Рішення № 128011040, 09.06.2025, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5625/24

2/705/902/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зняття арешту з майна,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зняття арешту з майна в обґрунтування зазначивши наступне.

Під час оформлення спадкового майна після смерті свого батька, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона дізналась про те, що на будинок з відповідною частиною надвірних споруд, який належав її померлому батькові накладений арешт.

На її заяву про причини накладення арешту на майно ОСОБА_5 , листом відділу ДВС у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомлено, що в період 2007, 2009, 2010, 2012 роки в провадженні ДВС на примусовому виконанні перебували виконавчі провадження відносно ОСОБА_5 , у зв`язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у виді стягнень, на користь держави.

Вказані виконавчі провадження були завершені без фактичного їх виконання та знищені по закінченню трирічного строку зберігання.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 27.04.2007 зареєстровано обтяження № 4887895, де реєстратором є Уманська міська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження: постанова серія 3 б/н від 25.01.2001, видавник: відділ ДВС Уманського міського управління юстиції, об`єкт обтяження будинок з відповідною частиною надвірних споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_5 (ідентифікуючі особу дані не вказано).

З огляду на вищевикладене, підстав для зняття арешту, вилучення обтяження та/або внесення змін в обтяження у відділі немає.

Тобто, слід зробити висновок, що вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, як дочка спадкодавця, у зв`язку з тим, що на будинок АДРЕСА_1 , накладено арешт.

При цьому, звертає увагу суду, що у листі ДВС зазначено, що об`єктом обтяження є будинок з відповідною частиною надвірних споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а власником вказаний ОСОБА_5 , без ідентифікуючих особу даних.

У інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 27.05.2024, зазначено: об`єкт обтяження будинок по АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло, 29/50 часток будинку по АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_5 та членам його сім`ї: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно інформації про зареєстроване право власності, наданої 02.05.2024 Уманським відділком КП ЧООБТІ право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 належить: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 кв. АДРЕСА_3 та ОСОБА_4 АДРЕСА_4 .

Тобто, позивач вважає, що можна зробити висновки, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 є одна і та ж особа, і фактично він не є власником будинку АДРЕСА_1 , а є тільки співвласником вказаного будинковолодіння.

Вона намагалася вирішити питання зняття арешту у позасудовому порядку, але після отримання відповіді виконавчої служби про відсутність підстав для зняття арешту з майна, вимушена звернутися до суду з цим позовом.

Просить суд зняти арешт з нерухомого майна, будинку АДРЕСА_1 , накладеного постановою № б/н 25.01.2001 відділом виконавчої служби Уманського міського УЮ (реєстраційний номер обтяження 4887895) та зареєстрованого 27.04.2007 15:19:12 за № 4887895, реєстратором: Уманська міська державна нотаріальна контора.

Ухвалою судді від 01 листопада 2024 року у справі відкрите спрощене провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Відповідачу було направлено копію ухвали судді та примірник позовної заяви, вказаний пакет документів отримано представником 21.11.2024, що підтверджується витягом з журналу розносної кореспонденції суду. Відповідач відзив до суду не направив, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на адресу суду направили письмові заяви, у яких просили позов задовольнити.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію третіх сторін, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованого 27.05.2024 за № 380247324 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю., щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , наявний запис про арешт, реєстраційний номер 4887895, зареєстрований 27.04.2007 Уманською міською державною нотаріальною конторою на підставі постанови Б/Н від 25.01.2001 відділу виконавчої служби Уманського міського УЮ, житлового будинку за вказаною адресою і власником зазначений ОСОБА_6 , код особи відсутній згідно архівного запису.

Разом з тим, згідно свідоцтва № НОМЕР_1 на право власності на житло, виданого 23.09.1999 відділом житлового господарства Уманського міськвиконкому, зареєстрованого в реєстрі за № 9240, 29/50 будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної, спільної, сумісної або часткової власності належить ОСОБА_5 та членам його сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Згідно інформації про зареєстроване право власності, виданої 07.05.2024 за № 10703о Уманським відділком КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», станом на 01.01.2013 право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 зареєстровано в Уманському відділку комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічно інвентаризації» за: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане відділом житлового господарства Уманського міськвиконкому 23.09.1999 за № 2240, квартира 1, 29/50 часток; ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого Уманською державною нотаріальною конторою 20.02.1992 за реєстрованим № 2-962, квартира АДРЕСА_3 ; ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Уманською державною нотаріальною конторою 03.08.1992 за реєстровим № 1-6275, квартира АДРЕСА_4 .

