Ухвала суду № 128003521, 10.06.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

10 червня 2025 року 320/19685/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Жука Р.В. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Островської Ганни Вікторівни, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Заступника голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Островської Ганни Вікторівни, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача-1 заступника голови Шевченківської районної в м. Києві держадміністрації Островської Ганни Вікторівни із розгляду 30.09.2024, ОСОБА_1 скарги від 29.08.2024 в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" при прямій забороні, визначеній у ст. 12 Закону України "Про звернення громадян", та оформлене у виді листа її рішення № від 30.09.2024р. вих. №109-109/М-779/3 про відмову у задоволенні скарги, прийняте у відсутність повноважень на розгляд вказаної скарги на лист-відповідь №109-109\М-779,\1 від 29.07.2024 заступника голови Шевченківської районної в м. Києві держадміністрації ОСОБА_3 , на триваючу з 10 по 24 липня 2024 року бездіяльність Шевченківської районної в м. Києві держадміністрації, на дії із повторного огляду 25.07.2024 членами робочої групи Шевченківської районної в м. Києві держадміністрації позивача з ОСОБА_2 житла (умов проживання) за адресою кв. АДРЕСА_1 , які в умовах воєнного стану по суті є нічим іншим як дії із оцінки якості соціальних послуги, є заходами, спрямованими на встановлення рівня відповідності наданих соціальних послуг затвердженим у п. 10.2 "Державного стандарту догляду вдома" приписам щодо санітарних норм і вчинені з метою відмовити у складанні Акту встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_2 за позивачем - особою з інвалідністю 1 гр.;

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківської районної в м. Києві держадміністрації щодо обов`язку зареєстровану 30.08.2024 за вх. №109/М-779/3 скаргу ОСОБА_1 , направлену 29.08.2024 по електронній пошті через Шевченківську районну в м. Києві державну адміністрацію, не пізніше наступного дня передати (надіслати) вказану скаргу разом з матеріалами справи суб`єкту розгляду скарги, визначеному статтею 79 цього Закону "Про адміністративну процедуру";

- зобов`язати Шевченківську районну в м. Києві держадміністрацію не пізніше 1 дня з дня ухвалення рішення суду щодо даного позову, передати (надіслати) скаргу ОСОБА_1 від 29.08.2024, зареєстровану 30.08.2024 за вх. №109/М-779/3, разом з матеріалами справи суб`єкту розгляду скарги, визначеному статтею 79 цього Закону "Про адміністративну процедуру";

- визнати протиправною бездіяльність допущену 30.09.2024 Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією щодо обов`язку за власною ініціативою поновити ОСОБА_1 право на складання (підготовку) Акту встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I групи на підставі заяви від 06.07.2024 і з урахуванням поданої мною скарги від 29.08.2024 та пред`явлення позивачем 12.08.2024 адміністративного позову в суд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Через «Електронний суд» 05.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про відвід судді Жука Р.В. від розгляду справи №320/19685/25.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено наступне: "…сукупність обставин як от бездіяльність судді Жук Р.В щодо відповідачів, які не надали докази, щодо РДА , представник якої вводить суд в оману, що видно з обох варіантів відзиву від 20.05.25 з додатками, в тому числі і така сукупність обставин як от зловживання райдержадміністрацією та її представником - Головним спеціалістом юридичного відділу Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ПРИТКОВОЮ М. С. процесуальними правами, введення в оману щодо поважності причин пропуску строку на подачу відзиву НА МІЙ ПОЗОВ ВІД 13.04.25, приховування відзиву, копіювання нею відзиву 20.05.2025 з відзиву пр-ка УСЗН Отрош від 27.09.2024 по справі 320\40913\24 при ігноруванні суддею - заступником голови КОАС Василенко Г.Ю. станом на 3-4 червня 2025 мого клопотання від 29.04.25 про об`єднання в одне провадження справи №320\40913\24 із справою №320\19685\25 та при ігноруванні до 04.06.2025 суддею Жук Р.В. моїх клопотань, заявлених у позові 13.04.2025 \ про залучення третьої особи і про об`єднання в одне провадження справи №320\40913\24 із справою №320\19685\25, про витребування у відповідача-1 даних про її РНОКППП\, то у мене виник сумнів 04 червня 2025р. в неупередженості і безсторонності суддів Жук Р.В. і судді Василенко Г.Ю., які діючи на користь райдержадміністрації, на порушення ч.2 ст.172 КАС України не розглянули станом на 04 червня 2025 мої клопотання... Суддя Жук Р. МОЖЛИВО НЕ РОЗГЛЯНУВ, ОСКІЛЬКИ НЕ БАЖАЄ СУПЕРЕЧИТИ ЗАСТУПНИКУ ГОЛОВИ КИЇВСЬКОГО ОКРУЖНОГО АДМІНСУДУ Василенко Г.Ю.".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 червня 2025 року визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В. у справі №320/19685/25. Матеріали адміністративної справи №320/19685/25 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вирішення питання про відвід судді Жука Р.В. здійснюється суддею Кочановою П.В.

За змістом частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В. у адміністративній справі № 320/19685/25 у порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частини другою цієї статті КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, а також порядок здійснення такого відводу (самовідводу). При цьому, особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості, і такі обставини мають бути доведеними.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Жука Р.В., проаналізувавши наведені позивачем аргументи, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вмотивованих доводів та доказів упередженості судді Жука Р.В. в подальшому розгляді справи, позивачем не наведено та не надано.

Враховуючи викладені в обґрунтування поданої заяви про відвід судді, суд дійшов висновку, що доводи заявника ґрунтуються на її незгоді з діями судді.

Суд зазначає, що згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом в ухвалах від 31.10.2023 у справі № 990/278/23, від 23.11.2023 у справі № 380/17241/22 не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Також суд вважає наголосити на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді Жука Р.В., які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості, судом не встановлено.

За таких обставин, підстави для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В. у адміністративній справі № 320/19685/25 -відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36-37, 39, 40, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В. у адміністративній справі № 320/19685/25- відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Кочанова П.В.