Рішення № 128005401, 09.06.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 640/7114/19

09 червня 2025 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "РЕСТАВРАТОР" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Реставратор» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис від 27 березня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №57/19/10/26-21/0904/02/2 від 04 квітня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при винесенні оскаржуваних припису та постанови про накладення штрафу не враховані наявні в проектній документації, яку позивач розробляв на замовлення Київського міського центру сім`ї «Родинний дім», погодження відповідних уповноважених суб`єктів у сфері містобудування та не взяв до уваги оскарження позивачем припису від 22.01.2019 у справі №640/2981/19, за невиконання якого позивача притягнуто до відповідальності відповідно до спірної постанови від 04.04.2019 і повторно складено припис від 27.03.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями, передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 03.03.2025 справу прийнято до провадження судді, сторонам надано строк для подання відзиву і відповіді на відзив. У встановлений судом строк будь-яких заяв до суду не надходило.

Ухвалою від 07.04.2025 замінено відповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві на правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26). Розгляд справи розпочато спочатку.

Від відповідача 21.05.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені мотиви заперечення проти доводів позивача.

Позивачем 22.05.2025 до суду скеровано відповідь на відзив, з якого слідує підтримання позовних вимог.

За наслідками розгляду справи по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27 листопада 2018 року №1494 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві провів планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім`ї «Родинний дім» нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. «А» у Шевченківському районі м. Києва».

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем складено Акт б/н від 22 січня 2019 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 січня 2019 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 січня 2019 року.

Так, перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Реставратор» розробило проекту документацію на об`єкт «Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім`ї «Родинний дім» нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. «А» у Шевченківському районі м. Києва» без врахування: 1) розпорядчого акту власника на проведення ремонтно-реставраційних робіт; 2) даних щодо попередніх архітектурних обстежень; 3) комплексних наукових досліджень, відсутні архітектурні дослідження з висновками і рекомендаціями відповідно до п. 14.3 Реставраційного завдання; 4) звітів хіміко-технологічного обстеження, архітектурного дослідження. Крім того, в складі проектної документації відсутні: 5) програма науково-дослідних робіт; 6) програма виконання протиаварійних або невідкладних консерваційних робіт. Окрім того, також: 7) об`єкт будівництва не забезпечений пристроями для обслуговування маломобільних груп населення (приміщення, де можуть перебувати інваліди на кріслах-колясках, слід розміщувати на рівні входу, найближчого до поверхні землі. При іншому розміщенні приміщень по висоті будинку, крім сходів, слід передбачати пандуси, ліфти згідно з вимогами ДСТУ pr EN 81 - 70, піднімальні платформи, вертикальні підйомники згідно з вимогами ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2 або інші пристрої для переміщення інвалідів); 8) тамбур шлюз запроектовано глибиною 1,4 м і шириною 1,6 м, а повинен бути не менше 1,8 м, за ширини не менше 2,2 м; відсутні туалетні кабіни для маломобільних груп населення, - чим порушено п. 5.1.1 додатку А, п. 6.1; п. 5.1.3, додаток Е; п. 9.1; п. 6.8; п. 5.1.2 ДБН 2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування», п. 6.1.5; п. 6.13 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».

За допущені порушення постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №18/19/10/26-2/0702/02/2 від 07 лютого 2019 року відповідач визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та наклав штраф у розмірі 172890, 00 грн.

Не погоджуючись із виявленими порушеннями та, відповідно, застосованим приписом і штрафною санкцією, позивач звернувся до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2019 задоволено позов позивача, визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22 січня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №18/19/10/26-2/0702/02/2 від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Натомість, відповідачем на підставі наказу від 26.03.2019 № 136 та направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 26.03.2019 проведено позапланову перевірку виконання позивачем вимог припису від 22.01.2019, за результатами якої щодо позивача винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 №57/19/10/26-21/0904/02/2 за невиконання припису від 22.01.2019 та повторно складено оспорюваний припис від 27.03.2019 за змістом аналогічний скасованому судом.

