Рішення № 128005462, 10.06.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2744/25

10 червня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника адвоката Буняка Ю.І. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якій позивачка просить:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві №961010136223 від 16.04.2025 про відмову в переведенні на інший вид пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 18.09.2024 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії від 18.09.2024 №558/5/19-00-10-31 та №557/5/19-00-10-31, виданих ГУ ДПС у Тернопільській області, та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №500/6134/24, яке залишено без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2024 про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію згідно Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посаді державного податкового інспектора та прийняти рішення.

При виконанні вказаного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення №961010136223 від 16.04.2025, яким повторно відмовлено позивачці в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в зв`язку з недоцільністю. Для розрахунку пенсії не взято довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №557/5/19-00-10-31 від 18.09.2024 та №558/5/19-00-10-31 від 18.09.2024, оскільки рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 не було зобов`язано їх враховувати, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 08.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений строк відповідача відзиву не подав, як і будь яких клопотань.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.

18.09.2024 позивачка звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення на інший вид пенсії згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в України в м. Києві від 26.09.2024 О/р № НОМЕР_1 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " відмовлено ОСОБА_1 , у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", оскільки не виконані вимоги Закону №889 та довідки про заробітну плату від 18.09.2024 №557/5/19-00-10-31, №558/5/19-00-10-31, виданих Головним управлінням Державної податкової служби України у Тернопільській області, не відповідають Постанові Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" змін до Порядку №622.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачка оскаржила його в судовому порядку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №500/6134/24, яке залишено без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025, позовні вимоги задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в України в м. Києві від 26.09.2024 О/р № НОМЕР_1 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " (від 27.09.2024 №24006/03-16) про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу";

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2024 про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію згідно Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посаді державного податкового інспектора та прийняти рішення.

У задоволенні решти позовних вимог (в частині врахування довідок про складові заробітної плати від 18.09.2024 №558/5/19-00-10-31 та №557/5/19-00-10-31, виданих Головним управлінням ДПС у Тернопільській області) відмовлено як передчасних.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №500/6134/24 Головне управління Пенсійного фонду України в м Києві повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 18.09.2024 щодо переходу з пенсії за віком згідно Закону № 1058 на пенсію за віком згідно Закону №3723 та винесено рішення №961010136223 від 16.04.2025 про відмову в переведенні на інший вид пенсії.

Так, у вказаному рішенні відповідач вказав, що для розрахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу» не взято довідки №557/5/19-00-10-31 від 18.09.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на вересень 2024 року та № 558/5/19-00-10-31 від 18.09.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, станом на серпень 2024 року, з тих підстав, що у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 відсутня вимога щодо переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з врахуванням заробітної плати для призначення пенсії державного службовця згідно довідок №557/5/19-00-10-31 та №558/5/19-00-10-31 від 18.09.2024. Враховуючи зазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві прийнято рішення про відмову в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», оскільки, це призведе до зменшення розміру пенсії.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивачка звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом №889-VIII, який набув чинності 01.05.2016.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Право позивачки на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, а також необхідність зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивачки в органах державної податкової служби підтверджено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №500/6134/24, що є обов`язковим для виконання та врахування пенсійним органом, відтак в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України такі обставини не підлягають доказуванню у цій справі.

Разом з тим, казаним рішенням суду не встановлено обов`язку щодо нарахування позивачці пенсії державного службовця з урахуванням довідок про складові заробітної плати.

Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Пунктами 5 та 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.

Судом встановлено, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 18.09.2024 та №558/5/19-00-10-31, видана Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, відповідає формі довідки, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", та містить дані про надбавку за інтенсивність праці, виплати за додаткове навантаження, преміювання, інші виплати (матеріальну допомогу, премії тощо, нараховані за період, що перевищує календарний місяць).

Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 18.09.2024 №557/5/19-00-10-31, видана Головним управлінням ДПС у Тернопільській області за посадою головного державного ревізора-інспектора (на даний час перейменовано на посаду головний державний інспектор), станом на вересень 2024 року, складена за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (державний службовець 5 рангу (радник податкової та митної справи ІІ рангу)), надбавка за вислугу років (50%), на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивачки, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивачки.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закон №1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Отже, суд приходить до висновку, що нарахування (перерахунок) пенсії позивача слід здійснювати з урахуванням довідок про складові заробітної плати.

З урахуванням наведеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві №961010136223 від 16.04.2025 про відмову в переведенні на інший вид пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Застосовуючи механізм захисту права позивачки на пенсію, порушеного відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивачки слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести позивачку з 18.09.2024 на пенсію згідно Закону України "Про державну службу", врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату згідно довідок Головного управління ДПС у Тернопільській області від 18.09.2024 №558/5/19-00-10-31 та №557/5/19-00-10-31.

Подібний правовий висновок стосовно способу захисту порушеного права викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №580/6600/24.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії позивачці, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №22-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

У зв`язку із чинністю вказаної норми Порядку № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України м. Києві розглянуто заяву позивачки та прийнято кінцеве рішення №961010136223 від 16.04.2025 про відмову в переведенні на інший вид пенсії.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Отже, в даному випадку повноваження щодо розгляду заяви про переведення на інший вид пенсії були делеговані Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, проте обов`язок виплати пенсії, залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Окрім того, у суду відсутні на час розгляду справи судом підстави вважати, що такі перерахунки та виплати пенсії не будуть здійснені уповноваженим органом пенсійного фонду після переведення позивачки на відповідний вид пенсії.

Отже, в цій частині позовні вимоги є передчасними та не підлягають до задоволення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

У свою чергу частиною восьмою статті 139 КАС України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві понесені позивачкою витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві №961010136223 від 16.04.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 18.09.2024 на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату згідно довідок Головного управління ДПС у Тернопільській області від 18.09.2024 №558/5/19-00-10-31 та №557/5/19-00-10-31.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10 червня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).

Головуючий суддяМірінович У.А.