Ухвала суду № 128001712, 09.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 червня 2025 року Справа 160/8878/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяви ОСОБА_1 по справі №160/8878/25, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/8878/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

22 травня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про постановлення окремої ухвали. Позивач зазначає, що за участі відповідача наявні чисельні спори щодо розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, що свідчить про наявність умислу, прояв правового свавілля, підриває авторитет держави перед громадянами та зневаги і ігнорування їх конституційних прав. Відповідач не надав на запити відповідача необхідних документів. Просить постановити окрему ухвал для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли правопорушенням при наданні довідки для перерахунку пенсії позивача, а також направити таку ухвалу відповідачу для розгляду питання про притягнення винних осіб до відповідальності.

22 травня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про невідповідність повторно наданих відповідачем доказів на ухвалу суду від 12.05.2025 року. Позивач наводить пояснення щодо предмету доказування у справі та просить не ухвалювати рішення у справі до отримання ним певних документів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року запропоновано Управлінню Служби безпеки України у Дніпропетровській області подати письмові пояснення щодо вказаних заяв ОСОБА_1 по справі.

03 червня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що Позивачем до матеріалів справи № 160/8878/25 не долучено належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження того, що у довідці від 16.04.2024 № 55/11/202-254 Управлінням СБУ протиправно зменшені розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії, тобто протиправного зменшення Позивачу складових грошового забезпечення. Посилання у заявах Позивача на судові справи «№ 160/7390/24, № 160/27272/23, № 160/3235/23, № 160/199088/23» не є належними та достатніми доказами в відповідно до положень КАС України, оскільки розмір грошового забезпечення військовослужбовців СБУ є індивідуальним і може відрізнятися навіть за аналогічними (відповідними) військовими посадами. У довідках для перерахунку військової пенсії, у разі наявності правових підстав для їх складання та направлення до пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсоткові значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою.

Вирішуючи зазначене клопотання по суті щодо постановлення окремої ухвали, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1-6, 9 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Отже, стаття 249 Кодексу адміністративного судочинства України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Тож, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Постановлення окремої ухвали є правом суду. Тобто адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.10.2024 року у справі №260/10589/23.

Суд констатує, що в даній справі правові підстави для постановлення окремої ухвали з порушених позивачем питань відсутні.

Так, позивач просить постановити окрему ухвалу в зв`язку з обставинами видачі йому оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Водночас, наразі відсутнє будь-яке рішення суду, що набрало законної сили, яким було б встановлено існування таких порушень, а також їх зміст.

Посилання позивача на обставини виконання відповідачем його запитів до відповідача щодо отримання інформації про розміри преміювання та надбавки є нерелевантними, оскільки предметом судового розгляду в даній справі є зміст конкретного документу довідки про розмір грошового забезпечення, а не будь-які інші правовідносини сторін щодо взаємодії між ними, в т.ч. обґрунтування відповідачем позивачу за його окремими запитами використаних розмірів надбавки та премії. Ті обставини, що входять до предмету судового розгляду у даній справі, встановлюються судом на підставі наданих сторонами доказів, а також шляхом витребування необхідних документів.

Наведені приклади судової практики також є нерелевантними через розбіжність фактичних обставин, в зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про системність відповідних порушень (які, як вже вказав суд, в даній справі наразі не встановлено через незавершеність її розгляду).

Отже, в задоволенні такої заяви позивача належить відмовити.

Також, позивач подав окрему заяву від 22.05.2025 року про невідповідність повторно наданих відповідачем доказів на ухвалу суду від 12.05.2025 року. Позивач наводить пояснення щодо предмету доказування у справі та просить не ухвалювати рішення у справі до отримання ним певних документів. Ці доводи можливо розглянути лише як клопотання про зупинення провадження у справі.

Підстави для зупинення провадження у справі визначені ч.1, 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України та не містять такої підстави як збирання позивачем доказів.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що за ч. 1-4 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, належність наданих відповідачем на виконання ухвали суду від 12.05.2025 року доказів буде оцінена судом при вирішенні спору по суті.

Щодо достатності доказів суд зауважує, що згідно ч. 1-2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

В зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, ухвала постановлена в перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 236, 248, 249, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв ОСОБА_1 по справі №160/8878/25 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя Н.В. Боженко