У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 267.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданому 15.03.20923 за № 71800518, після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , приватним нотаріусом Черповицькою І.Ю. відкрито спадкову справу, зареєстровану спадковому реєстрі за № 70392274 та у нотаріуса за номером 17/2023.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є рідною донькою ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження, серії НОМЕР_3 , виданого повторно Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Актовий запис про народження № 569.

Згідно відповіді відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.07.2024 за вих. № 68466/268-34/8 на запит позивача, здійсненою перевіркою встановлено згідно бази даних автоматизованої системи виконавчого провадження, у тому числі Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, що дійсно в період 2007, 2009, 2010, 2012 роки в провадженні відділу ДВС на примусовому виконанні перебували виконавчі провадження відносно особи-боржника ОСОБА_5 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у вигляді стягнення штрафа на користь держави.

Виконавчі провадження за №№ ЄДРВП 34925419, 23604453, 13790679, 5745776, 5620054 були завершені без фактичного виконання та знищені по закінченню трирічного строку зберігання у відповідності до пункту 9.9 Розділу 9 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 25.12.2008, який втратив чинність.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 27.04.2007 зареєстровано обтяження № 4887895, де реєстратором є Уманська міська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження: постанова серії № б/н від 25.01.2001, видавник: Відділ ДВС Уманського міського управління юстиції; об`єкт обтяження будинок з відповідною частиною надвірних споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_5 (ідентифікуючі особу дані не вказано).

З огляду на вищевикладене, державний виконавець, не вбачає підстав для зняття арешту, вилучення обтяження та/або внесення змін в обтяження № 4887895.

Цим же повідомленням, державним виконавцем позивачу роз`яснено її право звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Положеннями ч.1 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний здійснювати примусове звернення стягнення з боржника в порядку, врегульованому Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ст. ст. 48, 50, 56 цього Закону, відповідно до яких першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності на об`єкти нерухомості.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Положеннями ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватися при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або інші законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю

У ч. 1ст. 317 Цивільного кодексу України зазначається, що власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності зст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_5 .

Успадковуючи певну спадщину спадкоємець набуває право власності на майно та майнові права в порядку спадкування.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України).

Судом встановлено, що на спадкове майно, а саме на весь житловий будинок АДРЕСА_1 , накладено арешт у відповідності до постанови відділу виконавчої служби Уманського міського УЮ від 25.01.2001, при тому, що спадкодавець не є власником всього житлового будинку. З відповіді державного виконавця на запит позивача випливає, що дійсно відносно громадянина ОСОБА_9 на виконанні перебувало ряд виконавчих проваджень, щодо стягнення із вказаної особи штрафів згідно постанов притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, але ці виконавчі провадження закінчені та знищені за строками зберігання відповідно до Інструкції, але при цьому штрафи не погашені, тому державний виконавець не вирішив питання щодо зняття арешту. Більше того, державним виконавцем не конкретизовано чи дійсно такий арешт накладався саме на майно батька позивача, оскільки зазначено, що ідентифікуючі особу дані не вказано та прізвище боржника у витязі з реєстру відрізняється від прізвища спадкодавця, згідно інших правовстановлюючих документів останнього. Представник відповідача до суду не надав відзиву, заяв чи клопотань, тому відсутня інформація щодо звернення будь кого до державного виконавця з приводу вчинення будь яких дій, пов`язаних із примусовим стягненням відповідних коштів зі спадкодавця та чи дійсно боржником є ОСОБА_5 . Тобто у матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

За таких обставин накладений на майно арешт порушує право позивача, як спадкоємця за законом (та фактично і інших співвласників вищевказаного будинковолодіння), в частині вільного користування та розпорядження своїм майном, оскільки створюють перешкоду позивачу, як спадкоємцю набути право власності на зазначене майно в порядку спадкування.

Враховуючи вказані обставини, суд погоджується з доводами позовної заяви та вважає, що відомості в реєстрі про заборону на нерухоме майно впливають на права позивача та створюють йому перешкоду в частині належного оформлення права власності на спадкове майно, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 16, 316, 317, 321, 328, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 294, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна: будинку АДРЕСА_1 , накладеного постановою № б/н 25.01.2001 відділом виконавчої служби Уманського міського УЮ (реєстраційний номер обтяження 4887895) та зареєстрованого 27.04.2007 15:19:12 за № 4887895, реєстратором: Уманська міська державна нотаріальна контора.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський