Рішення № 128002010, 09.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2025 року Справа№200/2179/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2025 через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 31.12.2024 №104250020245 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII;

- визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду України від 10.02.2025 № 2800-030203-8/9169 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 30.03.1993 по 12.09.2016;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву від 17.12.2024 про переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, із врахуванням довідок, виданих Донецькою митницею від 23.12.2024 № 32 та від 23.12.2024 № 33, та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 26.12.2024 звернувся через електронний портал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а саме: перехід з пенсії за віком на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 31.12.2024 № 104250020245 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у зв`язку із тим, що з 24.08.2002 ОСОБА_1 було присвоєно звання інспектор митної справи, а станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не займав посади державної служби.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2024 №104250020245, позивач звернувся до Пенсійного фонду України зі скаргою, однак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2024 № 104250020245 залишено без змін.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 31.12.2024 №104250020245 та рішення Пенсійного фонду України від 10.02.2025 № 2800-030203-8/9169 протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України. Витребувано у відповідачів копію електронної пенсійної справи ОСОБА_1 ; письмові пояснення, щодо не зарахування періоду роботи з 30.03.1993 по 12.09.2016 до стажу державної служби ; рішення про відмову в переведенні на пенсію державного службовця від 31.12.2024 № 104250020245.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

11.04.2025 на адресу суду від Пенсійного фонду України (далі відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи відзив, відповідач-2 зазначив, що ним приймалося жодних рішень з питань пенсійного забезпечення позивача, в розумінні припису статті 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду, а лист Пенсійного фонду України від 10.02.2025 № 2800-030203-8/9169 є відповіддю на звернення, що надана в порядку Закону України Про звернення громадян.

14.04.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи відзив, відповідач-1 зазначив, що 26.12.2024 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, а саме: перехід з пенсії за віком на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII.

За принципом екстериторіального прийняття рішень заява була передана для розгляду та ухвалення відповідного рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 31.12.2024 №104250020245 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у зв`язку із тим, що з 24.08.2002 ОСОБА_1 було присвоєно звання інспектор митної справи, а станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не займав посади державної служби.

Також відповідач-1 зазначив, що Головним управлінням правомірно зараховано ОСОБА_1 стаж, після 01.05.2016, до страхового стажу, а не стажу державної служби, оскільки відповідно до п.17 ч.3 ст.3 Закону № 889-VIII «Про державну службу» дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.

05.06.2025 на адресу суду від відповідача-1 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 надійшли витребувані документи.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

26.12.2024 позивач звернувся через електронний портал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а саме: перехід з пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

За принципом екстериторіального прийняття рішень заява була передана для розгляду та ухвалення відповідного рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 31.12.2024 № 104250020245 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII у зв`язку із тим, що з 24.08.2002 ОСОБА_1 було присвоєно звання інспектор митної справи, а отже станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не займав посади державної служби.

Також повідомлено, що оскільки посадовим особам митних органів згідно ст. 410 Митного кодексу України присвоюються спеціальні звання і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорій державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, а тому періоди роботи позивача в Донецькій митниці не зараховуються до стажу державної служби.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2024 №104250020245, позивач звернувся до Пенсійного фонду України зі скаргою.

Листом Пенсійного фонду України від 10.02.2025 № 2800-030203-8/9169 позивача повідомлено, що періоди роботи службових/посадових осіб в митних органах/митній службі/органах доходів і зборів на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Тому рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2024 № 104250020245 відмовлено в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2024 №104250020245 та рішенням Пенсійного фонду України від 10.02.2025 № 2800-030203-8/9169 позивач з метою захисту своїх прав та законних інтересів, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначає Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі Закон № 3723-XII), що був чинний до 01.05.2016.

Відповідно до ст. 1 Закону № 3723-XII державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

10.12.2015 було прийнято новий Закон України "Про державну службу" № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 (далі Закон № 889-VIII). Відтак положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Згідно ч. 1 ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, для набуття права на пенсію відповідно до ст. 37 Закону 3723-XII особа повинена відповідати одній з вказаних вимог:

- на момент набрання чинності Законом № 889-VIII наявність стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України не менш як 10 років та перебування на посаді, яка належить до державної служби;

- на момент набрання чинності Законом № 889-VIII наявність стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України не менш як 20 років незалежно від перебування на посаді, яка належить до державної служби.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі № 466/6057/17, від 16.12.2021 у справі № 538/804/17, від 22.06.2021 у справі № 308/67/17, від 29.09.2022 у справі № 234/6967/17, від 29.11.2022 у справі № 431/991/17 та від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22.

