Рішення № 128003494, 10.06.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2025 року Справа №640/3962/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_2 за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію ОСОБА_2 за вислугою років на пільгових умовах з 01.10.2016.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 послався на протиправність прийнятого відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з підстав не врахування вислуги років в пільговому обчисленні.

20.03.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

28.05.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 28.05.2024 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 прийнято справу до провадження та продовжено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

15.07.2024 позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких позивач вказує на судову практику у справі № 805/3923/18-а, № 480/4241/18 та відповідно зауважує, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить, відтак, для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Від відповідача відзиву до суду не надійшло.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Наказом Державної пенітенціарної служби України від 30.09.2016 № 243/ОС-16 на підставі пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України полковника внутрішньої служби ОСОБА_2 , начальника управління міжнародної діяльності та взаємодії із засобами масової інформації апарату ДПтС України.

Згідно даного наказу вислуга років ОСОБА_2 на день звільнення в календарному обчисленні становить 20 років 1 місяць 1 день, у пільговому обчисленні - 25 років 6 місяців.

12.04.2018 позивач звернувся до комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України з заявою, у якій просив оформити та подати до органів пенсійного фонду документи для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

Листом від 03.05.2018 № 1189 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для підготовки та подання до органів Пенсійного фонду документів для призначення пенсії за вислугу років, оскільки календарна вислуга років останнього при звільненні становила у календарному обчисленні 20 років 1 місяць 1 день.

Не погоджуючись з такою відмовою ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2019 у справі №826/10692/18 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» щодо відмови в підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років на пільгових умовах.

Зобов`язано Державну пенітенціарну службу України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документи для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

04.09.2019 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просив розглянути питання щодо призначення пенсії з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2019.

Листом від 26.09.2019 № 212409/02/К-11946 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлено про відмову у призначенні пенсії з підстав відсутності у ОСОБА_2 на дату звільнення необхідної вислуги років для призначення пенсії, оскільки згідно із наданими документами на момент звільнення 30.09.2016 календарна вислуга років складає 20 років із необхідних 22 роки і 6 місяців.

Позивач, не погоджуючись із такими діями пенсійного органу, звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з Конституцією України ознаками України як соціальної держави є соціальна спрямованість економіки, закріплення та державні гарантії реалізації соціальних прав громадян, зокрема їх прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень (статті 46, 48), тощо. Це зобов`язує державу відповідним чином регулювати економічні процеси, встановлювати і застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Конституції України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).

Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Відповідно до пункту «а» статті 1-2 Закону №2262-XIІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають, зокрема, звільнені зі служби особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.

Статтею 17 Закону №2262-ХІІ встановлено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, зокрема, військової служби.

До вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу, зокрема, органів і підрозділів цивільного захисту при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом №2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Порядку №393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам» з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах і підрозділах цивільного захисту.

На підставі пункту 2-1 Порядку №393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Слід зауважити, що підпунктом «в» пункту 3 Порядку №393 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» від 16 лютого 2022 року №119 (далі Постанова № 119)) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах строк служби у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони.

Натомість, підпунктом «в» пункту 3 Порядку №393 в редакції Постанови № 119, яка набрала чинності 19.02.2022, встановлено, що зарахування строку на пільгових умовах до вислуги років, а саме, один місяць служби за півтора місяці, враховується для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

На час звільнення позивача зі служби (30.09.2016) діяла редакція Порядку № 393, яка передбачала пільгове зарахування вислуги років, тому для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років мала бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022.

Відтак, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма, яка діяла на момент звільнення позивача зі служби, тому підстави для врахування змін у правовому регулюванні щодо обчислення вислуги років, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119, що набули чинності з 19.02.2022, відсутні.

Таких правових висновків щодо застосування Порядку №393 у цій категорії справ дійшов Верховний Суд в постанові від 15.04.2024 у справі №140/11144/23, де зазначив, що оскільки на час звільнення особи зі служби діяла Постанова №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022, то вона має право на зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах, не залежно від моменту звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії.

Вказані правові висновки підлягають врахуванню в цій справ відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Окрім того, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2019 у справі №826/10692/18, яке набрало законної сили, Державною пенітенціарною службою України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» направлено документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу, у зв`язку із тим, що календарна вислуга років становить 20 років 01 місяць 1 день, що є меншою за необхідну для призначення пенсії за вислугу років.

При цьому, Окружний адміністративний суд м. Києва у своєму рішенні в зазначеній справі констатував, що з урахуванням пільгової вислуги років загальна вислуга років позивача становить 25 років 06 місяців 00 днів, як наслідок, позивач станом на 30.09.2016 (день звільнення) мав вислугу більше 22 календарних років та 6 місяців, що є достатньою для призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Враховуючи зазначене, помилковими є доводи відповідача про відсутність у позивача на дату звільнення зі служби календарної вислуги років, необхідної для набуття права на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки такі спростовуються наявними у справі доказами, нормами чинного законодавства та висновками Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2019 у справі №826/10692/18, яке набрало законної сили.

Отже, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, яка становить 25 років 06 місяців, на підставі наданих Державною установою «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» документів, що враховуються при призначенні пенсії, без урахування висновків Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2019 у справі №826/10692/18, що є підставою для скасування спірного рішення.

Щодо дати, з якої необхідно призначити пенсію, то суд звертає увагу на те, що у статті 50 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Суд звертає увагу, що рішення органу Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії за вислугу років прийнято за результатом розгляду подання Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України».

В той же час, первинно позивач звертався до Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» з заявою про направлення документів до пенсійного органу для призначення пенсії 12.04.2018, в чому йому було відмовлено.

В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2019 у справі №826/10692/18 ці дії визнані протиправним та зобов`язано підготувати та направити до пенсійного органу документи для призначення пенсії.

Тому, враховуючи положення статті 50 Закону № 2262-ХІІ, пенсію має бути призначено з дати звернення до Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» у направленні подання про призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, а не з 01.10.2016, як просить позивач.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 420,40 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_2 за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 12.04.2018.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.