Рішення № 128011450, 10.06.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2291/25

Провадження № 2/752/3873/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

встановив:

У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 , через адвоката Мельниченко Є.О. (свідоцтво, ордер а.с.42, 43) звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» (далі - ТДВ «СГ «ОБЕРІГ») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою (далі - ДТП).

У редакції позовної заяви від 18 лютого 2025 року (а.с. 52-60) просить суд стягнути з ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» страхове відшкодування в сумі ліміту виплати за полісом № 216993724 у розмірі 41 301,97 грн, а також 5% від виплати страхового відшкодування у якості стягнення відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 749,66 грн; стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - 47 250,34 грн; стягнути пропорційно з ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» та ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу, точна сума яких буде визначена при завершенні розгляду справи у суді, орієнтовна сума становить 30 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначається, що постановою Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/6938 від 28 червня 2024 року ОСОБА_2 було визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 28 травня 2024 року о 21:50 в м. Києві по вул. Тульчинській, буд. 3, внаслідок чого транспортний засіб «Volkswagen», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , яким керував позивач, було пошкоджено. Позивач вказує, що цим же судовим рішення відносно нього провадження було закрито за недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Раssаt», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 54 993,16 грн, що підтверджується рахунком на технічне обслуговування № 12305489 від 25 липня 2024 року. Однак відповідач ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» сплатив страхове відшкодування лише у розмірі 13 691,19 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачами було завдано моральну шкоду, яку він оцінює у загальному розмірі 50 000,00 грн, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав, доводячи свою невинність у ДТП в суді; позивач тривалий час залишився без автомобіля, у зв`язку із чим було порушено його нормальні життєві зв`язки; моральну шкоду також було завдано позивачу у зв`язку з недоплатою страховиком у повному обсязі страхового відшкодування.

В обґрунтування відшкодування моральної шкоди з відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» позивач посилається на Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказуючи, що розмір моральної шкоди становить 5% від загальної суми, яку оцінено у розмірі 2 749,66 грн як 5% від суми матеріальної шкоди - 50 000,00 грн. З відповідача ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди позивач просить стягнути 47 250,34 грн, при цьому вказує, що відповідач ОСОБА_2 уникав та уникає відповідальності за вчинену ДТП.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 48-50).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 61, 62).

03 березня 2025 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у вимогах позивача до нього щодо стягнення моральної шкоди. ОСОБА_2 вказує, що позивач не наводить доказів на підтвердження завдання моральної шкоди. Не вказує яким по тривалості часом позивач не користувався автомобілем; витрачання часу у судових засіданнях, як заявляє позивач, не було обов`язковим, оскільки його інтереси представляв адвокат в судових у засіданнях. На думку відповідача ОСОБА_2 , незрозумілим та абсурдним є твердження позивача, що відповідач ОСОБА_2 уникав та уникає відповідальності, оскільки факт надання відповідачем пояснень, які наведені у протоколі про адміністративне правопорушення за фактом ДТП, не може вважатися уникненням відповідальності (а.с. 67-79).

28 березня 2025 року в системі «Електронний суд» представник відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» адвокат Алєксєєв В.В. (свідоцтво, довіреність, а.с.99, 99 зворот) подав відзив на позовну заяву, вказуючи, що ухвалу про викриття провадження було отримано 14 березня 2025 року, відтак відзив подано з дотриманням процесуальних строків. Суд зазначає, що відповідно до рекомендованого повідомлення, поштове відправлення відповідачу ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» вручено 14 березня 2025 року (а.с. 103), отже відзив подано з дотриманням процесуального строку.

Не погодившись з доводами позивача, представник відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» вказує, що відповідно до заяви позивача на виплату страхового відшкодування від 27 вересня 2024 року між позивачем та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було узгоджено розмір страхового відшкодування у розмірі 13 741,19 грн. Також у вказаній заяві було погоджено здійснення страховиком виплати страхового відшкодування згідно заяви в зазначеному в ній розмірі, що є повним виконанням страховиком своїх зобов`язань перед заявником, який не матиме жодних претензій до страховика стосовно розміру страхового відшкодування. Також було погоджено, що страховик і заявник досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи.

