Ухвала суду № 128012309, 10.06.2025, Літинський районний суд Вінницької області

137/745/25

У Х В А Л А

10.06.2025

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника ДУ «Літинська ВК № 123» ОСОБА_3 ,

особи, відносно якої розглядається подання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в с-щі Літин подання начальника Державної установи «Літинська виправна колонія №123» ОСОБА_5 про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скомарошки, Оратівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, не одруженого, раніше судимого, засудженого вироком 01.06.2022 Вінницького районного суду Вінницької області, який змінений ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31.08.2022, за ч.3 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, ст.72 КК України до чотирьох років одного місяця позбавлення волі,

ВСТАНОВИВ:

До Літинського районного суду Вінницької області надійшло вказане подання у якому начальник ДУ «Літинська виправна колонія №123» ОСОБА_6 просить встановити адміністративний нагляд засудженому ОСОБА_4 після звільнення з установи, за місцем проживання, а також застосувати обмеження передбаченіст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

Представник Державної установи «Літинська виправна колонія №123» ОСОБА_3 подання підтримав та просив його задовольнити, встановивши відносно ОСОБА_4 адміністративний нагляд строком на 1 рік.

Засуджений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти встановлення йому адміністративного нагляду та застосування обмежень запропонованих у поданні.

Заслухавши пояснення осіб присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.

Із вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 01.06.2022 (а.с.6,7) встановлено, що ОСОБА_4 визнано винниму вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначено йому покарання: за ч.3 ст.185 КК України - у виді 3 х (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі; за ч.1 ст.357 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч.1ст.70 КК Українишляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців. Відповідно до ч.4 ст.70, ст.72 КК України частково приєднано ОСОБА_4 невідбуту частину покарання за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 28.10.2021 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. В строк відбування покарання повністю зараховано покарання, відбуте частково за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 28.10.2021 року до постановлення нового вироку. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня ухвалення нового вироку.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31.08.2022 вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 01.06.2022 року, щодо ОСОБА_4 , змінено через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та покарання, призначеного за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 28.10.2021 року, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 вирішено рахувати з дня ухвалення вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 01.06.2022 року.

Із характеристики начальника відділення соціально-психологічної служби ДУ «Літинська виправна колонія №123» від 05.06.2025 відносно засудженого ОСОБА_4 та із довідки по особовій справі відносно засудженого ОСОБА_4 вбачається, що за час відбування покарання у ДУ «Літинська виправна колонія №123» останній характеризувався задовільно: допустив одне порушення вимог режиму відбування покарання у ДУ «Літинська виправна колонія №123», за що йому оголошено попередження; мав заохочення (а.с.3-6).

Зокрема, у характеристиці зазначено, що ОСОБА_4 не вчиняє дії, пов`язані з погрозами або насильством. Відсутні явні прояви неадекватної поведінки. Відсутні явні ознаки нервового збудження. Відсутні ознаки пригнічення. Самооцінка адекватна. За словами засудженої особи, відсутні ознаки щодо зв`язку вживання алкоголю з підвищенням агресивності. Зі слів засудженого наркотиків не вживав. Не має друзів та кола спілкування, в якому підтримують прокримінальні настанови та спосіб життя. Є друзі, соціальні контакти (у т.ч. з іншими засудженими). Стабільні зв`язки з рідними та близькими, які позитивно впливають на засуджену особу. Підтримує соціально-корисні зв`язки з батьками. Заходи виховного характеру відвідує. По відношенню до представників адміністрації тактовний. В середовищі засуджених неконфліктний. За характером спокійний врівноважений. Вину в скоєному ним злочині визнав повністю. Має позитивні плани на майбутнє. Усвідомлює, що саме потребує змін, але при цьому нічого не робить. Утримує у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. Приймає участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення», «Фізкультура і спорт» та «Правова просвіта». Бере участь у роботі самодіяльних організацій засуджених, входить до складу самодіяльних секцій «Виробнича» та «Фізкультурно-оздоровча». Заплановані заходи виконані в повному обсязі у визначені терміни. Не виявлено потреби у плануванні нових завдань впливу на криміногенну потребу.

