Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2025 рокуСправа № 160/3151/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000160/2 від 26.09.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.09.2023 для митного оформлення імпортованого Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі також ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») товару було подано до Тернопільської митниці електронну митну декларацію № 23UA403070003800U0, у якій вартість товару визначено за основним методом ціною договору, до якої включено вартість товару та вартість транспортних витрат з перевезення товару до кордону України. На повідомлення митниці про необхідність надання додаткових документів декларант листом № 91 від 21.09.2023 надав додаткові документи та повідомив, що ним надано усі наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. У повідомленні митниці не було наведено обґрунтування необхідності подання додаткових документів. 26.09.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000160/2, яким митну вартість товару скориговано за резервним методом. Також відповідач відмовив у прийнятті митної декларації шляхом оформлення відповідної картки. Товар було випущено у вільний обіг за поданою 26.09.2023 митною декларацією № 23UA403070003954U6 зі сплатою різниці митних платежів до та після коригування митної вартості в сумі 415057,81 грн. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу було надано всі наявні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів та не містили розбіжностей. Такі додаткові документи, як митна декларація країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару не було надано у зв`язку з їх відсутністю. Вимога митниці про надання таких додаткових документів, на думку позивача, є безпідставною за відсутності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару. Зауваження митниці щодо змісту прайс-листа від 20.03.2023 б/н є безпідставними, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, та зазначені у ньому відомості відповідають змісту специфікації та інвойсу. До митного оформлення декларантом для підтвердження факту здійснення міжнародного морського перевезення був наданий телекс-реліз коносаменту № ZJSM23060498, який є альтернативою паперової форми коносаменту і направляється перевізником в порту відправлення до свого морського агента (офісу) в порту призначення засобами електронного зв`язку для підтвердження дозволу на видачу вантажу в порту призначення. Телекс-реліз може не містити відбитку печатки морської лінії та підписи її уповноважених осіб. За основу для визначення митної вартості товару № 1 митницею взято інформацію щодо митного оформлення, здійсненого в попередніх періодах за ЕМД від 31.08.2023 № UA100330/2023/148900 на рівні 2,57 дол. США/кг (185,04 дол. США/шт) (мотокультиватор кількістю 185 шт вага 76,8 кг; країна виробництва Китай; умови поставки FOB), товару № 2 за ЕМД від 05.09.2023 № UA902080/2023/802315 на рівні 2,22 дол. США/кг (19,98 дол. США/шт) (фрези кількістю 100 шт вага 9 кг; країна виробництва Китай; умови поставки FOB). Однак митницею не наведено найменування товару, кількість та вагу товарної партії, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, торгову марку, технічні характеристики товару за вказаними митними деклараціями. Під час проведення консультацій митницею не було надано представнику ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» для ознайомлення інформацію та документи щодо раніше оформлених товарів, попри вимогу про їх надання, викладену у відповіді на електронне повідомлення митниці.
Ухвалою від 07.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
У відзиві, який надійшов до суду 20.02.2024, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих декларантом до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом із митною декларацією № 23UA403070003800U0 від 21.09.2023 митницею було встановлено, що прайс-лист від 28.04.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність. До митного оформлення поданий коносамент від 21.06.2023 № ZJSM23060498, в якому печатка зроблена за допомогою кольорового копіювання, що може викликати сумнів в оригінальності документа. Наведене вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. Позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, у зв`язку з чим митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів. Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково надано виписку банку № б/н від 03.07.2023, комерційну пропозицію № б/н від 28.04.2023 та прайс-лист № б/н від 28.04.2023. Листом № 91 від 21.09.2023 позивач повідомив митницю, що інші додаткові документи під час митного оформлення товару у 10-денний термін надаватися не будуть, у зв`язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами. За результатами проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 Митного кодексу України. За основу для обчислення митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості: товару № 1 - за ЕМД від 31.08.2023 № UA100330/2023/148900 на рівні 2,57 дол.США/кг (185,04 дол. США/шт) (мотокультиватор кількістю 185 шт вага 76,8 кг; країна виробництва Китай; умови поставки FOB), товару № 2 - за ЕМД від 05.09.2023 № UA902080/2023/802315 на рівні 2,22 дол. США/кг (19,98 дол. США/шт) (фрези кількістю 100 шт вага 9 кг; країна виробництва Китай; умови поставки FOB). Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством, та є обґрунтованим.
Також 20.02.2024 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 26.02.2024.
Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 19.04.2023 між компанією CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD (Китай) (продавцем) і ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (покупцем) було укладено контракт № HW/5, згідно з п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує «Товар», в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.
Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується у Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією специфікацією. Товар, що поставляється повинен відповідати кількості, зазначеній у Специфікаціях (Додатках) до цього контракту або в Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією Специфікацією. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за вагою, зазначеною у товарно-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній, або коносаменті).
Пунктом 3.1 контракту передбачено, що поставки здійснюються згідно з правилами Інкотермс у редакції 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставка партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються у специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди.
