Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2025 рокуСправа №160/1134/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/1134/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
11 січня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21782461) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, як учаснику бойових дій, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність нарахування та виплати позивачу щорічної одноразової допомоги до Дня Незалежності у зменшеному розмірі.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/1134/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1134/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
14 лютого 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що здійснив позивачу спірну виплату у відповідності до вимог законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року зупинено провадження у справі №160/1134/24 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №440/14216/23.
16 лютого 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено докази направлення відзиву позивачу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року поновлено провадження у справі №160/1134/24.
У відповідності до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до посвідчення від 30.04.2015 року серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій.
Листом від 30.11.2023 року №59823-47940/Б-01/8-0400/23 відповідач повідомив, що спірна допомога позивачу взагалі не виплачувалась, тому що позивач не перебуває на обліку у відповідача, а його військова частина, що видала посвідчення УБД, не подавала щодо позивача заяву на здійснення відповідної виплати.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно зі ст. 12 Закону №3551-XII щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» від 21 липня 2023 року №754 затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі Порядок).
Пенсійний фонд України перераховує кошти для виплати допомоги:
- отримувачам грошової допомоги, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), - на поточні рахунки організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 43), або на поточні рахунки отримувачів грошової допомоги в уповноважених банках для виплати разом з пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням) загальною сумою шляхом включення допомоги до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання);
- отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), - на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби;
- отримувачам грошової допомоги, які перебувають в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, - на небюджетні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів;
- іншим отримувачам грошової допомоги - за місцем їх проживання на поточні рахунки таких отримувачів в уповноважених банках.
Згідно пп. 2 п. 3 Порядку грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р. в такому розмірі: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
За п. 4 Порядку отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що позивач в позовній заяві обґрунтовував право на конкретний розмір спірної грошової допомоги, однак не врахував надані відповідачем відомості позивач не перебуває у нього на обліку, тому він взагалі не отримав спірну грошову допомогу. Тобто, йдеться не про спір щодо належного розміру такої допомоги, а про існування у відповідача обов`язку виплачувати позивачу таку допомогу в цілому.
Відповідач повідомив, що позивач не перебуває у нього на обліку як отримувач пенсійних виплат, а військова частина не подавала заяву про виплату щодо позивача такої допомоги. Не подано позивачем заяву на її виплату і самостійно. Матеріали справи не містять таких доказів.
Суд звертає увагу на те, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вирішення спорів здійснюється шляхом застосування способів захисту згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Кожен з таких способів захисту передбачає первинно встановлення протиправності у поведінці відповідача. Тобто, обов`язковою передумовою для вирішення спонукальної позовної вимоги (наприклад, зобов`язання провести виплату) є задоволення констатуючої позовної вимоги (наприклад, визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення виплати).
В даній справі позивачем не наведено жодного змістовного обґрунтування щодо наявності у відповідача обов`язку здійснювати позивачу таку виплату в цілому: на названі відповідачем підстави для нездійснення виплати позивач взагалі не звернув увагу, фактично оспорюючи лише розмір нездійсненої виплати, однак без наведення обґрунтування в чому саме є протиправність поведінки відповідача в аспекті нездійснення такої виплати з озвучених підстав.
Так, позивач не обґрунтував згідно якої норми права відповідач повинен був здійснювати таку виплату позивачу в цілому (в будь-якому розмірі), адже він не перебуває у відповідача на обліку, а військова частина не подавала відповідачу заяву про здійснення такої виплати, не надходила така заява і від позивача.
Слід підкреслити, що Згідно ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.
Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19.
Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути визначені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.05.2025 року у справі №160/3323/24.
В даній справі позивач не довів визначальний факт існування у відповідача обов`язку виходячи з конкретних обставин здійснювати позивачу таку виплату (незалежно від її розміру). Судом в ході судового розгляду встановлено, що такий обов`язок у відповідача відсутній з вищевикладених підстав.
Щодо доводів про розмір такої виплати суд зауважує, що вони не впливають на вирішення цього спору по суті, оскільки в поведінці відповідача щодо нездійснення такої виплати не встановлено протиправності.
Тим не менш, суд звертає увагу на те, що дана справа відповідає ознакам зразкової справи №440/14216/23. За змістом правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14.05.2025 року, щорічна разова грошова виплата не передбачена в Конституції України, тому на неї не поширюються й визначені статтею 22 Основного Закону України гарантії щодо заборони скасування чи звуження змісту та обсягу прав, передбачених, зокрема, у її статті 46.
Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 року №2983-IX, делегувала уряду право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової допомоги відповідним категоріям громадян. Таке делегування є правомірним, відповідає критеріям законності, мало легітимну мету економії державних коштів в умовах воєнного стану, а також є необхідним в демократичному суспільстві.
При цьому спірна разова грошова допомога не є основним джерелом існування, а є додатковою соціальною гарантією. В свою чергу Кабінет Міністрів України може регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги на підставі наданого йому Верховною Радою України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко
Судове рішення № 128001694, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 09.06.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/1134/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: