Ухвала суду № 127998709, 05.06.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4003/25

н/п 2-с/953/55/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 07 травня 2025 року Київським районним судом міста Харкова по справі №953/4003/25 за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за електричну енергію з ОСОБА_1 ,

встановив:

03 червня 2025 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2025 по справі №953/4003/25 з огляду на необґрунтованість вимог стягувача в частині нарахованої суми заборгованості за період 01.12.2023 по 01.03.2025, оскільки стягувачем не враховані сплачені боржником суми.

Крім того, ОСОБА_1 також просив поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу посилаючись на те, що отримав судовий наказ 17.05.2025, після чого, 20.05.2025, його син ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Харкова про скасування вищевказаного судового наказу. 02.06.2025 ОСОБА_1 стало відомо про повернення без розгляду судом заяви ОСОБА_2 . На думку заявника, пропуск строку подання заяви про скасування судового наказу стався з поважних причин, а саме відсутності повідомлення від суду про повернення заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу, внаслідок чого ОСОБА_1 не мав змоги своєчасно усунути недоліки чи повторно подати заяву.

Суд, дослідивши матеріали справ №953/4003/24, н/п 2-н/953/864/25, №953/4003/25, н/п 2-с/953/47/25, та заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, приходить до наступного.

07 травня 2025 року Київським районним судом м. Харкова видано судовий наказ №953/4003/25 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованості за електричну енергію у розмірі 24882 грн. 76 коп. за період з 01.12.2023р. по 01.03.2025, яка утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , а також судового збору у сумі 302,80 грн. та суму за отримання інформаційної довідки з ЄДДР у розмірі 89,62 грн.

Копію зазначеного судового наказу отримано боржником 17 травня 2025 року, що підтверджується відомостями, зазначеними в рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення, а також не заперечувалося ОСОБА_1 , про що ним зазначено у заяві про скасування судового наказу.

20 травня 2025 року до суду з заявою про скасування вищевказаного судового наказу звернувся ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.05.2025 заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу повернуто без розгляду з тих підстав, що ОСОБА_2 всупереч вимог п.2 ч.5 ст. 170 ЦПК України не надано документів, що підтверджують його повноважень.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу 03.06.2025, шляхом подання її через канцелярію суду, при цьому строк подання заяви про скасування судового наказу сплив.

Відповідно до частини 1статті 160ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Статтею 170ЦПК України передбачено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Частиною 1статті 170ЦПК України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 2статті 171ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

При цьому, поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих поважних причин пропуску строку звернення до суду з заявою про скасування судового наказу. Суд виконав усі вимоги процесуального закону, які регламентують порядок вручення копії судового наказу боржнику, у зв`язку з чим судовий наказ був вручений боржнику 17.05.2025 року і від цієї дати розпочався перебіг п`ятнадцятиденного строку для подання заяви про скасування судового наказу, визначений частиною 1статті 170 ЦПК України.

Доводи ОСОБА_1 про те, що пропущення строку звернення до суду з заявою про скасування судового наказу відбулося через неповідомлення судом про повернення заяви про скасування судового наказу, поданої 20.05.2025 його сином ОСОБА_2 , не надають підстав суду для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, оскільки судовий наказ було вручено поштою саме боржнику ОСОБА_1 . При цьому, 20.05.2025 до суду з заявою про скасування судового наказу звернувся ОСОБА_2 , зазначаючи в своїй заяві про те, що судовим наказом, який він просив скасувати, стягнуто заборгованість за електричну енергію саме з нього. Тобто, звертаючись до суду за заявою про скасування судового наказу ОСОБА_2 діяв від свого імені, а не як представник ОСОБА_1 . При цьому, до заяви про скасування судового наказу ОСОБА_2 також не додавав будь яких документів, що підтверджували б повноваження ОСОБА_2 діяти як представник боржника ОСОБА_1 .

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови виняткових обставин.

Виходячи з викладеного, суддя вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення із заявою про скасування судового наказу, з підстав неповажності причин пропуску строку звернення до суду з такою заявою.

Керуючись ст.ст.170,171,247 ЦПК України, суд,-

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку, - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 07 травня 2025 року Київським районним судом міста Харкова по справі №953/4003/25 за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за електричну енергію з ОСОБА_1 , - повернути боржнику.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бородіна Н. М.