Як встановлено судом, підставою для відмови позивачу у переведення на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ згідно оскаржуваного рішення слугувала відсутність у позивача необхідного стажу державної служби, у зв`язку з тим, що посадовим особам митних органів присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належить до посад, віднесених до категорій посад державної служби.

Таким чином, спірним в у цій справі є питанням зарахування до стажу державної служби періоду перебування особи на посадах в митних органах.

Оцінюючи таку позицію відповідача-1, суд виходить з такого.

Із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 26.08.1980, суд вставив наступне:

- з 30.03.1993 по 04.05.1993 працював інспектором Амвросіївської митниці;

- з 05.05.1993 по 30.11.1993 працював старшим інспектором Амвросіївської митниці;

- з 01.12.1993 по 16.06.1994 працював головним інспектором;

- з 17.06.1994 по 31.03.1997 працював заступником начальника митного поста «Іловайськ» (14.06.1995 прийняв присягу державного службовця);

- з 01.04.1997 по 09.08.1999 працював заступником начальника митного поста «Іловайськ» Амвросіївської митниці;

- з 10.08.1999 по 03.11.1999 працював заступником начальника митного поста «Іловайськ» вантажного відділу;

- з 04.11.1999 по 02.12.1999 працював на посаді інспектора митного поста «Іловайськ» Амвросіївської митниці;

- з 03.12.1999 по 11.02.2002 працював на посаді інспектора митного поста «Іловайськ» Амвросіївської митниці;

- з 12.02.2002 по 31.05.2002 працював на посаді старшого інспектора митного поста «Успенка» Амвросіївської митниці;

- з 01.06.2002 по 23.08.2002 працював на посаді інспектора митного поста «Успенка» Амвросіївської митниці;

- з 24.08.2002 по 09.05.2005 працював на посаді інспектора митного поста «Іловайськ» Амвросіївської митниці (присвоєно персональне звання І рангу; присвоєно спеціальне звання 4 рангу);

- з 10.05.2005 по 31.08.2010 працював посаді старшого інспектора митного поста «Іловайськ» Амвросіївської митниці (25.06.2005 присвоєно спеціальне звання 9-го рангу; 10.08.2005 присвоєно спеціальне звання 2-го рангу);

- з 01.09.2010 по 18.01.2012 працював на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення в порядку переведення з Амвросіївської митниці;

- 19.01.2012 переведений на посаду старшого інспектора митного поста «Іловайськ»;

- 01.06.2013 переведено на посаду старшого інспектора митного поста «Іловайськ» (присвоєно 12 ранг державного службовця);

- 11.11.2013 переведено на посаду старшого державного інспектора митного поста «Іловайськ» (присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової та митної справи ІІ рангу»);

- 20.02.2014 переведено на посаду старшого державного інспектора митного оформлення № 1 митного поста «Іловайськ»;

- 15.07.2014 переведено на посаду заступника начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Іловайськ»;

- 15.05.2015 переведено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Маріуполь - спеціалізований»;

- 01.09.2015 присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової та митної справи І рангу»

- 22.02.2016 переведено на посаду головного державного інспектора відділу моніторингу ризикових операцій Управління організації митного контролю;

- 12.09.2016 припинено державну службу відповідно до п. 1 ст. 86 Закону України «Про державну службу» та звільнено із займаної посади за власним бажанням.

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII.

У свою чергу, пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 (далі - Порядок № 283).

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 у справі № 607/9429/17.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Частиною 18 ст. 37 Закону № 3723-XII було передбачено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Крім того, спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, є Митний кодекс України.

Нормами Митного кодексу України від 12.12.1991 № 1970-XII було закріплено, що працівник митного органу України є представником державного органу (ст. 156). Службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи (ст. 154).

Положеннями Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV було передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу" (ст. 430).