Вважає безпідставною вимогу щодо стягнення із страховика моральної шкоди, оскільки ТДВ «СГ ОБЕРІГ» у даних правовідносинах виступає саме у якості страховика та здійснює свою діяльність в частині відшкодування збитків відповідно до спеціалізованого закону, нормами якого встановлені права та обов`язки усіх суб`єктів можливих правовідносин. Згідно із положенням ст.26-1 Закону № 1961-IV, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Посилання представника позивача на норми ЦК України, на думку відповідача, являються абсолютно помилковими та такими, що не узгоджуються із положеннями спеціалізованого законодавства. Крім того, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» не є заподіювачем шкоди, а є страховиком, котрий здійснює виплати страхового відшкодування лише на підставі договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та у відповідно до положень Закону № 1961-IV. В свою чергу, загальні норми цивільного законодавства щодо стягнення моральної шкоди визначають суб`єкта відшкодування такої шкоди - заподіювача шкоди, тобто винуватця ДТП. У зв`язку із викладеним просить у задоволенні позову відломити, стягнути з позивача на користь відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» витрати на професійну допомогу у розмірі 7 300,00 грн (а.с.87-102 і зв).

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За матеріалами справи, відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 28 червня 2024 року (справа № 758/6938/24) судом було встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28 травня 2024, 28 травня 2024 року о 21:50 в м. Києві по вул. Тульчинській, буд. 3, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, та здійснив різке гальмування, не пов`язане із запобіганням ДТП, що призвело до зіткнення з транспортним засобом «Honda», д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п.п. 2.3 б, 12.9 г Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Також було встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 853237 від 28 травня 2024 року, о 20:35 водій ОСОБА_2 в м. Києві по вул. Тульчинській, буд. 3, керуючи транспортним засобом «Honda», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п.п. 2.3 б, 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Суд зазначав, що матеріали справи не містять належних доказів, які вказували на порушення водієм ОСОБА_1 п.п.2.3 б, 12.9 г Правил дорожнього руху України. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1. ч. 1 ст. 247 КУпАП за недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Судом водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.11-14).

У відповідності з частини четвертої, шостої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, позивач звільнений від доказування підстав для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки останній має право на отримання страхового відшкодування, як потерпіла особа, та наявність вини в діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди в даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Honda», д.н.з. НОМЕР_2 , на дату ДТП була забезпечена ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» відповідно до полісу № 216993724, який діяв з 25 вересня 2023 року по 24 вересня 2024 року (а.с.85).

Відносно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, є ОСОБА_1 , дата реєстрації - 24 грудня 2020 року (а.с.26).

06 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з повідомленням про ДТП до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», вказавши обставини ДТП та зобов`язався надати для огляду пошкоджений транспортний засіб «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.22).

14 вересня 2024 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» в особі Антошина В.А. склало за участю позивача ОСОБА_1 акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , акт підписано позивачем без зауважень (а.с.41).

У позові ОСОБА_1 зазначає, що ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» виплатило страхове відшкодування у розмірі 13 691,19 грн (т.1 а.с.3). Дану обставину також підтверджено і у відзиві ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», яке повідомило, що 11 жовтня 2024 року позивачу було сплачено 13 691,19 грн страхового відшкодування.

Разом з тим, за матеріалами справи, відповідно до платіжної інструкції від 11 жовтня 2024 року № 10673 ТВД «СГ «ОБЕРІГ» перерахувало ОСОБА_1 13 741,19 грн із призначенням платежу «Страхове відшкодування згідно страхового акту 50173/1 від 27.09.2024 (Volkswagen СС НОМЕР_1 ). Без ПДВ.» (а.с.100 зв.).

Не погоджуючись із розміром сплаченого страхового відшкодування, позивач звернувся до ТОВ «Автосоюз», яке згідно з рахунком технічного обслуговування № 123054898 від 25 липня 2024 року визначило вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 54 993,15 грн, разом із ПДВ (а.с. 40).

Отже, загальна сума страхового відшкодування, яку повинен виплатити відповідач ТВД «СГ «ОБЕРІГ» за судовим рішенням, на думку позивача, повинна становити 41 301,97 грн (54 993,15 - 13 691,19 грн).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Пунктом 2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Указана норма кореспондується зі статтею 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон№1961-IV) є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогами статті 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону №1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону№1961-IVстраховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як встановлено судом, 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» з повідомленням про ДТП, яка сталась 28 травня 2024 року, та складено між останніми 14 вересня 2024 року акт огляду транспортного засобу (а.с. 21-22, 41).

27 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» із заявою на виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку 28 травня 2024 року за договором страхування # ЕР-216993724 від 24 вересня 2023 року у розмірі 13 741,19 грн. У заяві ОСОБА_1 навів реквізити, на які просив перерахувати зазначену суму, а також повідомив, що сума страхового відшкодування сторонами взаємно погоджена, сторони досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування та не наполягають на проведення оцінки, експертизи пошкодженого транспортного засобу (а.с. 100).

Встановлено, що платіжним дорученням від 11 жовтня 2024 року № 10673 ТВД «СГ «ОБЕРІГ» перерахувало ОСОБА_1 13 741,19 грн у якості страхового відшкодування (а.с.100 зв.).

Зазначене свідчить про те, що ТВД «СГ «ОБЕРІГ» та ОСОБА_1 дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджується заявою позивача про страхове відшкодування та відповідає вимогам статті 30, пункту 34.4 статті 34 та пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV.

ОСОБА_1 скористався своїм правом звернення безпосередньо до страховика та отримав страхове відшкодування, а ТВД «СГ «ОБЕРІГ» забезпечило реалізацію права позивача на отримання страхового відшкодування у розмірі погодженого зі страховою.

За наявності заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, покладення на страховика обов`язку виплати інший розмір страхового відшкодування є необґрунтованим.

Аналогічна позиція наведена постановах Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 759/28079/21, від 10 червня 2020 року у справі № 333/2096/17.

На думку суду, факт перерахування ТВД «СГ «ОБЕРІГ» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі, погодженому між ними, свідчить про виконання страховиком свого зобов`язання з виплати страхового відшкодування та про відмову потерпілого від одержання відшкодування в більшому розмірі.

Посилання позивача на рахунок технічного обслуговування № 123054898 від 25 липня 2024 року не спростовує необхідність застосування наведених вище норм права і не вказує на те, що ОСОБА_1 відмовився від своєї заяви, яка в силу частини першої статті 202 ЦК України є правочином, тобто дією особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно з частиною першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Ураховуючи наведене, встановивши фактичні обставини справи, суд звертає увагу на те, що страхова компанія під час вирішення питання про виплату страхового відшкодування у першу чергу керується Законом № 1961-IV. Звертаючись із заявою до страховика про виплату страхового відшкодування, позивач визначив розмір такого відшкодування, вказавши його у заяві, тобто погодився на відшкодування страховою компанією збитків саме у заявленому розмірі.

Відтак, позовна вимога до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» про стягнення страхового відшкодування не підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення із відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» моральної шкоди у розмірі 2 749,66 грн, що є 5% від страхової суму, суд зазначає, що згідно із положенням п.26-1, ст.21 Закону № 1961-IV, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41. 2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Пунктом п. 23-1 ст.23 Закону № 1961-IV визначено, що відшкодовується моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року № 147/66/17 сформувала висновок, що позивач просить стягнути моральну шкоду, яка не охоплюється страховим відшкодуванням, оскільки не стосується шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого (згідно з статтею 23 Закону № 1961-IV).Тому відповідальність за заподіяну позивачу моральну шкоду, яка полягає в його моральних стражданнях та інших немайнових втратах через спричинене з вини страхувальника ДТП, має бути співмірно компенсована останнім.

Матеріали справи не містять даних, що позивачу внаслідок даної ДТП було завдано шкоду здоров`ю. Відтак, такі вимоги до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» щодо стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та також не підлягають задоволенню.

Крім того, до відповідача ОСОБА_2 заявлена позовна вимога щодо стягнення у якості відшкодування моральної шкоди у розмірі 47 250,34 грн.