Згідно п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначенийчастиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно із ст.158 КВК Україниадміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених устатті 3 Закону України від 01.12.1994 року "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі"за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 вищезазначеного Закону.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, які звільняються з місць позбавлення волі" адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

Згідно із п.б ч.1 ст.4 Закону підставами для встановлення адміністративного нагляду є матеріали установ виконання покарань - щодо осіб, зазначених упункті "б"статті 3 цього Закону.

Згідно ч.2,3ст.5 Законуу поданні мають бути визначені обмеження, які пропонує встановити на підставістатті 10цього Закону відповідно начальник установи виконання покарань чи начальник органу Національної поліції щодо поведінки піднаглядного, та обгрунтування доцільності таких заходів. Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою.

Частинами 1, 2статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено, що кожен має право на повагу до свого приватногожиття; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення адміністративного нагляду щодо засудженого, з огляду на характер та обсяг обмежень, суд вважає це втручанням у його право на повагу до приватного життя, яке ґрунтується на положенняхЗакону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.01.2021 року по справі «Дедеш проти України», будь-яке втручання може бути виправданим відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції, лише якщо воно відповідає закону, переслідує одну або декілька законних цілей, наведених у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві для досягнення будь-якої такої цілі (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Роман Захаров проти Росії» [ВП] (Roman Zakharov v. Russia) [GC], заява № 47143/06, пункт 227, ЄСПЛ 2015).

Аналізуючи зміст положень п.«б» ч.1 ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»підставами для встановлення адміністративного нагляду є сукупність декількох умов: повноліття особи; тяжкість злочину; засудження два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини; якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.

З матеріалів подання та особової справи вбачається, що за період відбування покарання ОСОБА_4 вчинив всього одне порушення встановленого порядку відбування покарання. Аналіз порушення, допущеного ОСОБА_4 , за яке на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження, свідчить про те, що він 1 раз притягався до дисциплінарної відповідальності за паління цигарки у невстановленому місці. Вказане не може свідчити про систематичні порушення режиму відбування покарання, а вчинене ним порушення не є злісним порушенням установленого порядку відбування покарання в розумінні ст.133 КВК України. Крім того, ОСОБА_4 працевлаштований та отримав подяку установи за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.01.2021 року по справі «Дедеш проти України» зазначив, що встановлення адміністративного нагляду на строк один рік є втручанням в право особи на повагу до приватного життя. Цей захід ґрунтується на положенняхЗакону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»та може переслідувати законну мету запобігання злочинам. Водночас слід оцінювати чи буде цей захід пропорційним законній меті, яка переслідувалася, і чи були відповідними та достатніми підстави наведені національними органами влади для його обґрунтування. У всякому разі, органи державної влади повинні проаналізувати індивідуальні обставини заявника та пояснити, чому в його справі встановлені щодо нього обмеження були необхідними.

Суд,дослідивши матеріалиподання,врахувавши думкуучасників судовогопровадження, зважаючи на характеристику, його працевлаштування в колонії, а також наявність у засудженого заохочення, враховуючи наявність лише одного порушення та його характер, приходить до висновку, що матеріалами подання та доданими до нього доказами не доведено обставин того, що поведінка ОСОБА_4 під час відбування покарання свідчила, що він не бажає стати на шлях виправлення, залишається небезпечним для суспільства та наявні ризики продовження особою протиправної діяльності після його звільнення, а отже, не має необхідності втручання в Конвенційні права особи захищені ст.8 Європейської конвенції з прав людини.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення подання начальника Державної установи «Літинська виправна колонія № 123» ОСОБА_5 про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_4 .

Керуючись ст.158 КВК України, ст.3,5,10 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", ст. 371-372, 395, 537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання начальникаДержавної установи«Літинська виправнаколонія №123» ОСОБА_5 про встановленняадміністративного наглядувідносно ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особами, що не були присутні при цьому - з дня отримання її копії.

Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги,якщо такускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги ухваласуду,якщо їїне скасовано,набирає законноїсили післяухвалення рішеннясудом апеляційноїінстанції.

Суддя:ОСОБА_1