Рішення № 128004408, 10.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/31818/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві в частині непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника за період з 21.04.2020 до 16.07.2020 включно;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду та відповідно до статей 10, 36, 37, 38 та пункту 3 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», провести нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника за період з 21.04.2020 до 16.07.2020 включно, у розмірі 8 460,45 грн., який враховує фактично здійсненні у зазначений період виплати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду мста Києва від 12.01.2021 року відрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 640/31818/20.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX визначено, ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва; утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ

Розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16 липня 2024 року № 3863-IX, пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" викладено в наступній редакції:

«Установити, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.»

На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).

На підставі Порядку № 399, акту приймання-передачі від 29.01.2025, розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 «Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 27.03.2025 справа № 640/31818/20 розподілена на суддю Бжассо Н.В.

Ухвалою суду від 01.04.2025 року справ прийнято до провадження за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника з дня, що настає за днем смерті годувальника, а тому ГУ ПФУ в М. Києві протиправно призначило позивачці пенсію по втраті годувальника з 17.07.2020 року, а не з 21.04.2020 року.

В матеріалах справи наявний відзив на позов, згідно з яким, позивачка до 17.07.2020т року перебувала на обліку в Управління та отримувала пенсію за віком, а з 17.07.2020 року. на підставі поданої нею заяви, переведена на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, з урахуванням ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позов, згідно з якою позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.

У період з 01.10.2017 року по 16.07.2020 року позивачка отримувала пенсію за віком згідно з ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.04.2020 року.

17.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

21.07.2020 року ГУ ПФУ в м. Києві прийняло рішення № 930030848592 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з яким позивачці з 17.07.2020 року призначено пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Позивачка не погоджується із вказаним рішення в частині дати, з якої їй призначено пенсію у зв`язку із втратою годувальника, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Базовим законом у сфері пенсійного забезпечення з 01 січня 2004 року є, насамперед, Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За правилами статті 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Частиною першою статті 38 Закону №1058-IV визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Наведене вказує, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника, зокрема, дружині померлого, яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що до дати переведення на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачка отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто, станом на момент виникнення спірних відносин позивачка яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачка звернулася із заявою про призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника у законодавчо визначений строк протягом 12 місяців з дня смерті годувальника (17.07.2020 року).

При цьому, положеннями пункту 3 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, які є спеціальними щодо вказаного виду пенсії, на відміну від положень ч. 3 ст. 45 Закону, що стосується всіх видів пенсій, що можуть призначатися за нормами вказаного Закону, чітко встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

З урахуванням визначеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачці пенсії у зв`язку з втратою годувальника з дня, що настає за днем смерті годувальника, тобто, з 21 квітня 2020 року, оскільки звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

При цьому конкретний розмір пенсійних виплат, який має бути нараховано та виплачено позивачці за період з 21.04.2020 року по 16.07.2020 року включно, відповідач має розрахувати самостійно, що є його дискреційними повноваженнями.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивачка сплатила 840,80 грн. судового збору, які мають бути стягнуті з відповідача на її користь, оскільки судом відмовлено у задоволенні похідних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257- 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в частині непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника за період з 21.04.2020 року до 16.07.2020 року включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника за період з 21.04.2020 року до 16.07.2020 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 22869069).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 10.06.2025 року, з урахуванням терміну перебування судді у відпустці.

Суддя Н.В. Бжассо