Ухвала суду № 127993972, 10.06.2025, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

10 червня 2025 року Справа № 903/580/25

Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали по справі №903/580/25 за позовом Platonia GmbH до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парма Груп» про стягнення 188241,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2025 представник Platonia GmbH надіслав до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парма Груп» про стягнення 188241,57 грн, в т.ч.:173084,68 грн основний борг та 15156,89 грн 3% річних. Також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Позовна заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно контракту №02/01/21-Е від 11.01.2021.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про відмову її в прийнятті, з огляду на таке.

Згідно з ч. 6 ст. 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном; спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб`єктами права України.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Згідно із ст.7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається в письмовій формі.

Під час дослідження позовних матеріалів, судом встановлено, що контракт №02/01/21-Е від 11.01.2021 укладено російською та німецькою мовою.

Відповідно до розділу 8 «Арбитраж» даного контракту визначено, що сторони зобов`язуються вжити всіх можливих заходів для врегулювання всіх спорів, що виникають шляхом проведення спільних переговорів, всі суперечки або розбіжності, які можуть виникнути щодо даного контракту, які сторони не зможуть вирішити шляхом переговорів, підлягають розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України власним з його регламентом. При розгляді спору в суді буде використовуватися матеріальне право України. Мова, на якій повинні здійснюватися арбітражні розгляди - російська.

Виходячи з наведених положень контракту №02/01/21-Е від 11.01.2021, сторони чітко визначили підсудність спорів, що виникають або пов`язані з даним контрактом, саме Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.

До того ж, суд зауважує, що до позову не надано жодного обґрунтування підсудності спору саме Господарському суду Волинської області.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно приписів п.7 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку коли дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

У питанні застосування п.7 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" за наявності укладеної між сторонами арбітражної угоди вже наявний правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 17.04.2018 по справі № 904/4384/17. У п.27 згаданої постанови Верховний Суд вказав, що "за змістом пункту 7 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження та розглядати справи з іноземним елементом, однак наведене не стосується тих випадків, коли між сторонами спору укладено арбітражну угоду, яка є дійсною, не втратила чинність та щодо якої не встановлено неможливості її виконання, оскільки суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, зобов`язаний, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу".

У даній справі суд вважає застосувати вищенаведений висновок Верховного Суду у справі № 904/4384/17 у правовідносинах, що склалися між сторонами цього спору.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.

У постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 Велика Палата Верховного Суду вказала (п.34 постанови), що "суд має тлумачити незначні помилки та неточності в назві арбітражних установ, що передбачені в арбітражній угоді, на користь міжнародного комерційного арбітражу. Але вирішення питання про виконуваність чи невиконуваність арбітражної угоди у зв`язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи".

Разом з цим, цією ж постановою Велика Палата Верховного Суду (п.37 постанови) уточнила (доповнила) висновок Верховного Суду України, що був викладений у постанові від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16, зокрема, таким висновком: "суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору".

У даному разі, помилка сторін у назві арбітражу відсутня; в контракті міститься вказівка на назву і місце проведення арбітражу, а саме - Арбітраж в Україні; обрано регламент України, та визначено законодавство, за яким має відбуватися арбітражний розгляд.

При цьому, суд акцентує увагу, що Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України є реальним, ефективним, доступним засобом вирішення спорів.

Тобто, сторонами спору укладено арбітражну угоду, яка є дійсною, не втратила чинність та щодо якої не встановлено неможливості її виконання.

Таким чином, за наявності укладеної між сторонами арбітражної угоди, яка є дійсною, не втратила чинність, щодо якої не встановлено неможливості її виконання, суд застосовує принцип імунітету та автономії арбітражної угоди, у зв`язку із чим не вбачає підстав для визнання арбітражного застереження таким, що не може бути виконане, в результаті чого суд дійшов висновку про те, що позивач має право звернутися з відповідним позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

При цьому, позивач не надав суду доказів того, що він звертався до визначеного міжнародного комерційного арбітражу і йому було відмовлено в розгляді спору.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно з ч. 6 ст. 175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач має право звернутися з відповідним позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що задекларовано сторонами у контракті, та приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства України.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору може бути повернута позивачу за відповідним клопотанням.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 175 ГПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 29, 175, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті провадження у справі №903/580/25 за позовом Platonia GmbH до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парма Груп» про стягнення 188241,57 грн.

2. Позовну заяву (вх.№01-52/618/25 від 05.06.2025) на 4 арк. та додані до неї документи на 30 аркушах (в.т.ч. оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 3028,00 грн) повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала суду підписана 10.06.2025.

Суддя І. О. Гарбар