Рішення № 127994887, 02.06.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.06.2025Справа № 910/1945/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Фізичної особи-підприємця Ярош Людмили Федорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до

Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570)

про стягнення 55 239,56 грн,

Представники:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: Захаров М.І.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Ярош Людмила Федорівна (далі - ФОП Ярош Л.Ф./позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»/відповідач) про стягнення 55 239,56 грн - безпідставно списаних грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 14.08.2024 по 21.08.2024 з банківського рахунку ФОП Ярош Л.Ф., який відкрито в АТ КБ «ПриватБанк», невстановлені особи здійснювали без згоди позивача перерахування коштів на невідомі банківські рахунки на загальну суму 98 940,32 грн. Позивач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про повернення коштів на його рахунок на загальну суму 98 940,32 грн, проте, відповідач повернув лише частину коштів у розмірі 43 700,76 грн, відповідно, залишок неповернутої суми у розмірі 55 239,56 грн підлягає стягненню з відповідача.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.02.2025 позовну заяву ФОП Ярош Л.Ф. залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.

27.02.2025 через систему «Електронний суд» від ФОП Ярош Л.Ф. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.03.2025 через систему «Електронний суд» від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.04.2025 у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовив, при цьому, постановив здійснювати розгляд справи №910/1945/25 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначив на 28.04.2025.

25.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшли письмові пояснення, а також клопотання про відкладення розгляду справи та про участь в усіх подальших засіданнях у справі №910/1945/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Зокрема, у письмових поясненнях АТ КБ «ПриватБанк» заперечує проти задоволення позову, мотивуючи тим, що службовою перевіркою банку встановлено, що переказ коштів відбувався з рахунку позивача за автентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, зокрема грошові кошти з картки позивача було перераховано шляхом ручного вводу номеру карти, строку дії та CVV-коду на сервісі компанії «Facebook». Так, на підставі звернення позивача банком було ініційовано процедуру повернення коштів за процедурою МПС «Mastercard». Частину заявок було задоволено та здійснено повернення позивачу грошових коштів в сумі 43 700,76 грн. Встановлено, що згідно Chargeback Guide Merchant Edition Mastercard претензійна робота не може бути проведена у разі, якщо емітентом подано понад 35 заявок, щодо оскарження операції з використанням однієї платіжної картки, про що банк повідомив позивача. Отже, АТ КБ «ПриватБанк» не несе відповідальності перед позивачем, та не може відповідати за перекази ініційовані за допомогою особистих даних позивача.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.04.2025 відклав судове засідання на 02.06.2025, а також задовольнив клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про участь у судових засіданнях у справі №910/1945/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

02.06.2025 у судове засідання з`явився представник АТ КБ «ПриватБанк» та заперечував проти задоволення позову із підстав, викладених у письмових поясненнях від 25.04.2025.

ФОП Ярош Л.Ф. у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, при цьому, у прохальній частині позовної заяви просила суд здійснювати розгляд справи без участі позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.2020 згідно із анкетою-заявою Фізична особа-підприємець Ярош Людмила Федорівна приєдналась до Умов і правил надання банківських послуг (далі - умови), внаслідок чого позивачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 і видано карту (ключ до рахунку) № НОМЕР_3 для здійснення платіжних операцій.

Так, згідно із п. 2.1.4.48.1 умов, клієнт зобов`язується:

- не передавати карти, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати карти або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству; вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання карти;

- нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів; операціями по зміні ПІНу;

- не здійснювати операції з використанням реквізитів карти після її здачі до банку або після закінчення терміну її дії, а також картки, заявленої як втраченої;

- протягом 10 днів після закінчення терміну дії картки повернути для ліквідації картку, а також карти, випущені довіреною особам клієнта, крім загублених/украдених і віртуальних карток.

У відповідності до пунктів 2.1.4.48.2. та 2.1.4.48.7. умов, клієнт зобов`язується не використовувати поточні рахунки для операцій, пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Вживати заходів щодо запобігання втрати (викрадання) карток, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання.

Згідно із п. 3.1.2.9.3. умов, банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформацію про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта відправленому в sms-повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи ПК «Приват24 для бізнеса» або проведення клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.

Відповідно до п. 3.1.2.9.6. умов, клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви клієнта про блокування картки/ рахунку/ на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.

Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації (п.3.1.2.9.7. умов).

У відповідності до п. 3.1.2.9.10. умов, клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться клієнтом та/або третіми особами з відома або без відома клієнта при використанні мобільних додатків для здійснення фінансових операцій.

За твердженням позивача, у період з 14.08.2024 по 21.08.2024 з банківського рахунку НОМЕР_2 невстановлені особи здійснили без згоди позивача перерахування грошових коштів на невідомі банківські рахунки невеликими сумами на загальну суму 98 940,32 грн.

Позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що ФОП Ярош Л.Ф. звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про повернення коштів на її банківський рахунок на загальну суму 98 940,32 грн.

Так, за твердженням відповідача, на підставі звернення позивача про повернення грошових коштів ініційовано претензійну роботу згідно з правилами Міжнародної платіжної системи, зокрема, за процедурою Міжнародної платіжної системи «Mastercard» 35 заявок задоволено та повернуто позивачу грошові кошти в сумі 43 700,76 грн.