На думку позивача, відповідачем не враховані вказані обставини скасування судом припису від 22.01.2019, що свідчить про протиправність винесеної постанови від 09.04.2019 про накладення штрафу за невиконання протиправного припису і складення аналогічно скасованому судом припису повторно 27.03.2019.

Вирішуючи спір, суд виходить з вимог закону, чинного на момент виникнення цих правовідносин.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямованої на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.

Згідно частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 6 Закону № 3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Чинним на момент спірних правовідносин пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, визначено, що Державна архітектурно - будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Поряд з цим, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 533 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку № 553).

При цьому, згідно пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до матеріалів справи позапланова перевірка 27.03.2019 була спрямована на перевірку виконання вимог припису від 22.01.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Тобто, позапланова перевірка позивача здійснювалася відповідачем з метою перевірки виконання позивачем припису від 22.01.2019, яким зобов`язано останнього до 22.02.2019 усунути порушення на об`єкті «Ремонтно реставраційні роботи з пристосуванням під потреби Київського міського центру сім`ї «Родинний дім» нежитлових приміщень №26 та №27 будівлі по бульв. Тараса Шевченка, 3 літ. «А» у Шевченківському районі м. Києва» і оспорювана постанова від 09.04.2019, яка є предметом спору у цій справі, винесена у звязку із невиконанням позивачем зазначеного припису від 22.01.2019.

Поряд з цим, відповідальність юридичних та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за порушення у сфері містобудівної діяльності визначена Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю: щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат; - зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідаю вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконується без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робі - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2019 задоволено позов позивача, визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22 січня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №18/19/10/26-2/0702/02/2 від 07 лютого 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, суд звертає увагу, що вищезазначеним рішенням суду встановлено, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 січня 2019 року складений з порушенням вимог чинного законодавства України.

За приписами ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позапланова перевірка була спрямована на перевірку виконання вимог припису від 22.01.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який рішенням суду визнаний судом протиправним та скасований, то усі складені в результаті її проведення документи, а саме: постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 №57/19/10/26-21/0904/02/2 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.03.2019, аналогічного змісту визнаного судом протиправним від 22.01.2019, є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що припис від 22.01.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який слугував підставою для проведення позапланової перевірки позивача за результатом якої винесено оскаржуваний позивачем припис від 27.03.2019 та постанову від 09.04.2019, визнано протиправним та скасовано, одночасно враховуючи, що оскаржуваний у цій справі припис та постанову прийнято з огляду на встановлені у ході перевірки обставин щодо невиконання вимог припису від 22.01.2019 суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На переконання суду, незаконний або неправомірний припис не може стати підставою для законного притягнення особи до відповідальності за його невиконання. Це є загальним принципом правового порядку, оскільки не можуть створюватися правові наслідки на основі незаконних дій чи рішень.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи викладене, суд робить висновок, що відповідач при прийнятті оскаржуваних постанови та припису не діяв на підставі та у спосіб передбачений діючим законодавством, що призвело до прийняття необґрунтованих рішень.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач довів протиправність спірних рішень, а відповідач не спростував правомірність заявлених позовних вимог, тому, наявні правові підстави для їх задоволення.

Таким чином, підсумовуючи все вище викладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню. Відповідно, застосовані до позивача припис та постанова про накладення штрафу підлягають скасуванню.

Враховуючи приписи статті 139 КАС України та те, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3842,00 грн., судові витрати необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Реставратор» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27 березня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №57/19/10/26-21/0904/02/2 від 09 квітня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Реставратор» за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 червня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "РЕСТАВРАТОР" (місцезнаходження: вул. Спаська, 10Г, м. Київ, 04070 код ЄДРПОУ 16290684);

відповідач:

- Державна інспекція архітектури та містобудування України (місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133 код ЄДРПОУ 44245840).

Головуючий суддяГрицюк Р.П.