Рішення № 128001749, 09.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 рокуСправа №757/10455/19-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кван-Кепітал" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови про накладення штрафу,-

УСТАНОВИВ:

27.02.2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кван-Кепітал" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому позивач просить суд:

- визнати дії інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Бутківським Олександром Миколайовичем щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, ділянки обмежені вулицями: Новообухівське шосе, Приозерна, Набережно-Сіверська, стосовно ТОВ "КВАН КЕПІТАЛ" та зі складання акту про недопущення посадових осіб від 24.09.2018 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-3-2409/2 від 24.09.2018 року та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-2409/7 від 24.09.2018 року, відносно ТОВ «КВАН КЕПІТАЛ» -протиправними;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-2409/7 від 24.09.2018 року, винесений інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Бутківським Олександром Миколайовичем;

- визнати протиправною та скасувати Постанову № 3-1010/1-10/10-39/1010/06/01 від 10 жовтня 2018 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 55230 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті тридцять) гривень накладену Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Бутківським Олександром Миколайовичем Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019 року адміністративну справу №757/10455/19-а передано на розгляд судді Матвійчук Г.О.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2019 року справу передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва.

23.09.2019 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Кван-Кепітал" надано уточнену позовну заяву, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:

- скасувати Постанову №З-1010/1-10/10-39/1010/06/01 від 10 жовтня 2018 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 55230,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-ІХ, матеріали адміністративної справи №757/10455/19-а скеровано за належністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

10 лютого 2025 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №757/10455/19-а.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Рябчук О.С.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне. Посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кван-Кепітал" не були повідомлені про дату, час та місце проведення перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. За умов інформування про перевірку підприємством була б забезпечена присутність посадових осіб при проведенні перевірки. Також, на момент проведення перевірки позивач ніяких підготовчих чи будівельних робіт на земельній ділянці не проводив, а займався розробкою проектно-кошторисної документації, отриманням дозвільних документів. Позивач не бу ознайомлений з актом, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, приписом та постановою про накладення штрафу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддямивід 10.02.2025 р. зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

22.11.2021 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Позивачем не було забезпечено явку посадових осіб під час проведення перевірки та надання необхідної документації, що стало підставою для складання акту про не допуск посадових осіб відповідача до перевірки. Документи, які стали підставою для притягнення підприємства до відповідальності, були направлені позивачу засобами поштового зв`язку. Жодним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері містобудування, не передбачено обов`язок контролюючого органу повідомляти суб`єкта перевірки про проведення позапланової перевірки.

25.11.2019 р., 15.01.2021 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, пояснення в яких зазначено про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 р. здійснено заміну відповідача у справі з Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; код ЄДРПОУ відсутній) на його правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 44245840).

Від Державної інспекції архітектури та містобудування України у встановлений строк відзиву на позов не надходило.

Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винесено наказ від 07.11.2018року №185П «Про проведення позапланової перевірки», направлення від 07.09.2018року №686.18/01.

На підставі наказу належало провести перевірку на об`єкті будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Ходосівка, ділянки обмежені вулицями: Новообухівське шоссе, Приозерна, Набережно-Сіверська, замовник Товариство з обмеженою відповідальністю "Кван-Кепітал".

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено акт від 24.09.2018року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зазначено, що ТОВ «Кван-Кепітал» не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з об`єктами громадського призначення» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Ходосівка, ділянки обмежені вулицями: Новообухівське шоссе, Приозерна, Набережно-Сіверська, чим порушив положення п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011року №553.

Відповідачем винесено припис від 24.09.2018р. №С-2409/7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.09.2018р. за№ 1-Л-3-2409/2.

За результату розгляду справи винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.10.2018р. №3-1010/1-10/10-39/1010/06/01 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кван-Кепітал" у сумі 55230,00 грн. за не допуск посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення позапланової перевірки.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV(даліЗакон №687-XIVу редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 10 Закону №687-XIVпередбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначеністаттею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема,Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI(даліЗакон №3038-VI в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) .

Статтею 1 Закону №3038-VIпередбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з абзацом п`ятим частини першоїстатті 4 Закону №3038-VIоб`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. А частиною другою цієї статті передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Статтею 6 Закону №3038-VIвизначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені устатті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону № 3038-VIдержавний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема:

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до положень п. 13 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно ізстаттею 38 Закону № 3038-VIу разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Відповідно до частин першої, четвертої та сьомоїстатті 376 Цивільного кодексу Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня1995 року № 244(далі - Порядок № 244), визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбаченіЗаконом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", пунктом 13 якого визначено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбаченіЗакономта цим Порядком, а в п. 17 останнього визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 77Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77Кодексу адміністративного судочинства України).

Оцінюючи усі докази по справ у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Аналіз указаних норм свідчить про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення перевірок (планових та позапланових), при цьому для призначення та проведення позапланової перевірки необхідна наявність визначених підстав. Крім того, чинним законодавством визначений алгоритм дій органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо фіксації результатів проведення перевірки, дотримання якого зумовлює можливість притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності у разі порушення останнім вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення перевірки, а лише направлено матеріали з результатами її проведення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з врученням їй копії протоколу. В процесі розгляду справи особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути забезпечена можливість користуватись правами, визначеними Порядком №244.

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку. Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

А відтак акт, складений за відсутності позивача чи уповноваженого представника позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №210/3059/17, від 17.07.2019 у справі № 822/714/16, від 08.08.2019 у справі №822/712/16, від 14.11.2019 р. у справі №822/680/16.

Враховуючи викладене, постанова №З-1010/1-10/10-39/1010/06/01 від 10 жовтня 2018 року Державної архітектурно-будівельної інспекції України не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, визначений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1 921,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кван-Кепітал" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову №З-1010/1-10/10-39/1010/06/01 від 10 жовтня 2018 року Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладання на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кван-Кепітал" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 55230,00 грн.

Судові витрати в розмірі 1921,00 грн. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кван-Кепітал" за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук