Рішення № 127997296, 10.06.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/480/25

Провадження № 2/344/2997/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

09 червня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №7121576 від 29.10.2019 року у розмірі 21 244,71 гривень та вирішити питання судових витрат.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.10.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №7121576, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачу фінансовий кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 5 000,00 грн. Відповідач не виконала належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 09.10.2020р. згідно умов Договору факторингу №03/10, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 7121576 від 29.10.2019 р. на користь ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до Відповідача.

24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу №1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку №1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №7121576 від 29.10.2019р. Згідно Додатку №1 до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 21244,71 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 16244,71 грн.; заборгованість за комісією становить 0грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. Всупереч умов кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання з повернення кредиту та відсотків за користування кредитом. Враховуючи наведене просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за Кредитним договором №7121576 від 29.10.2019 р. у розмірі 21 244,71 грн.; судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Представник позивача в позові просив провести розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого правонаступник банку позивається про його відновлення шляхом стягнення з позичальника заборгованості.

Судом встановлено, що 28.10.2019 року ОСОБА_1 подала Анкету-заяву на отримання кредиту №7121576, на підставі якої відповідачці були погоджені умови кредитування: сума кредиту 5 000,00 грн., строк: на 25 днів, дата повернення кредиту: 5 012.50, комісія за надання кредиту: 0.00 грн, проценти за користування кредитом: 12,50 грн.нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.10).

29.10.2019 року муж ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №7121576 (індивідуальна частина), відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 якого позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором надати позичальнику грошові кошти у сумі 5 000,00 грн, строком на 25 днів з 29.10.2019 року по 23.11.2019 року, а позичальник - повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п.1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6, 1.7 Кредитного договору сукупна вартість кредиту, складає 12.50 грн. в грошовому виразі та 4.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому

1.5.1. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово; Проценти за користування кредитом: 12.50 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим

Договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору. Розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п.2.1. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, зареєстрованої Позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.

Із п.п.2.2.1.-2.2.2. Договору вбачається, що позичальник сплачує Позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2, 1.6. Договору відповідно. Нарахування Позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.

Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.2 Кредитного договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі, сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Волевиявлення позичальника продовжити строк користування /повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 договору.

У відповідності до п. 2.4.1 Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4 договору

Згідно з п.5.1 Кредитного договору позичальник підтверджує, що до укладення цього договору; отримала від товариства інформацію, зазначену в Законах України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`таЗУ «Про захист прав споживачів»; ознайомився з усіма його умовами та Правилами, розміщеними на сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 6.1 Кредитного договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті товариства та доступний зокрема через веб - сайт tengo.com.ua та/або мобільний додаток.

Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладання може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у тому числі правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що вона ознайомлена, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 6.4 Кредитного договору укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5 Кредитного договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Як вбачається з процесу оформлення та розгляду заяви №7121576 верифікація за телефоном відбулась 28.10.2019 року о 09:37:49, та 29.10.2019 року о 09:37:49 підтверджено договір (а.с.10 на звороті).

Із Графіку розрахунків, який є додатком №1 до Кредитного договору, встановлено, що дата платежу (повернення кредиту): 23.11.2019 грн., кредит: 5000 грн., комісія за надання кредиту: 0.00 грн, проценти: 12,50 грн., разом 5 012,50 грн. (а.с.17).

Відповідно до платіжного доручення №2788484 від 29.10.2019 року ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти у сумі 5 000,00 гривень на картковий рахунок отримувача ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно з договором №7121576 (а.с.18).

Згідно з відомостями, складеними ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за період з 29.10.2019 по 09.06.2020 включно, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 21 244,71 гривень і складається з: 5 000,00 грн. борг по тілу; 16 244,71 грн. борг по відсотках (а. с. 12-14).

09.10.2020 року між ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Мілоан» (клієнт) було укладено Договір факторингу № 03/10 (надалі - Договір № 03/10), у відповідності до умов якого, клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен, наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній (а.с. 19-25).

