Рішення № 127997281, 06.05.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13760/24

Провадження № 2/344/663/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

06 травня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.,

за участі секретаря Бурянна Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду справу за позовом ТОВ «CлонКредит» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

в позові вказано, що 20 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 706973 про надання споживчого кредиту, за умовами якого Позивач надав Відповідачу кредит в розмірі 93 750 грн, а Відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит до 20 вересня 2024 року та сплатити проценти за користування ним. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором та надав 20 вересня 2021 року Позичальнику кредит в порядку, встановленому пунктами 2.1., 2.2.,2.4. та 3.5. Кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням № 9296 від 20.09.2021 р. та банківською випискою. Позичальник зобов`язався сплачувати тіло кредиту та нараховані проценти за користування ним у відповідності до графіку платежів, наведеному в Додатку № 1 до Кредитного договору, що є його невід`ємною частиною. До березня 2022 року Відповідачем здійснювались платежі на погашення кредиту та процентів за користування ним, з простроченням та не в повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами та банківською випискою. Однак, з квітня 2022 року Відповідачем не здійснено жодного платежу по Кредитному договору. Вищезазначена вимога повернулась без вручення Відповідачеві за закінченням встановленого терміну зберігання 30 квітня 2024 року. Станом на 21.06.2024 року заборгованість Відповідача за Кредитним договором складає 199 197, 09, з яких: 85446,42 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 113750,67 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом. Станом на день звернення до суду Відповідач не вчиняє жодних дій для виконання своїх боргових зобов`язань перед Позивачем та протягом тривалого часу неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором.

Представник позивача подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідача про судові засідання судом повідомлено у встановленому законодавством порядку, шляхом направлення повісток на зареєстровану адресу місця проживання. Відзиву чи клопотань зі сторони відповідача суду не надходило.

Крім того, повідомлення відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судом встановлено наступні обставини.

20 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 706973 про надання споживчого кредиту, за умовами якого Позивач надав Відповідачу кредит в розмірі 93 750 грн, а Відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит до 20 вересня 2024 року та сплатити проценти за користування ним.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором та надав 20 вересня 2021 року Позичальнику кредит в порядку, встановленому пунктами 2.1., 2.2.,2.4. та 3.5. Кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням № 9296 від 20.09.2021 р. та банківською випискою.

Позичальник зобов`язався сплачувати тіло кредиту та нараховані проценти за користування ним у відповідності до графіку платежів, наведеному в Додатку № 1 до Кредитного договору, що є його невід`ємною частиною.

У відповідності до вимог п. 4.1. Кредитного договору та статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» 16 квітня 2024 року Позивачем була направлена Відповідачу письмова вимога щодо повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав в повному обсязі (надалі за текстом - вимога), в якій, зокрема, було запропоновано усунути порушення умов Кредитного договору та погасити усю прострочену заборгованість, що матиме наслідком втрату чинності даної вимоги кредитодавця.

Вищезазначена вимога повернулась без вручення Відповідачеві за закінченням встановленого терміну зберігання 30 квітня 2024 року.

Станом на 21.06.2024 року заборгованість Відповідача за Кредитним договором складає 199 197, 09, з яких: 85446,42 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 113750,67 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором від 19.02.2024 року.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

В п. 1 ст. 1046 ЦК України вказано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже договір позики є укладеним з моменту отримання відповідачем позики у позивача.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 524,533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/13 03/15-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже обов`язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.

В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Доказів та розрахунку на спростування вимог позивача відповідач суду не надав.

Отже позов обґрунтовано належними правовими підставами.

В ч. 1 ст. 133 ЦПК України вказано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 - 6 статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 3 статті 137 ЦПК України).

Відповідачем не подано жодних заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 10000 грн.

Правову допомогу позивачу надає адвокат Кушнір Святослав Любомирович, копія ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю якого долучена до матеріалів справи.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити;

стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 42350798, місцезнаходження: 03062, м. Київ, проспект Берестейський буд. 90-А) заборгованість за договором № 706973 про надання споживчого кредиту від 20.09.2021 року в розмірі 199 197, 09 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень та 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бородовський С.О.