Рішення № 127998881, 10.06.2025, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/889/25

Провадження № 2/629/513/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2025 м.Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання Хворостинка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.03.2014 року з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 27 лютого 2014р. і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. 15 вересня 2017 р. він одружився з ОСОБА_5 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.02.2023р. стягнуто з нього на користь ОСОБА_5 аліменти в розмірі частки на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Додав, що на його утриманні перебувають його батьки: мати - ОСОБА_7 та батько - ОСОБА_8 , які мають хронічні захворювання та ніде не працюють. Наразі він несе службу в Збройних Силах України, і перебуває в зоні бойових дій, зв?язку із чим має постійну потребу в придбанні військового спорядження, ліків, засобів гігієни, харчування, тощо. Окрім того, він не має у власності нерухомого майна (власного житла), що також покладає на нього додатковий тягар з організації місця проживання сім`ї. Враховуючи викладене, просив змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідачки з 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття на частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась про час та місце судового розгляду.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в раз якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.03.2014 року по справі №629/940/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 27 лютого 2014 р. і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.14).

Згідно копії рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/27151/22 від 06.02.2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частки всіх видів доходів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 20.12.2022 року та до досягнення донькою повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошове утримання в розмірі 1/6 частки всіх видів доходів, щомісячно, починаючи з 20.12.2022 року та до досягнення донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років (а.с.7-8).

Згідно копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, станом на 05.08.2024 року за параметрами запиту про право власності на нерухоме майно за фізичною особою « ОСОБА_5 », « ОСОБА_1 » - відомості відсутні (а.с.21-22).

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем додано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_8 , згідно якого ОСОБА_8 є пенсіонером за віком (а.с. 18).

У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зістаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей150,180 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннямистатті 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третястатті 181 СК Українивизначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною першоїстатті 192 СК Українивстановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Статтею 192 СК Українипередбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та другастатті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другоїстатті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зістаттею 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першоюстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що розмір аліментів, які стягуються з позивача на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з наявністю обставин, зазначених позивачем, без доведенняпогіршення йогомайнового становища,не будеспрямовано наналежне забезпеченняїх спільнихз відповідачкоюдітей:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та суперечитиме їхнім інтересам.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20; провадження № 61-7397св21.

Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження покращення матеріального становища відповідача чи погіршення його матеріального становища, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, після винесення заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.03.2014 року по справі №629/940/14-ц, згідно якого з нього на користь відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст.4,10-12,76-80,141,258,259,263-265,280-282,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і.п.н. НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 коп.(отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходівбюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С. А. Мицик