Згідно з п. 3.1.1 контракту у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно, своєчасно сповістити продавця про терміни, умови, місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Відповідно до п. 3.6 контракту протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження кожної партії товару продавець зобов`язаний вислати на юридичну адресу покупця, вказану в п. 11.2 контракту, оригінали документів англійською мовою: рахунок-фактуру (інвойс) на заявлену партію товару з підписом (підпис не є обов`язковим) і печаткою продавця (3 оригінали); морський коносамент (3 оригінали) або телекс реліз; пакувальний лист з підписом (підпис не є обов`язковим) і печаткою продавця (3 оригінали); сертифікат походження (1 оригінал і 1 копія).
Пунктами 4.1, 4.2 контракту передбачено, що ціна на товар визначається покупцем і продавцем шляхом переговорів і вказується у специфікаціях (додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою, після чого продавець повинен надати покупцю коригуючу специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.
Загальна вартість контракту 4500000,00 доларів США (п. 4.3 контракту).
Оплата товару, що поставляється згідно з даним контрактом, здійснюється покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на підставі специфікацій (додатків), шляхом прямого банківського переказу по системі S.W.I.F.T. (п. 5.1 контракту).
Відповідно до п. 5.2 контракту умови оплати кожної партії товару зазначається у відповідних специфікаціях (додатках) до контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у специфікації, можуть бути змінені шляхом укладення додаткової угоди.
Згідно зі Специфікацією № HW2023-1 від 15.05.2023 до контракту № HW/5 від 19.04.2023, сторонами контракту погоджено поставку двох найменувань товару: «Walking tractor Kentavr MB-40/Мотоблок Кентавр МБ-40 (розібраний, без фрез)» у загальній кількості 370 шт, ціна 81,00 дол. США, на суму 29970,00 дол. США; «фреза мотоблоку 4 секцій 8 ножів/Milling cutter of motoblock 4 sections 8 knives» у загальній кількості 370 шт, ціна 14,00 дол. США, на суму 5180,00 дол. США. на умовах FOB Chongqing, China відповідно до правил ІНКОТЕРМС станом на 2010 рік; 100% передоплата; строк поставки: серпень-жовтень 2023.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, позивачем до Тернопільської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № 23UA403070003800U0 від 21.09.2023 у якій митну вартість товару визначено за ціною договору (основний метод).
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів №№ 1, 2 під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України:
1) для підтвердження вартості товару: зовнішньоекономічний контракт № HW/5 від 19.04.2023; додаток (специфікація) до нього від 15.05.2023 № HW2023-1; рахунок-фактуру № HW2023-1 від 08.06.2023; пакувальний лист від 08.06.2023; платіжну інструкцію щодо оплати вартості товару № 139 від 08.06.2023; сертифікат країни походження товару № 23C5102А0953/00051 від 26.06.2023; технічні характеристики товарів;
2) для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України: договір транспортно-експедиторського обслуговування № 84 від 04.01.2023; коносамент № ZJSM23060498 від 21.06.2023; рахунок на оплату № 2023/PF/170 від 31.08.2023; акт виконаних робіт № 20 від 19.08.2023; довідку про транспортні витрати від 31.08.2023; залізничну товаро-транспортна накладна № 04438 від 15.09.2023.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку з чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначено про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість.
Листом ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» № 91 від 21.09.2023 надано пояснення Дніпровській митниці щодо наведених у повідомленні зауважень, додатково надано такі документи: комерційну пропозицію виробника від 28.04.2023; прайс-лист від 28.04.2023; виписку з банківського рахунку за червень 2023.
26.09.2023 Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000160/2, яким митну вартість товарів №№ 1, 2 за митною декларацією № 23UA403070003800U0 від 21.09.2023 визначено за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ (резервним методом). У пункті 33 оскаржуваного рішення зазначено обставини його прийняття, які відповідають обґрунтуванню заперечень відповідача проти позовних вимог. Зокрема, вказано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: копію експортної декларації країни відправлення, каталоги, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За результатами опрацювання документів встановлено, що товар поставляється згідно з договором від 19.04.2023 № HW/5. У поданих документах встановлені невідповідності. Прайс-лист від 28.04.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність. До митного оформлення подано коносамент від 21.06.2023 № ZJSM23060498, в якому печатка зроблена за допомогою кольорового копіювання, що може викликати сумнів в оригінальності документа. Декларантом 25.09.2023 надіслано лист № 91 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі ст. 64 Митного кодексу України. За основу для обчислення митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо вартості митного оформлення, здійсненого в попередніх періодах за ЕМД від 31.08.2023 № UA100330/2023/148900 на рівні 2,57 дол. США/кг (185,04 дол. США/шт.) (мотокультиватор кількістю 185 шт вага 76,8 кг; країна виробництва Китай; умови поставки FOB), товару № 2 - за ЕМД від 05.09.2023 № UA902080/2023/802315 на рівні 2,22 дол. США/кг (19,98 дол. США/шт.) (фрези кількістю 100 шт вага 9 кг; країна виробництва Китай; умови поставки FOB).
Також Тернопільською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000263 у зв`язку з неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів №№ 1, 2. У картці зазначено про необхідність подання нової митної декларації з митною вартістю відповідно до рішення № UA403070/2023/000160/2 від 26.09.2023.