Відповідно до ч. 1 ст. 569 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, (який є чинним на час виникнення спірних правовідносин), працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Згідно ч. 1 ст. 588 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

При цьому згідно п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Викладене, на переконання суд, свідчить, що як Законом № 889-VIII, так і нормами діючих до нього Закону № 3723-XII і Митних кодексів України та Порядку № 283 передбачалося зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах митного контролю.

Таким чином, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постановах від 16.04.2025 по справі № 200/7442/24, від 03.10.2024 по справі № 200/3452/24.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що період роботи позивача на різних посадах митних органів у період з 30.03.1993 по 30.04.2016 підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Разом з тим, період роботи позивача на різних посадах митних органів у період з 01.05.2016 по 12.09.2016 не підлягає зарахуванню до стажу державної служби, з огляду на таке.

Як вже було зазначено вище, при призначенні пенсії на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII (відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII) після 01.05.2016 необхідно враховувати три критерії: вік особи, страховий стаж та стаж державної служби.

При цьому до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01.05.2016 та обрахований у відповідності до положень Порядку № 283. Водночас стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби, зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у рішенні від 23.12.2022 № 3-р/2022, в якому зазначено, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, та для набуття у зв`язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-XII.

Наведене правове регулювання зарахування стажу роботи, набутого на посадах державної служби або прирівняних до них посад, враховуючи збережену законодавцем можливість вибору особою на підставі якого закону їй має бути призначена пенсія (тобто збереження права особи на вибір найбільш сприятливого для неї варіанту поведінки), відповідає вимогам частини третьої статті 46 Конституції України (пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом), вимогам стосовно якості та передбачуваності закону, а також має легітимну мету, що спрямована на реформування системи соціального забезпечення в України, яке, серед іншого, включає в себе побудову нової системи соціального захисту, заснованої на принципах соціальної справедливості, доступності та максимального застосування для всіх осіб.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 22.05.2024 по справі № 500/1404/23.

З огляду на вищезазначене, суд зазначає, що стаж, набутий на посадах державної служби після 01.05.2016, зараховується до страхового стажу, а не стажу державної служби, а відтак позовні вимоги в частині необхідності зарахування до стажу державної служби позивача періоду його роботи в митних органах з 01.05.2016 по 12.09.2016 не підлягає задоволенню.

Перевіривши доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2024 №104250020245 про відмову позивачу в переведенні з пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 17.12.2024 про переведення з пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII та п. 12 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII із урахуванням висновків суду у цій справі.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Пенсійного фонду України від 12.08.2024 року № 2800-030202-8/48864 про результати розгляду скарги, то вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки:

- по-перше: вона охоплюється вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2024 №104250020245;

- по-друге: у розумінні адміністративного судочинства індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Тобто, індивідуальний акт - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; регулює конкретну життєву ситуацію; його дія закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Зміст листа відповідача-2 від 12.08.2024 року № 2800-030202-8/48864 за результатами розгляду скарги позивача, свідчить про те, що цей лист є відповіддю на звернення позивача та не є управлінськім рішенням, яке породжує для позивача юридичні наслідки та не впливає на обсяг прав та обов`язків позивача, а є лише фізичним носієм інформації. Жодного рішення, яке б вплинуло на права або інтереси позивача, відповідачем-2 не приймалось. Відповідь надана в межах Закону України "Про звернення громадян".

Щодо вимоги про врахування довідок, виданих Донецькою митницею від 23.12.2024 № 32 та від 23.12.2024 № 33 при повторному розгляді заяви позивача від 17.12.2024 про переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII та п. 12 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII, то така є передчасною, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладені у постанові від 12.09.2023 по справі № 560/8328/22.

Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 03.10.2024 по справі № 200/3452/24.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що фактично позовні вимоги задоволені, оскільки рішення відповідача-1 визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а зобов`язання вчинити певні дії є похідною вимогою, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), Пенсійного фонду України (адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 9; код ЄДРПОУ 00035323) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.12.2024 № 104250020245 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 про переведення з пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII із урахуванням висновків суду у цій справі.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 гривень (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Повний текст рішення складено та підписано 09 червня 2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.О. Кошкош