Ухвала суду № 127999825, 10.06.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3037/25

Провадження № 2/442/1080/2025

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

10 червня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомика А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 479080-КС-004 від 23.04.2024 року у розмірі 30422 грн. 84 коп.

29.05.2025 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, відповідно до якої вона просить провадження у справі закрити, оскільки дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Зазначає, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.09.2024 року відкрито провадження у справі №914/2007/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.04.2025 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Вона, звертаючись до Господарського суду Львівської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, включила до переліку кредиторів ТОВ «Бізнес Позика», звернувши увагу на наявність у неї грошових зобов`язань перед кредитором. Тому вважає, що спір про стягнення неї заборгованості має розглядатись в межах справи про її неплатоспроможність Господарським судом Львівської області. Звертає увагу, що позивач на дату затвердження плану реструктуризації боргів у справі №914/2007/24 Господарського суду Львівської області (09.04.2025) не скористався своїм правом на пред`явлення вимог до боржника, як конкурсній кредитор, а тому його вимоги вважаються погашеними та наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На підставі викладеного, просила суд провадження у справі закрити.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.08.2024 року у справі №914/2007/24 відкрито провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.04.2025 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

Зі змісту даної ухвали вбачається, що відповідно до поданої боржником заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, підставами для подання вищезазначеної заяви є заборгованість боржника перед 3 банками і 21 мікрофінансовими організаціями, зокрема, ТОВ "Бізнеспозика". Станом на 09.04.2025 заяви ТОВ "Бізнеспозика" з грошовими вимогами до боржника до господарського суду, на адресу арбітражного керуючого та боржника не надходили.

Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню (пункти 4,5 резолютивної частини ухвали)

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.

Отже, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.

Відповідно ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.04.2024. Зобов`язання за кредитним договором у відповідача перед банком виникло до дня відкриття провадження у справі про банкрутство (до 11.09.2024 року).

Таким чином, розгляд майнового спору до ОСОБА_1 повинен був відбуватись саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство, в межах цієї справи. Строк на подання кредиторських заяв до боржника в межах, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства сплив, проте в межах провадження у справі про визнання відповідача неплатоспроможним позивач не скористався своїм правом та не пред`явив свої вимоги до відповідача станом на дату проведення підготовчого судового засідання та у визначений законом строк.

Відтак, оскільки позивач звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення кредитної заборгованості після винесення рішення у справі про неплатоспроможність боржника, пред`явлення та розгляд такої вимоги могли відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, а тому справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним закрити провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст. 255-256, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Хомик А.П.