Як вбачається з наданих платіжних інструкцій ТОВ "Діджи фінанс", долучених позивачем до матеріалів справи, ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило ТОВ "Мілоан" плату в розмірі, визначеному у договорі факторингу прав вимоги № 03/10 від 09.10.2020 року.

Із витягу з додатку до Договору факторингу права вимоги №03/10 від 24.01.2022 року встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №7121576 на загальну суму заборгованості 21 244,71 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 16 244,71 грн. (а.с.9).

Також, 24.01.2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (надалі ТОВ «ФК «Пінг-Понг») (фактор) було укладено Договір факторингу № 1/15 (надалі Договір факторингу № 1/15), відповідно до п. 1.1 якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язався відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а. с. 32-35).

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу № 1/15 права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання відповідного реєстру.

Згідно з витягом з додатку до Договору факторингу №1/15 ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №7121576 на загальну суму заборгованості 21 244,71 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 16 244,71 грн. (а.с.8 на звороті).

Відповідно до листа ТОВ «Діджи Фінанс» №1/15 від 13.11.2024 року, адресованого директору ТОВ «ФК «Пінг-Понг», виконано повний розрахунок, передбачений п. 3 укладеного між товариствами договору факторингу №1/15 від 24.01.2022 року (а.с.31 на звороті).

З матеріалів справи встановлено, що представником позивача на адресу відповідача направлялась досудова вимога від 02.11.2024 щодо сплати вказаної заборгованості в строк до 02.12.2024 року (а.с. 36), однак заборгованість в добровільному порядку відповідачем погашена не була.

Оскільки боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з неї вищевказаної заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12цього Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію`визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію`одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

З матеріалів справи встановлено, що 28.10.2019 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву на отримання кредиту №7121576, у якій були погоджені умови кредитування сума кредиту 5 000,00 грн, строк: 25 днів, дата повернення кредиту: 23.11.2019, комісія за надання кредиту: 0.00 грн, проценти за користування кредитом: 12,50 грн, де серед іншого також вказані надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви №7121576, прийняті рішення по заяві та погоджені умови кредитування.

В подальшому, 29.10.2019 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №7121576, відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 якого позикодавець зобов`язався на умовах визначених цим договором надати позичальнику грошові кошти у сумі 5000,00 грн строком на 25 днів, з 29.10.2019 року по 23.11.2019 року, а позичальник - повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Даний Кредитний договір укладено з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі.

Отже, відповідач добровільно виразила свою волю на укладання Кредитного договору №7121576, відповідно до законодавчо встановленого механізму, отримавши у подальшому кредитні кошти на свій рахунок.

У частинах 1, 3ст. 509 ЦК України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти в сумі 5000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 2788484 від 29.10.2020 (а.с. 18).

Отже, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний Кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах вказаних у Кредитному договорі №7121576.

Натомість відповідач, всупереч умовам Кредитного договору №7121576 свої зобов`язання належним чином не виконала, кредит не повернула, проценти за користування коштами не сплатила.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором абозаконом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Судом установлено, що ТОВ «Мілоан», а в подальшому ТОВ «Діджи-Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Пінг-Понг» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача, зокрема, за Кредитним договором №7121576.

Вищевказані договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувались в судовому порядку відсутні.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача щодо переходу до ТОВ «ФК «Пінг - Понг», як до нового кредитора, права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивачем доведено достатніми доказами те, що він являється кредитором відносно відповідача ОСОБА_1 за вищевказаним Кредитним договором.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за Кредитним договором у розмірі 21 244,71 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 16 244,71 грн.

Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала Кредитний договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та правонаступником позикодавця (кредитодавця) відповідача договором факторингу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн. підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за відсотками в сумі 16 244,71 грн., суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першоюстатті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першоюстатті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Як зазначено вище, відповідно до положень п. 1.3, 1.4 Кредитного договору та графіка розрахунків, який є додатком №1 до вказаного договору, кредит надавався строком на 25 днів, дата укладення: 29.10.2019 року, термін (дата) повернення кредиту: 23.11.2019 року (включно), сукупна вартість кредиту (всього до сплати) становить 12,50 грн.

Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.2 Кредитного договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування /повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Волевиявлення позичальника продовжити строк користування /повернення кредиту та укладення угоди, згідно п.6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п.2.5.договору.

З відомостей про щоденні нарахування та погашення, складених ТОВ «Мілоан», за період з 29.10.2019 по 09.06.2020 року вбачається, що вказаним товариством, право вимоги після якого набув позивач, здійснювалося нарахування відсотків після закінчення строку користування кредитним коштами (тобто з 24.11.2019 по 09.06.2020 включно).

Письмові докази, які наданні на підтвердження позовних вимог, не містять відомостей про продовження (пролонгацію) строку користування відповідачем кредитними коштами в межах строку дії договору (до 23.11.2019 року). При цьому, договір не передбачає можливості автопролонгації строку користування кредитом.

Згідно викладеного Великою Палатою у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 правового висновку, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

В той же час, порядок виплат процентів за неправомірне користування чужими коштами, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, врегульований ч. 2ст. 625 ЦК України.

Позов не містить вимоги про застосування передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідків порушення позичальником грошового зобов`язання.

Оскільки Кредитним договором визначений строк кредиту 25 днів, а доказів пролонгації строку користування кредитом позивачем не надано, саме протягом даного строку ТОВ «Мілоан» мало право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.

Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 5 000 грн., строку кредиту: 25 днів, узгодженої процентної ставки у розмірі 0,01% (п. 1.5.2 Кредитного договору) заборгованість відповідача за відсотками за вищевказаним договором становить 12,50 грн. (5 000,00 грн х 0,01 % х 25), що відповідає Кредитному договору та графіку розрахунків, який є додатком №1 до вказаного Кредитного договору.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в сумі 12,50 гривень, які нараховані в межах строку користування кредитними.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним Кредитним договором в загальному розмірі 5 012,50 гривень., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту: 5 000,00 грн.; за відсотками: 12,50 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат,пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, 01.11.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» та адвокатом Білецьким Б.М. було укладено Договір про надання правової допомоги № 43657029, згідно з умовами клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу (правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами (надалі Договір № 43657029) (а. с. 38-40).

Згідно з п. 4.1 Договору № 43657029 загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п.4.8 даного договору, а також гонорару, який зазначений у п.4.9 договору.

Відповідно до умов додаткової угоди №7121576 від 03.03.2025 до Договору № 43657029 про надання правової допомоги до договору від 01.11.2024, адвокат зобов`язується здійснити представництво та захист клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 за здійснення представництва та захист інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов`язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору, клієнт виплачує адвокатському бюро гонорар у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (а.с. 35 на звороті).

Відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 03.03.2025 вартість правничої допомоги складає 6 000,00 грн (а.с. 9 на звороті).

Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов`язані з наданою правничою допомогою адвокатом.

Проте, варто зауважити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Враховуючи складність справи, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених, або тих які будуть понесені стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд вважає наявними підстави для стягнення на користь позивача понесених витрат по сплаті правничої допомоги.

Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 1 415,40 грн.( 5 012,50 грн. : 21 244,71 грн. = 0,2359 %; 6000,00 грн. х 0,2359 % = 1 415,40 грн. ).

Щодо стягнення з відповідача судового збору, суд враховує, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 571,44 гривень, (5 012,50 грн. : 21 244,71 грн. = 0,2359 %;).

На підставі викладеного та керуючись стст. 509, 525, 526, 530, 551, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, стст. 4, 5, 7, 12, 13, 76-80, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-понг», місцезнаходження: Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029, заборгованість за Кредитним договором №7121576 (індивідуальна частина) від 29.10.2019 року в розмірі 5 012 (п`ять тисяч дванядцять) гривень 50 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-понг», місцезнаходження: Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029 витрати по сплаті судового збору у розмірі 571 гривню 44 копійки та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 415 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-понг», місцезнаходження: Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 10 червня 2025 року