Ухвала суду № 128001763, 10.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 червня 2025 рокуСправа № 160/14402/25 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним дій та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 17.01.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 12.05.1985 по 23.03.1985, з 02.04.1992 по 26.08.1992, з 01.07.2000 по 26.08.2003, з 04.09.2004 по 02.03.2005 та призначити і виплачувати йому пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, починаючи з 10.01.2025.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених КАС України.

Ухвалою суду від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із уточненням складу відповідачів, який/які мають відповідати за позовом, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, або докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень ч.9 ст.44 КАС України відповідно до чч.1-2 ст.161 КАС України; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 968,96 грн., сплаченого в установленому порядку, або докази на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

Копія ухвали суду від 26.05.2025 скерована представнику позивача адвокату Воронковій О.І. засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд».

Пунктом 1 частини 1 статті 241 КАС України до судових рішень віднесено ухвали.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина 7 статті 251 КАС України).

Відповідно до довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «ст.169 ч.1,2 «Ухвала про залишення позовної заяви без руху» від 26.05.2025 у справі №160/14402/25 (суддя Бухтіярова М.М.) було надіслано одержувачу Воронкова О.І. та доставлена до електронного кабінету.

Враховуючи викладене, а також те, що ухвала суду є різновидом судового рішення у відповідності до статті 241 КАС України, копію ухвали суду від 26.05.2025 доставлено до електронного кабінету представника, суд дійшов висновку, що позивач є таким, що належним чином повідомлений про залишення позову без руху.

30.05.2025 від представника позивача адвоката Воронкової О.І. надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву щодо відповідачів, докази її надіслання відповідачам. В заяві про усунення недоліків представником позивача заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки останній є безробітним, отримував допомогу по безробіттю, інших джерел доходу не має.

Дослідивши подані позивачем документи, вбачається часткове виконання вимог ухвали суду від 26.05.2025.

Щодо повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, зокрема, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ч.1 ст. 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, ч.1 ст. 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

З урахуванням наведених норм права, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження скрутного матеріального стану позивача його представником у заяві про усунення недоліків зазначено, що позивач є безробітним та не отримує доходів.

Однак, належних доказів відповідному не надано, окрім трудової книжки.

Згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач дійсно отримував допомогу по безробіттю, проте у періоді з 28.03.2023 по 25.06.2023.

Отже зазначені представником позивача обставини не відображають відомостей про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання позовної заяви, зважаючи також на те, що останній може мати і інші джерела доходу для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору (державні допомоги, вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

При цьому, достатнім доказом для підтвердження майнового становища позивача, серед іншого, може бути довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік (2024 рік).

Суд звертає увагу, що звільнення від сплати судового збору у розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» може мати місце за наявності виключних обставин.

Ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Суд повторно зазначає, що сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщ» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №580/381/21.

Позивачем ані до позовної заяви, ані до заяви про усунення недоліків не надано належних доказів того, що розмір судового збору за подання до суду цього позову (968,96грн.) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, не доведено суду відсутність можливості сплатити судовий збір за подання до суду цього позову.

За таких обставин, заявлене у заяві про усунення недоліків клопотання про звільнення від сплати судового збору необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Отже, станом на 10.06.2025 вимоги суду, викладені в ухвалі від 26.05.2025 не виконані в повному обсязі, недоліки позову не усунуті позивачем.

Обґрунтувань неможливості усунення недоліків позову у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на усунення недоліків позову надано не було.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Таким чином, позовну заяву разом із усіма долученими до неї документами слід повернути позивачеві.

Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним дій та зобов`язати вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Бухтіярова