Рішення № 128002207, 10.06.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року м. Житомир справа № 640/10435/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Рахункової палати України (далі - відповідач), у якому просить стягнути середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні з публічної служби у розмірі 16 551 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що перебувала в трудових відносинах з відповідачем та з 30.01.2020, з ініціативи суб`єкта призначення, її було звільнено із займаної посади. Розрахунок при звільненні з позивачем фактично було проведено лише 15.04.2020, що підтверджується відповідною виписою АТ "Ощадбанк", при цьому, не виплачено середній середній заробіток за 26 днів затримки остаточного розрахунку при звільненні згідно ст. 117 КЗпП України. Оскільки позивач в період з 15.10.2019 по 18.03.2020 перебувала на лікарняному у зв`язку з тривалим лікуванням, то періодом для обрахунку є період фактично відпрацьованих календарних місяців: серпень-вересень 2019 року. Позивач вважає, що її середній заробіток за весь період затримки повного розрахунку становить 16551 грн. (19098,55 грн. середнього заробітку х 26 днів) та підлягає стягненню з відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Рахункової палати про зупинення провадження в адміністративній справі.

17.02.2025, відповідно до положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ, вказана справа надійшла на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 справу прийнято до провадження.

Від відповідача 09.04.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що оскільки позивач проходила державну службу в апараті Рахункової палати до 30.01.2020 та була звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону №889, то правовий статус та особливості проходження і звільнення позивача з посади врегульовувалися нормами саме Закону України "Про державну службу" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №889-VIII), а не статтями 47 і 116 Кодексу законів про працю України, тому позивач помилково посилається на норми, які не пілягають застосуванню у цьому спорі. Частина 5 Закону №889-VIII передбачає, що наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення, тому вважає помилковим твердження позивача про 26 днів затримки розрахунку, оскільки його треба обраховувати з 28.03.2020 по 14.04.2020 - 17 календарних (12 робочих) днів.

Також вважає помилковим розрахунок заборгованості, наданий позивачем, оскільки він повинен розраховуватися на підставі заробітку за вересень-жовтень 2019 року, які є попередніми календарними місяцями роботи, а не за серпень-вересень 2019 року. Відтак, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 827,30 грн (середньоденний заробіток) х 12 робочих днів = 9927,60 грн.

Просив суд повністю відмовити у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог.

Заперечень на відзив від позивача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з відповідачем та підставі наказу Секретаря Рахункової палати - керівника апарату Ходаковського В. В. від 16.12.2019 № 378-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (далі - Наказ № 378-к) з урахуванням змін, внесених наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату Ходаковського В. В. від 20.03.2020 № 100-к «Про внесення змін до наказу Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 16.12.2019 № 378-к» (далі - Наказ № 100-к) звільнена з посади головного спеціаліста відділу правового супроводу діяльності Рахункової палати юридичного департаменту з 30.01.2020 на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону №889-VIII.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 640/9424/20 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Рахункової палати, зокрема, про скасування Наказів № 378-к та № 100-к.

При цьому, повний розрахунок з позивачем фактично було проведено лише 15.04.2020, що підтверджується відповідною виписою АТ "Ощадбанк".

Позивач, вважаючи, що несвоєчасно проведеним розрахунком при звільненні порушено її права, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовані, насамперед, Законом України "Про державну службу" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII) та рядом підзаконних нормативно-правових актів.

Преамбулою Закону № 889-VIII передбачено, що цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Відповідно до частини 2 статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення може бути нез`явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.

За державним службовцем, який втратив працездатність під час виконання посадових обов`язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Згідно частини п`ятої статті 87 Закону № 889-VIII наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні, проводяться протягом семи днів з дня звільнення.

Позивач, обгрунтовуючи позов, зазначає, що перебувала з 15.10.2019 по 18.03.2020 на лікарняному у зв`язку з тривалим лікуванням та обраховує початок перебігу строку саме з цієї дати.

Як беззаперечно встановлено матеріалами справи, безперервність перебування позивача на лікуванні мала місце з 17.12.2019 (після прийняття наказу №378-к від 16.12.2029) по 29.01.2020, що підтверджено листками непрацездатності АДШ №264129 та АДШ №474089. Зокрема, останнім листком визначено позивачці стати до роботи "тридцятого січня".

Саме тому дата 30.01.2020 (після з`ясування всіх обставин та отримання 18.03.2020 документального підтвердження подальшого перебування позивачки на лікарняному) була визначена в наказі від 20.03.2020 №100-к датою фактичного звільнення позивачки.

В цей же день (20.03.2020) позивач була ознайомлена з наказом №100-к, тому перебіг семиденного строку для виплати їй розрахунку при звільненні, встановлений частиною 5 статті 87 Закону № 889-VIII, починається з 21.03.2020 та закінчується 27.03.2020.

Отже днем, з якого розраховується строк затримки розрахунку при звільненні, є 28.03.2020 та обчислюється він до 14.04.2020 включно (оскільки 15.04.2020 з позивачкою проведено остаточний розрахунок).

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час затримки виплати при звільненні.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

У відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач стверджує, що відповідно до п.2 Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, а тому середній заробіток слід обраховувати, виходячи із її середньоденного заробітку за останні два місяці перед її звільненням: серпень-вересень 2019 року.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки матеріалами справи достеменно встановлено, що попередні два місяці роботи позивача у даному випадку є вересень та жовтень 2019 року (оскільки з 15.10.2019 позивач перебувала на лікарняному) та середньоденний заробіток має розраховуватися за цей період і без врахування допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відтак, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок середнього заробітку позивача, виходячи із заробітку за вересень-жовтень 2019 року, тобто за два місяці фактичної роботи позивача перед тимчасовою втратою нею працездатності.

Згідно Табелів обліку робочого часу працівників юридичного департаменту Рахункової палати кількість днів, фактично відпрацьованих ОСОБА_1 у вересні - жовтні 2019 року - 25 днів.

Середньоденна зарплата позивача за останні два місяці роботи становила: 20682,39 грн х 25 = 827,30 грн, де: 20682,39 грн - сума, нарахована за вересень-жовтень 2019 року (без врахування допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю) х 25 фактично відпрацьованих робочих днів.

Водночас кількість робочих днів за час затримки виплати (період з 28.03.2020 по 14.04.2020) - 12 днів.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів (пункт 8 Порядку).

Відтак, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні складає: 827,30 грн х 12 робочих днів = 9927,60 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача із відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Таким чином, вимоги позивача до Рахункової палати підлягають частковому задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судовий збір, сплачений позивачкою при зверненні до суду, підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 420 грн. 40 коп. - пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) до Рахункової палати України (вул. М. Коцюбинського, 7, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ 00013540) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути з Рахункової палати України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні з публічної служби у розмірі 9927 гривень 60 копійок, із відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рахункової палати України на користь ОСОБА_1 420 грн. 40 коп. сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

10.06.25