В обґрунтування завданої моральної шкоди, позивач вказує, що зазнав душевних страждань у зв`язку пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 . Позивач тривалий час залишився без автомобіля, який був пошкоджений та втратив товарний вигляд. Свій робочий час позивач витрачав на встановлення у суді своєї невинуватості в ДТП, встановлення розміру завданої йому шкоди та вартості ремонту. Були порушені нормальні життєві зв`язки та ритми позивача, відповідач ОСОБА_2 уникав відповідальності та продовжує уникати, що призвело до нервового напруження позивача.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України.

Суд погоджується, що сама по пособі подія ДТП є стресовою ситуацію для її учасників, що тягне душевні хвилювання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц, сформований висновок про те, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Враховуючи характер правопорушення, керуючись принципами розумності, виваженості, пропорційності, справедливості, співмірності та обґрунтованості та його наслідки, обсяг страждань позивача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.

На підставі частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2,3ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають істотне значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов про відмову у позовних вимогах, заявлених позивачем до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», та про часткове задоволення вимог до відповідача ОСОБА_2 .

У прохальній частині відзиву на позову заяву відповідач ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» просить суд стягнути з позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу до допомогу у розмірі 7 300,00 грн (а.с.93).

Положеннями ч.1,ч.3 ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову до відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», то у даному випадку підляють стягненню з позивача на користь відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено положення ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідач ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» у відзиви на позовну заяву, заявив про стягнення з позивача 7 300,00 грн, як витрати на професійну правничу допомогу.

За матеріалами справи інтереси відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» представляє адвокат Алєксєєв В.В. на підставі довіреності № 2025/Ю/9 від 25 грудня 2024 року (а.с. 99 зворот).

На підтвердження понесених судових витрат, суду надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 03 грудня 2024 року, укладений між ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» та адвокатом Алєксєєвим В.В.; акт приймання-передачі наданих послуг від 28 березня 2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 03 грудня 2024 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11699/10 від 16 вересня 2024 року; довіреність № 2025/Ю/9 від 25 грудня 2024 року (а.с.94-97, 98 зворот).

Як у попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 28 березня 2025 року, так і в акті приймання-передачі наданих послуг від 28 березня 2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 03 грудня 2024 року, зазначено вид послуг, їх вартість - на загальну суму 7 300,00 грн. Зокрема: ознайомлення з позовною заявою, відзивом співвідповідача додатками, їх аналіз тривалістю 1 год. вартістю за послуги у розмірі 1 460,00 грн; надання консультації клієнту тривалістю 0,5 год. вартістю - 730,00 грн; підготовка відзиву на позовну заяву та додатків до нього тривалістю 3 год. вартістю 4 380,00 грн; друк, підписання та направлення всіх підготовлених документів тривалістю 0,5 год. вартістю 730,00 грн (а.с. 97, зв.,98).

Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У Постанові Верховного Суду від 31 серпня 2023 № 824/20/23 (61-6611ав23) вказано, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Також судом враховано, що послуги, які надавалися адвокатом складають фактично складення відзиву на позов; надано копії документів, які наявні у страховій справі страховика.

Крім того, адвокатом до гонорару безпідставно віднесено до послуг професійної правничої допомоги такі послуги, як друк, підписання та направлення документів до суду та іншим учасникам справи.

При визначенні суми відшкодування витрат відповідачу ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат та конкретних обставин справи, яка підпадає під ознаки малозначної справи, а спірні правовідносини являються досить поширеними та не вимагають складної роботи адвоката. Справа є малозначною судом розглянута спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн, що документально підтверджено (а.с.46).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки до відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» відмовлено у задоволені позовних вимог у повному обсязі, до відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги задоволено частково (4,23%), то з останнього на користь позивача слід стягнути суди збір в сумі 26,51 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,259, 273,279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_2 - відмовити.

У задоволенні позовних вимог до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 26 (двадцять шість) грн 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд.14, код ЄДРПОУ 39433769.

Повний текст судового рішення складено 10 червня 2025 року.

Суддя А.В. Слободянюк