Оцінюваний товар випущено у вільний обіг відповідно до положень частини 7 статті 55 МК України за ЕМД № 23UA403070003954U6 від 26.09.2023. У зв`язку з коригуванням митної вартості товару було донараховано митних платежів на суму 415057,81 грн.
Правомірність та обґрунтованість прийнятого Тернопільською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000160/2 від 26.09.2023 є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд дійшов такого висновку.
Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Статтею 49 Митного кодексу України (далі також МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За змістом частин другої-восьмої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до пунктів 1-4 частини другої цієї статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Оскаржуване рішення митниці прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У переліку документів, визначених пунктом 3.6 контракту № HW/5 від 19.04.2023, які продавець зобов`язаний надати покупцю, відсутня копія митної декларації країни відправлення, у зв`язку з цим у позивача не було можливості надати такий документ митниці.
Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті № 139 від 08.06.2023 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» сплачено на рахунок CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD (Китай) 35150,00 доларів США. У призначенні платежу зазначено, що вказана сума є передоплатою за контрактом № HW/5 від 19.04.2023, специфікацією № HW2023-1 від 15.05.2023.
У виписці з банківського рахунку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» в АТ «ОТП БАНК» наявні відомості про здійснення 03.07.2023 передоплати в сумі 35150,00 доларів США за контрактом № HW/5 від 19.04.2023, специфікацією № HW2023-1 від 15.05.2023 на рахунок CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD (Китай).
В інвойсі № HW2023-1 від 08.06.2023 до контракту № HW/5 від 19.04.2023 та специфікації № HW2023-1 від 15.05.2023 зазначено, зокрема, загальну вартість товару 35150,00 дол. США, найменування та кількість товарів, їх ціну.
Пакувальний лист містить, зокрема, інформацію про інвойс № HW2023-1 від 08.06.2023, реквізити контракту № HW/5 від 19.04.2023, специфікації № HW2023-1 від 15.05.2023, найменування тварів, їх кількість, що відповідають зазначеним в інвойсі.
Надані декларантом документи у їх сукупності підтверджують, зокрема, сплату 08.06.2023 визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар у сумі 35150,00 доларів США.
Комерційна пропозиція не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а є лише пропозицією щодо вартості товару. Водночас конкретна його ціна визначається інвойсом. Чинним законодавством України не встановлено обов`язкових реквізитів для комерційної пропозиції, оскільки вона не є первинним документом чи правочином, а тому не є обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару. Комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, оскільки в ній зазначена ціна, на підставі якої продавцем було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21 зазначив, що прайс-лист, по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс за терміном FОВ продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта.
Враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Положеннями п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не передбачено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надана перевізником довідка про транспортно-експедиторські витрати є допустимим доказом розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 815/2501/18, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано, зокрема, договір транспортно-експедиторського обслуговування № 84 від 04.01.2023, укладений між «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.» (експедитором) і ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (клієнтом), яким визначено термін оплати транспортно-експедиторських послуг протягом 45 календарних днів з дати виставлення рахунка-фактури.
У заявці № 18 від 04.06.2023 до договору № 84 від 04.01.2023, як і в коносаменті № ZJSM23060498 від 21.06.2023, зазначено найменування порту навантаження англійською мовою CHONGQING.
Станом на час здійснення митного оформлення імпортованих позивачем товарів строк оплати транспортно-експедиторських послуг за рахунком № 2023/PF/170 від 31.08.2023 не сплинув.
У довідці про транспортні витрати № 3108/3Т від 31.08.2023, виданій IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o. позивачу, зазначено вартість перевезення вантажу за маршрутом Чонкинг, Китай Володимир-Волинський-Хрубешув 2600,00 дол. США, ТЕО за межами кордону України 2000,00 дол. США, доставка за маршрутом Володимир-Волинський-Хрубешув Тернопіль, Україна становить 1200,00 дол. США. Перевалка включена у вартість. Страхування вантажу не здійснювалося.
Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що копія митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.
Відповідачем здійснено коригування митної вартості за резервним методом на підставі митних декларацій №UA100330/2023/148900 від 31.08.2023 та № UA902080/2023/802315 від 05.09.2023, відповідно до яких здійснено митне оформлення товарів інших виробників.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за обраним декларантом методом, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.
Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
1,5 відсотка ціни позову у цій справі становить 6225,87 грн (415057,81 х 1,5%).
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання до суду даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 4980,70 грн (6225,87 х 0,8).
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 6225,87 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 37286647 від 17.11.2023.
Отже, надміру сплачено судовий збір у сумі 1245,17 грн (6225,87-4980,70).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 4980,70 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000160/2 від 26.09.2023.
Стягнути з Тернопільської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4980,70 грн (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят гривень 70 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ», місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 70, прим. 9, код ЄДРПОУ 44830259.
Відповідач: Тернопільська митниця, місцезнаходження: 46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576.
Повний текст рішення суду складено 10.06.2025.
Суддя В.В. Рянська
Судове рішення № 128001898, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 10.06.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/3151/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: