат 7522,58 грн, суми 3% річних 1637,79 грн, а також судові витрати.
Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 28.02.2019 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір кредитної лінії №L9639499. В інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Дінеро» присвоєно номер договору - №L9639499, паралельно з номером договору №AG7654774. Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідачки безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 18214,28 грн, з яких: 8900,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2416,00 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 4449,99 грн штрафи , 4450,00 грн - заборгованість за комісією. 01.07.2019 між ТОВ «ФК «Дінеро»» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», яке 25.07.2024 змінило найменування на ТОВ «ВІН ФІНАНС», укладено договір відступлення права вимоги №01072019, за яким позивач набув прав кредитора стосовно відповідача на загальну суму 18214,28 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
06.05.2025за ухвалоюсудді Охтирськогоміськрайонного судуСумської областівідкритопровадження по справі у спрощеному позовному провадженні та призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, заяв та клопотань про відкладення судового засідання чи про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції до суду не надходило.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавала, правом на подання відзиву не скористалася, а тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення відповідачки про розгляд його справи, у зв`язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідачка повідомлена в установленому законом порядку.
Приймаючи до уваги викладене, з огляду на позицію позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.
Установлено, що 28.02.2019 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №AG7654774, шляхом підписання електронним підписом спеціальних умов для короткострокового кредиту (договору кредитної лінії), додаткової угоди №АМ7654774 від 05.03.2019.
Вказаним договором передбачені такі умови: ліміт кредитної лінії 8900,00 грн; сума кредиту 4900,00 грн; відсоткова ставка, в день 1,34%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 73,5 грн; потенційний ліміт кредитної лінії 20000 грн; надана сума кредиту 8900,00 грн; загальна вартість кредиту 11316,00 грн; реальна річна відсоткова ставка 480,67%; дата повного погашення 30.03.2019; штраф, якщо є 50% (а.с. 16-17).
До матеріалів справи долучено загальні умови договору кредитної лінії, в яких зазначалася загальна інформація про умови кредитування в залежності від виду кредиту, паспорта споживчого кредиту, підписані електронними підписами.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеному 19.02.2025 ТОВ «Дінеро», та виписки з рахунку, заборгованість за договором №AG7654774 (L9639499) за період з 28.02.2019 15.07.2019 складає 20215,99 грн, з яких: 8900,00 грн - тіло кредиту, 2416,00 грн - проценти для початково зазначеної тривалості, 4449,99 грн - нараховані штраф/пеня, 4450,00 грн - комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю (а.с. 22, 24-25).
Із довідки про ідентифікацію, надану ТОВ «Дінеро» вбачається, що 28.02.2019 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Дінеро» кредитний договір №AG7654774 (номер договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця L9639499) на суму 8900,00 грн строком на 30 днів та зі сплатою процентів 234% річних з 28.08.2019 та 480,67% річних з 05.03.2019. Дата банківських переказів: 28.02.2019 (4000,00 грн), 05.03.2019 (4900,00 грн) (а.с. 43).
01.07.2019 між ТОВ «ФК «Дінеро» (Кредитор) та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (Новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №01072019, згідно з яким кредитор передає (відступає) новому кредиторові права вимоги до боржників, які виникли у кредитора внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості (а.с. 29-33).
ТОВ «ВІН ФІНАНС» надано витяг з реєстру боржників від 15.07.2019 до договору відступлення права вимоги №01072019 від 01.07.2019 щодо передання права вимоги ОСОБА_1 за кредитним договором №L9639499 від 28.02.2019 в розмірі 20215,99 грн (а.с. 27-28).
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» від 25.07.2024 №1706 змінено назву товариства з ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (а.с. 21).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним у позовній заяві, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 07.04.2025 становить 27374,65 грн, з яких: 18214,18 грн - заборгованості за кредитним договором, 7522,58 грн - сума інфляційних втрат, 1637,79 грн - три відсотки річних.
Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У статті 610ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За статтею 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ст.517ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Статтею 1077ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст.1082ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Звертаючись до суду з позовом, позивач доводив, що первісний кредитор надав відповідачці кредит на умовах договору, однак внаслідок невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором у останньої утворилася заборгованість перед первісним кредитором.
