Ухвала суду № 127997358, 07.06.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10065/25

Провадження № 1-кс/344/4227/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , що погоджене прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091010000962, від 05.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий ОСОБА_8 звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено прокурором ОСОБА_9 , в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та у разі визначення застави, визначити заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що що солдат ОСОБА_10 05.06.2025 близько 01 год 12 хв перебуваючи поряд із приміщенням магазину «Гуртові ціни АЛКОГОЛЬ», який розташований по вул. Івана Миколайчука, 14А, в м. Івано-Франківську, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТзОВ «Овація», код ЄДРПОУ- 22392394, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел на таємне викрадення майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом пошкодження ролету вхідних дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », незаконно проник в його середину, звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності, а саме: коньяк «Наполеон» ємністю 0,5 л, вартістю 192,50 грн, настоянку «Green Oak перець», ємністю 0,5, вартістю 120,10 грн, горілку «Хлібний дар» ємністю 0,5 л, в кількості 2 одиниць, загальною вартістю 178,80 грн, горілку «Хлібний дар» ємністю 0,7 л, в кількості 3 одиниць, загальною вартістю 445,50 грн, напій «Coca-Cola», ємністю 0,75 л, в кількості 1 одиниця, вартістю 28,90 грн, настоянку «Гірка Оковита», в кількості 1 одиниця, вартістю 35,80 грн, запальнички марки «Big» в кількості 50 шт, загальною вартістю 1395 грн, сигарети «Lucky strike» фіолетові в кількості 3 упакувань, загальною вартістю 314,70 грн, сигарети «Lucky strike 40» сині в кількості 5 упакувань, загальною вартістю 1049 грн, сигарети «Lucky strike» сині, в кількості 14 упакувань, загальною вартістю 1538,60 грн, сигарети «Lucky strike 40» червоні, в кількості 5 упакувань, загальною вартістю 1049 грн, сигарети «Lucky strike Untimit Red», в кількості 1 упакування, вартістю 109,90 грн, сигарети «LD» жовті в кількості 2 упакувань, загальною вартістю 209,80 грн, сигарети «LD» червоні, в кількості 10 упакувань, загальною вартістю 1149 грн, сигарети «LD» червоні 25, в кількості 8 упакувань, загальною вартістю 959,20 грн, сигарети «Camel blue», в кількості 10 упакувань, загальною вартістю 1349 грн, сигарети «Camel» жовті, в кількості 10 упакувань, загальною вартістю 1349 грн, сигарети «Sobranie Evolve Purple», в кількості 10 упакувань, загальною вартістю 1399 грн, сигарети «Sobranie Gold», в кількості 10 упакувань, загальною вартістю 1490 грн, сигарети «Winston» зелені, в кількості 16 упакувань, загальною вартістю 2158,40 грн, сигарети «Winston», в кількості 20 упакувань, загальною вартістю 2588 грн, сигарети «Sobranie Black», в кількості 10 упакувань, загальною вартістю 1899 грн, сигарети «Imperial Classic Purpure», в кількості 10 упакувань, загальною вартістю 1019 грн, сигарети «West Blual», в кількості 10 упакувань, загальною вартістю 1049 грн, сигарети «West Silver Up», в кількості 10 упакувань, загальною вартістю 1049 грн, сигарети «Marbolo Gold 40», в кількості 1 упакування, вартістю 249,80 грн, сигарети «Chesterfield Compact Blue», в кількості 10 упакувань, загальною вартістю 1049 гривень, після чого із викраденим майном покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ТзОВ «Овація» майнову шкоду на загальну суму 25 443, 90 гривень.

05.06.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України. А 06.06.2025 його повідомлено про підозру з додержанням вимог ст.ст.276278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчим зазначено, що у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, раніше не судимий, відносно якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025091010000427 від 06.03.2025 за ч.4 ст. 185 КК України, який проходить військову службу за призовомпід часмобілізації вЗбройних СилахУкраїни напосаді солдата військової частини НОМЕР_1 .

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах: огляду місця події, обшуку, огляду предметів (речей), пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, показаннями свідків, допитом потерпілої та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема:

п. 1 - переховуватися від суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення,

п.3- можливість підозрюваного ОСОБА_4 незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваному відома потерпіла та шляхом вмовляння, залякування, може схиляти її до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на потерпілу існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду.

п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 схильний до кримінально-протиправної поведінки, відносно нього здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні за №12025091010000427 від 06.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, окрім цього ОСОБА_4 рахується таким, що 03.05.2025 самовільно залишив військову частину та продовжує перебувати у злочинному стані.

Також, зазначено, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не виключатиме ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також жодним чином не зможе запобігти ризику вчинення нового кримінального правопорушення. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, не ініціюється, оскільки до органу досудового розслідування не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Слідчий, оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті 178 КПК України, слідство приходить до висновку, що ОСОБА_4 працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі не хворіє. Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування просить застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо, так як вони не зможуть запобігти вищевказаним ризикам

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задоволити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також просив врахувати, що підозрюваний будучи військовослужбовцем, самовільно покинув військову частину 03.05.2025.

Слідчий клопотання підтримала, просила задоволити.

Підозрюваний та захисник просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, так як ризики є формальними, а підозрюваний раніше не судимий.

Слідчий суддя вислухавши пояснення учасників розгляду клопотання, перевіривши матеріали клопотання, дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091010000962, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

06 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у тому, що він підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням до іншого приміщення, в умовах воєнного стану.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів, які містяться у матеріалах клопотання: протоколі огляду місця подій від 05.06.2025, протоколі допиту свідка від 05.06.2025 ОСОБА_11 ; протокол впізнання за фотознімками від 05.06.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.06.2025; поясненнями ОСОБА_13 від 05.06.2025; протоколом обшуку від 05.06.2025.

Разом з тим слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Прокурор у судовому засіданні довів, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Також, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки неодноразово притягувався за вчинення адміністративних правопорушень ( зокрема дрібного викрадення чужого майна).

Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показання речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як вказані вище особи не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали під час досудового розслідування.

Відтак, слідчий суддя дійшла висновку, що вказані ризики існують, оскільки відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

Одні лише доводи підозрюваного про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не можуть бути єдиною беззаперечною підставою, та гарантією того, що він буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення кримінального правопорушення з урахуванням встановлених конкретних обставин саме даного кримінального провадження.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу. Так, одного лише твердження, прохання сторони захисту обрати інший більш м`який запобіжний захід - домашній арешт, у зв`язку з необґрунтованістю на їхню думку клопотання, не достатньо для переконання, що він буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення кримінальних правопорушень.

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови», заява №9190/03).

Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).

При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі дані особи підозрюваного ОСОБА_4 його вік, середню спеціальну освіту, розлучений, проходить військову службу за призовом під час мобілізації та з 05.05.2025 вважається таким, що самовільно залиши військову частину ( довідка - доповідь); не судимий; неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності (дрібне хуліганство, дрібне викрадення чужого майна )

Суд також бере до уваги те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 4 ст. 185 КК України, зумовлений корисливими інтересами, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, за підозрою у вчиненні ним в умовах воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої непроцесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, особливо в умовах воєнного стану, який запроваджений на території України.

У справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання для підозрюваного та визнає за реальну небезпеку можливість здійснення ним перешкод слідству у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, дотримуючись принципів співрозмірності між тяжкістю кримінальних правопорушень (характером кримінальних правопорушень згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.

Задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , та інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29 березня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту в залі суду.

Строк дії ухвали до 02 сепня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк : ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 02 серпня 2025 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи/служби;

3) утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення копії даної ухвали.

Повний текст ухвали - 09.06.2025.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1