Листами від 04.12.2024 №20.1.0.0.0/7-241126/44591 та від 25.12.2024 №20.1.0.0.0/7-241206/53718 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило позивача, що згідно з правилами Chargeback Guide Merchant Edition Mastercard претензійна робота не може бути проведена у разі, якщо емітентом подано понад 35 заявок щодо оскарження операцій з використанням однієї платіжної картки. Таким чином, банком ініційовано проведення претензійної роботи за 35 спірними транзакціями, здійсненими з використанням платіжної картки № НОМЕР_3 та повернуто на рахунок позивача частину грошових коштів.

22.01.2025 за заявою ФОП Ярош Л.Ф. у Єдиному реєстрі судових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12025221150000098 щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме, з рахунку ФОП Ярош Л.Ф. в АТ КБ «ПриватБанк» у період з 14.08.2024 по 21.08.2024 без відома ФОП Ярош Л.Ф. відбулось зняття коштів на суму 98 940 грн, при цьому частину коштів у сумі 43 700 грн повернуто банком.

Отже, ФОП Ярош Л.Ф. зазначає, що з огляду на часткове повернення банком частини грошових коштів у розмірі 43 700,76 грн, відповідач не повернув залишок грошових коштів у розмірі 55 239,56 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

АТ КБ «ПриватБанк», у свою чергу, проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи тим, що Головним спеціалістом із захисту електронних платежів та послуг ГО УБ по Північно-Східному мікрорегіональному управлінню АТ КБ «ПриватБанк» проведено службову перевірку за фактом непідтвердження ФОП Ярош Л.Ф. операцій за її рахунком НОМЕР_2 , якою встановлено таке:

«Клієнтка не підтверджує ряд транзакцій, проведених за її рахунком у період часу з 14.08.2024 по 21.08.2024, а саме списання грошових коштів на загальну суму 98 940,32 грн.

Грошові кошти було переказано з карти НОМЕР_4 (ключ до рахунку НОМЕР_2 ) шляхом ручного вводу номера карти, строку дії та CVV-коду на сервісі компанії «Facebook» («МЕТА»), термінали TWITERM та 00222180, власний процесінг «Facebook» («МЕТА»).

Згідно даних ПК «PAN-like» встановлено, що карту клієнтки НОМЕР_4 токенезовано не було. Перекази проведено без підтвердження за регламентом 3d-secure.

Аналізом логу входів клієнта в Приват24 встановлено, що в період часу з 14.08.2024 до 21.08.2024 входи до її акаунту здійснювалися виключно з пристроїв, які раніше використовувалися, а саме SM-A245F|SAMSUNG (imei:НОМЕР_5) та PERSONAL COMPUT.

Згідно ПК «Адмін. Панель Приват24», встановлено, що пароль входу в Приват24 було змінено 19.08.2024 о 13:26:27 з пристрою, що раніше використовувався клієнткою SM-A245F|SAMSUNG (imei:НОМЕР_5). Логін входу до здійснення переказів не змінювався.

Згідно ПК «VRS», встановлено, що в період часу з 13.08.2024 до 22.08.2024 було зафіксовано два звернення клієнта про шахрайство. В ході діалогу клієнтка повідомила, що операції, проведені на сервісі компанії «Facebook» («МЕТА») вона не проводила та не підтверджує.

На карту № НОМЕР_3 клієнтки встановлено статус «Do not honor» (не обслуговувати) 19.08.2024 о 12:44:17 на підставі звернення клієнтки. Після встановлення статусу «Do not honor» перекази не проводились.

На підставі звернення клієнтки банком було ініційовано процедуру повернення коштів за процедурою МПС «Mastercard». Частину заявок було задоволено та здійснено повернення клієнтці грошових коштів в сумі 43 700,76 грн. Встановлено, що згідно Chargeback Guide Merchant Edition Mastercard претензійна робота не може бути проведена у разі, якщо емітентом подано понад 35 заявок щодо оскарження операції з використанням однієї платіжної картки, про що клієнтці було повідомлено письмово.

В ході службової перевірки було здійснено експериментальне підключення акаунту Facebook до Facebook Ads, в ході якого встановлено, що при додаванні способу оплати необхідно вказати конкретні прізвище та ім`я клієнтки, номер карти, строк дії та CVV-коду у відповідні WEB-форми.

Таким чином, встановлено, що особа, яка підключила карту клієнта до платформи Facebook Ads вказала коректні прізвище та ім`я клієнтки, номер карти, строк дії та CVV-коду у відповідні WEB-форми.

За результатом службової перевірки встановлено, що особа яка провела вказані транзакції мала доступ до номеру карти клієнтки, строку дії та CVV-коду.».

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (ч. 3 ст. 1066 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до статті 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Порядок емісії платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, передбачений Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджений Національним банком України постановою № 164 від 29.07.2022 (далі - Положення).

Так, у відповідності до положень п. 16 та п. 17 Положення, власник рахунку здійснює контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів. Користувач здійснює контроль за використанням платіжного інструменту для проведення операцій.

Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди) (п. 143 Положення).

Згідно із п. 144 Положення надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача. Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 146 положення).

Відповідно до п. 148 Положення емітент зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян. Строки, протягом яких емітент установлює ініціатора та правомірність платіжної операції, та строки повернення на рахунок користувача суми попередньо списаної неналежної платіжної операції визначені статтею 89 Закону України "Про платіжні послуги".

Частиною 1 ст. 89 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що еквайр за результатами моніторингу або в разі опротестування платіжної операції користувачем, емітентом чи оператором платіжної системи для встановлення правомірності платіжної операції має право зупинити завершення платіжної операції на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше 60 календарних днів. У разі підтвердження неправомірності проведеної платіжної операції еквайр зобов`язаний у порядку, визначеному правилами відповідної платіжної системи, але у строк не більше 10 календарних днів, повернути емітенту кошти в обсязі, в якому була проведена платіжна операція, та відшкодувати суму комісійної винагороди (за наявності такої комісійної винагороди), утриманої/сплаченої такому еквайру за платіжну операцію. Емітент зобов`язаний зарахувати кошти, повернуті еквайром, на рахунок користувача негайно, крім випадків, коли кошти вже були зараховані емітентом на рахунок користувача за опротестованою користувачем зазначеною платіжною операцією.

Судом вище встановлено, що у період з 14.08.2024 по 21.08.2024 з банківського рахунку позивача НОМЕР_2 , який відкрито в АТ «КБ «ПриватБанк», здійснено перерахування грошових коштів на інші банківські рахунки невеликими сумами на загальну суму 98 940,32 грн.

Судом також встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення коштів на його банківський рахунок на загальну суму 98 940,32 грн, зазначивши при цьому, що не підтверджує проведені транзакції.

Так, судом встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк», керуючись положеннями Chargeback Guide Merchant Edition, здійснено претензійну роботу щодо повернення частини коштів, зокрема за 35 заявками, за процедурою Міжнародних платіжних систем Mastercard, внаслідок чого позивачу повернуто частину коштів у розмірі 43 700,76 грн, що не заперечується позивачем та відповідачем.

Так, згідно з Chargeback Guide Merchant Edition (Посібник зі зворотних платежів видання для мерчантів), зворотній платіж не може бути використаний в таких ситуаціях, в тому числі: емітент направив понад 35 зворотних платежів, пов`язаних з одним і тим же рахунком, з колом причини повідомлення 4837 або 4870.

Отже, не погоджуючись із тим, що на рахунок позивача повернуто лише частину грошових коштів, ФОП Ярош Л.Ф. стверджує, що АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язане повернути на рахунок позивача залишок неповернутої суми у розмірі 55 239,56 грн, оскільки остання не вчиняла дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному користуванню персонального індикаційного номера (кода) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за карткою позивача.

Так, згідно із п. 2.1.4.48.1 умов, клієнт зобов`язується:

- не передавати карти, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати карти або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству; вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання карти;

- нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів; операціями по зміні ПІНу;

- не здійснювати операції з використанням реквізитів карти після її здачі до банку або після закінчення терміну її дії, а також картки, заявленої як втраченої;

- протягом 10 днів після закінчення терміну дії картки повернути для ліквідації картку, а також карти, випущені довіреною особам клієнта, крім загублених/ украдених і віртуальних карток.

У відповідності до пунктів 2.1.4.48.2. та 2.1.4.48.7. умов, клієнт зобов`язується не використовувати поточні рахунки для операцій, пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Вживати заходів щодо запобігання втрати (викрадання) карток, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання.

Згідно із п. 3.1.2.9.3. умов, банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформацію про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта відправленому в sms-повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи ПК «Приват24 для бізнеса» або проведення клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.

Відповідно до п. 3.1.2.9.6. умов, клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви клієнта про блокування картки/ рахунку/ на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.

Судом вище встановлено, що Головним спеціалістом з захисту електронних платежів та послуг ГО УБ по Північно-Східному МРУ АТ КБ «ПриватБанк» проведено службову перевірку за фактом непідтвердження ФОП Ярош Л.Ф. операцій за її рахунком НОМЕР_2 , за результатами якої встановлено, що особа, яка провела транзакції на сервісі компанії «Facebook» з переказу грошових коштів з рахунку позивача на загальну суму 98 940,32 грн на інші рахунки, мала доступ до номеру карти позивача, строку дії та CVV-коду, а також вказані транзакції здійснені з пристрою, що раніше використовувався позивачем, а саме: SM-A245F|SAMSUNG (imei:НОМЕР_5) та PERSONAL COMPUT.

Таким чином, переказ коштів здійснено з рахунку позивача за автентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, що в силу положень Закону України «Про платіжні послуги» та Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, не є неналежним переказом, у зв`язку з чим п. 143 Положення, як підстава для відновлення банком залишку коштів на рахунку позивача, у даному випадку не застосовується.

Частиною першою статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні представника АТ КБ «ПриватБанк», суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Ярош Людмили Федорівни із підстав недоведеності заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Ярош Людмили Федорівни - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 10.06.2025.

Суддя Віта БОНДАРЧУК