За приписами ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 76ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 77 ЦПК України).
Положеннями ч. 2 ст.78ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст.13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.16.2021 у справі №686/19271/19, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.
Закон України«Про платіжнісистеми тапереказ коштівв Україні» (далі - Закон) як спеціальний закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Відповідно до п. 16.1. ст.16.Закону до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.
Відповідно до п. 17.1. ст.17того жЗакону форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Згідно з ч. 19.1, 19.2. ст.19Закону порядок і строки зберігання, а також процедура знищення електронних документів, що застосовуються при проведенні переказу, встановлюються Національним банком України. Строки зберігання цих документів мають бути не меншими, ніж строки, встановлені для паперових документів аналогічного призначення. Електронні документи зберігаються на носіях інформації у формі, що дозволяє перевірити цілісність, достовірність та авторство електронних документів на цих носіях.
Згідно з ч. 22.1 ст. 22 Закону, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.
Відповідно до ст.9Закону України«Про бухгалтерськийоблік іфінансову звітністьв Україні» «Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку»: Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
На аркушах справи 24-25 міститься документ назва якого зазначена як «виписка з рахунку станом на 15.07.2019», в якому проведено калькуляцію нарахування відсотків по кожному дню та сформовано колонки із кінцевим результатом калькуляції у вигляді зального розміру заборгованості. Однак вказаний документ не є випискою по рахунку відповідачки у розумінні первинного бухгалтерського документа для цілей бухобліку, адже відповідачці не відкривався банківський рахунок у системі первісного кредитора і даний документ не є випискою по банківському рахунку первісного кредитора, з якого можливо було б встановити факт здійснення переказу на картковий рахунок відповідачки. При цьому вказаний документ є фактично розрахунком заборгованості, сформованим первісним кредитором. Крім того, до позову не долучено доказів на підтвердження підстав здійснення таких фінансових операцій. А тому, вказаний доказ не свідчить про виконання кредитором умов договору з перерахування коштів на картковий рахунок відповідачки.
В матеріалах справи наявні паспорти споживчого кредиту, разом з тим, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Аналогічний правовий висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.
Довідка про ідентифікацію не є первинним документом, який підтверджує дійсність фінансової операції, а лише відображає загальні дані щодо відповідачки та дати заявок на кредит і банківських переказів, однак не підтверджує здійснення таких переказів первісним кредитором.
Оскільки до позовної заяви не долучено жодного із цих документів 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер, суд дійшов висновку, що за кредитним договором позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували, що первісний кредитор ТОВ «ФК «Дінеро» виконав зобов`язання щодо видачі грошових коштів на картковий рахунок відповідачки.
Крім того, для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія - позивач повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлений та підписаний договір про відступлення права вимоги, реєстр боржників, що передається кредитором новому кредитору згідно вказаного договору, акт прийому-передачі, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Так, Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №910/16109/14 та від 17 січня 2020 року у справі №916/2286/16 зробив висновок, що відсутність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі, з огляду на положення договору відступлення права вимоги.
На необхідність перевірки доводів перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний Суд у постановах від 29 вересня 2021 року у справі №2-879/11, (провадження №61-10005св21), від 03 листопада 2021 року у справі №301/2368/14-ц (провадження №61-11546св21) з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимоги до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «ВІН ФІНАНС» вважає себе кредитором, право вимоги до якого перейшло на підставі договору відступлення права вимоги. Однак товариством не надано суду доказів на підтвердження сплати кредитору - ТОВ «ФК «Дінеро» грошових коштів (ціну продажу) за отримання права вимоги, зокрема до ОСОБА_1 .
Таким чином, за відсутності в матеріалах справи належних доказів надання ОСОБА_1 кредитних коштів за вказаним кредитним договором, факту набуття позивачем права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.
Аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
В зв`язку з відсутністю підстав для задоволення заявлених вимог відсутні підстави для відшкодування судових витрат, згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко
Судове рішення № 128015676, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 10.06.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 583/1895/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: