Рішення № 127991891, 10.06.2025, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2450/20

Провадження № 2/740/8/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2025 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарямисудового засіданняКубрак Н.М.,Пулинець Ю.О.,

за участю:

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Тандира Д.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвоката Кисіля В.Є. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ніжині у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна співавторська проектна організація «АСПО», ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення частини майна, що знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що передається у володіння та користування ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 через представника адвоката Тандира Д.В. звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна співавторська проектна організація «АСПО» та, з урахуванням поданої у жовтні 2020 року заяви про збільшення позовних вимог (т.1 а.с. 111), просить суд:

- усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна співавторська проектна організація «АСПО» із приміщення по АДРЕСА_1 та звільнення приміщення від особистих речей вказаного товариства;

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурна співавторська проектна організація «АСПО» привести у попередній стан нежитлове приміщення третього поверху по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно встановлених перегородок;

- визнати недійсним договір оренди № 1 від 01.04.2012, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "АСПО".

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частинах зареєстровано право власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 .

В ході візуального обстеження 01.03.2020 приміщення встановлено, що на вхідній групі приміщення міститься вивіска ТОВ «АСПО». На третьому поверсі приміщення встановлено гіпсокартонні перегородки з дверима. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою ТОВ «АСПО» зазначено буд.95, вул. Шевченка, м. Ніжин. У мережі Інтернет за посиланням найменування ТОВ «АСПО» і коду ЄДРПОУ останнього, місцезнаходження вказується також у буд. 95, вул. Шевченка, м.Ніжин.

Однак, жодних дозволів чи погоджень на розміщення ТОВ «АСПО» у приміщенні, реєстрацію ТОВ «АСПО» за вказаною адресою ОСОБА_1 не надавала. Договорів з ТОВ «АСПО» не укладала.

Надісланий 17.03.2020 до ТОВ «АСПО» лист-вимога про надання роз`яснень щодо правових підстав зайняття приміщення та його звільнення, залишено ТОВ «АСПО» без реагування.

Вважає, що наявні перешкоди у користуванні їй майном мають бути усунені виселенням ТОВ «АСПО» із займаного приміщення та приведення його у попередній стан шляхом демонтажу самовільно встановлених стін. Окрім заявлених позовних вимог, також просить визначити порядок виконання рішення суду і направити його до Центру надання адміністартивних послуг Виконавчого комітету Ніжинської міської ради для виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про місце знаходження ТОВ «АСПО» по вул. Шевченка, 95, м. Ніжин.

Договір оренди № 1 від 01.04.2012, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "АСПО", за яким у користування ТОВ «АСПО» було передано нежитлові приміщення 13, 15, 17 по АДРЕСА_1 , укладений усупереч ст. 317, 358 ЦК України без погодження зі співвласником ОСОБА_1 , та порушує права ОСОБА_1 на спільне використання майна, що згідно ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є правовою підставою недійсності договору. За змістом договору ТОВ «АСПО» було передано в користування приміщення єдиного на поверсі санвузла, і ОСОБА_1 жодних погоджень на таке використання надати не могла, оскільки в такому разі частина об`єкта, який знаходиться на праві власності за ОСОБА_1 , втрачає ринкову вартість, стає незручним у використанні та отримує ряд значних недоліків. Про даний договір ОСОБА_1 раніше ніж 22.09.2020 відомо не було.

У відзиві на первісний позов та доповненні до відзиву (т.1 а.с. 231-244) ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити.

В обгрунтування зазначає, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2012 року погоджено порядок володіння і користування нежитловими приміщеннями № 2, АДРЕСА_2 , згідно з яким ОСОБА_1 користується торговим залом 2-12 площею 70,8 кв. м для зберігання товарів магазину та інших речей. Вхід до торгового залу зачинено на замок, ключі знаходяться у ОСОБА_1 , доступу до цього приміщення інші особи, включаючи ОСОБА_2 не мають. А ОСОБА_2 користується торговим залом 2-13 площею 72 кв. м, кабінетом 2-11 площею 9,4 кв. м, кабінетом 2-17 площею 10,4 кв. м. У торговому залі 2-13 площею 72 кв. м та кабінеті 2-17 площею 10,4 кв. м знаходиться ТОВ «АСПО». Вхід до приміщень здійснюється з тильної сторони будівлі. Такий порядок користування і володіння відповідає розподілу часток у праві власності на приміщення № 2, № 3, відповідно до якого ОСОБА_2 належить 14/25 часток у праві власності, а ОСОБА_1 11/25 часток. При цьому у правоустановлюючому документі (Свідоцтво про право власності на нерухомемайно НОМЕР_1 , видане Виконавчим коміттом Ніжинської міської ради 10.04.2009) зазначено, що кабінетом 2-11 площею 9,4 кв. м та кабінетом 2-17 кв. м ОСОБА_2 володіє в цілому одноосібно.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 щодо звільнення ТОВ «АСПО» займаних приміщень є безпідставними, оскільки: - порядок володіння і користування приміщеннями № 2, № 3, що знаходяться у спільній частковій власності був погоджений між співвласниками; - на початку 2012 року ОСОБА_1 була проінформована про укладення договору оренди з ТОВ «АСПО» і надала свою згоду на порядок користування спільними приміщеннями, внаслідок чого ОСОБА_1 за погодженням із ОСОБА_2 отримала можливість одноосібно використовувати більш привабливу фасадну частину приміщення торговий зал 2-2 площею 70,8 кв м; - існуючий порядок володіння та користування приміщеннями № 2, № 3 ОСОБА_2 відповідає її частці 14/25 в праві на спірні приміщення. Володіння та користування ОСОБА_2 торговим залом 2-13 площею 72 кв. м, кабінетом 2-11 площею 9,4 кв. м, кабінетом 2-17 площею 10,4 кв. м у відповідності до ч. 3 ст. 358 ЦК України реалізовано шляхом надання права користування частиною цих приміщень ТОВ «АСПО».

Вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди №1 від 01.04.2012 є безпідставними, оскільки: - заявлені з порушенням правил підсудності, адже мають вирішуватися за правилами господарського судочинства, а не в суді загальної юрисдикції, так як спірний договір оренди є господарським договором, з огляду на те, що був укладений і виконувався між юридичною особою ТОВ «АСПО» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 протягом їх господарської діяльності; - строк позовної давності щодо визнання договору недійсним сплив, адже ОСОБА_1 з 2012 року було відомо про укладення договору оренди та зареєстроване місцезнаходження ТОВ «АСПО», і просить застосувати наслідки спливу позовної давності; - в користування ТОВ «АСПО» було передано одне з приміщень (кабінет 2-17 площею 10,4 кв. м, що належить ОСОБА_2 в цілому одноосібно, а тому визнання договору оренди недійсним суперечитиме праву ОСОБА_3 на володіння і розпорядження приміщенням.

У відповіді на відзив на первісний позов (т.2 а.с. 3-5, 9-12) представник ОСОБА_4 адвокат Тандир Д.В., з посиланням на висновки Верховного Суду у постанові від 16.09.2020 у справі №344/5437/17, за якими об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка в майні, і право самостійного розпорядження часткою у праві власності не тотожне розпорядженню частиною майна, зазначає, що посилання ОСОБА_2 на положення ст. 358 ЦК України є не зовсім коректним, оскільки без припинення права спільної часткової власності співвласники мають частину права відповідну їх частці у праві власності на весь об`єкт нерухомого майна, а вказана стаття закріплює право співвласника на виділення останньому частки, яка є відповідною його частці. Також наведено доводи про безпідставність заяви про застосування позовної давності до позовної вимоги про визнання договору оренди недійсним, подання ОСОБА_2 відзиву на первісний позов з пропущенням встановленого судом строку, невідповідності змісту відзиву вимогам ЦПК України, недопустимості як доказу копії листа, поданої ОСОБА_3 разом з доповненням до відзиву та недоведеність тверджень ОСОБА_3 про те, що порядок користування спірними приміщеннями між співвласниками був погоджений.

У грудні2020року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення частини майна, що знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що передається у володіння та користування ОСОБА_2 (т.1 а.с. 181-185), та з урахуванням заяви її представника адвоката Кисіля Є.В. від 25.09.2024 (т.3 а.с. 106) просить суд:

- надати у володіння та користування ОСОБА_2 частину нежитлових приміщень №2, № 3 в будинку АДРЕСА_1 кабінет 2-11 (пл.9,4 кв. м), торговий зал 2-12 (пл. 70,8 кв. м), кабінет 2-17 (пл. 10,4 кв. м), котельню 3-1 (пл. 6,0 кв. м).

В обгрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками нежилого приміщення АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 належить 14/25 часток, а ОСОБА_1 11/25 часток у праві власності на вказані приміщення. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було погоджено порядок володіння і користування приміщеннями № 2, № 3, згідно з яким ОСОБА_1 користується більш вигідним фасадним торговим залом 2-12 площею 70,8 кв. м у складі приміщень № 2, № 3 будівлі і користується входом до нього з фасадної сторони будівлі. ОСОБА_2 здійснює користування менш привабливим торговим залом 2-13 площею 72 кв. м у складі приміщень № 2, № 3 будівлі, здійснюючи доступ з тильної сторони будівлі. З огляду на досягнуту між співвласниками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо порядку користування приміщеннями домовленість, торгівельний зал 2-13 та приміщення кабінету 2-17 площею 10,4 кв. м було передано ФОП ОСОБА_2 в оренду ТОВ «АСПО» за договором оренди №1 від 01.04.2012. ОСОБА_1 було достеменно відомо про передачу в оренду зазначених приміщень, починаючи з 2012 року, проти чого вона не заперечувала, оскільки такий порядок користування і володіння приміщеннями № 2, № 3 будівлі, що зберігався протягом останніх 8 років, був нею погоджений. Так, ОСОБА_1 протягом останніх 8 років безперервно здійснює одноосібне користування торговим залом 2-12 площею 70,8 кв. м у складі приміщень № 2, № 3 будівлі, зберігаючи там свої речі та товари магазину, а відтак своїми фактичними діями підтверджує існуюючу домовленість співвласників про порядок користування спільним майном відповідно до часток кожного співвласника. Позовні вимоги ОСОБА_1 свідчать про недобросовність ОСОБА_1 та зловживання своїми правами, суперечать її попередній поведінці, оскільки спрямовані на спричинення шкоди як співвласникові ОСОБА_2 , так і ТОВ «АСПО». Також зазначене свідчить про існування спору про порядок володіння та користування майном, що перебуває у спільній частковій власності приміщень № 2, № 3 будівлі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.06.2020 визначено для розгляду справи головуючого суддю Пантелієнко В.Г.

Ухвалою судді 19.06.2020 провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_4 до ТОВ "АСПО" відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду 24.09.2020 до участі у розгляді справи залучено ОСОБА_2 третьою особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідачаза первісним позовом.

Ухвалою суду 05.10.2020 змінено процесуальний статус ОСОБА_2 на співвідповідача за первісним позовом.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 26.05.2021 ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.04.2021 про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті та відмову у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 , скасовано в частині рішення про відмову у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 .

Ухвалою суду 16.08.2021 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та об`єднано з первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АСПО», ОСОБА_2 .

Ухвалою суду 13.09.2021 задоволено заяву представника позивачки за первісним позовом адвоката Тандира Д.В. про відвід головуючої судді Пантелієнко В.Г.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.09.2021 визначено для розгляду справи головуючого суддю Карпуся І.М.

Ухвалою судді 15.09.2021 постановлено справу прийняти до провадження та повторно розпочати розгляд по суті.

Ухвалою суду 15.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Тандира Д.В. про об`єднання позовних вимог, що вирішуються у даній справі, з позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, провадження за яким здійснюється Ніжинським міськрайонним судом у цивільній справі № 740/5734/20, та призначено судову будівельно-технічну експертизу, а провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду 19.11.2021 провадження у справі відновлено у зв`язку з надходженням заяви представника позивача за первісним позовом про відвід головуючому судді. Суд дійшов висновку про необгрунтованість заяви про відвід, про що 19.11.2021 постановлено ухвалу.

Ухвалою суду у складі, визначеному за правилами ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України, 22.11.2021 у задоволенні заяви представника позивача за первісним позовом про відвід головуючого судді Карпуся І.М. відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.06.2022 апеляційну скаргу адвоката Тандира Д.В. залишено без задоволення, а ухвалу від 15.11.2021 про призначення судової будівельно-технічної експертизи - без змін. Матеріали справи надійшли з апеляційного суду до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 06.07.2022.

Ухвалою суду 11.07.2022 провадження у справі зупинено на час проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду 16.08.2022 провадження у справі відновлено у зв`язку з надходженням клопотання судового експерта та призначено судове засідання.

У судовому засіданні 31.08.2022 протокольною ухвалою суду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів задоволено. Висновок судової будівельно-технічної експертизи надійшов до суду 15.08.2024.

Протокольною ухвалою суду у судовому засіданні 28.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Тандира Д.В. про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі №740/2900/22.

Ухвалою суду10.06.2025 провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «АСПО», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди №1 від 01.04.2012, що укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «АСПО», закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку тим, що дана позовна вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У судових засіданнях 28.01.2025 та 10.06.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Тандир Д.В. підтримав вимоги первісного позову та просив їх задовольнити, а у задовленні зустрічного позову просив відмовити.

Представник ОСОБА_2 - адвоката Кисіль В.Є. підтримав вимогизустрічного позовута просивїх задовольнити,а у задоволенні первісного позову - відмовити.

Представник ТОВ«АСПО» усудові засідання28.01.2025та 10.06.2025 не з`явився, подав заяву, у якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити, справу розглядати у його відсутність (т.3 а.с.125-126).

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

За змістом ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками нежитлових приміщень № 2, АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 належить 14/25 часток нежитлових приміщень № 2, № 3, які складаються з частини: тамбура 2-1 площею 5,0 кв м; сходової клітини 2-2 площею 12,2 кв м; тамбура 2-3 площею 3,5 кв м; сходової клітини 2-4 площею 14,4 кв м; санвузла 2-5 площею 1,9 кв м; санвузла 2-6 площею 1,1 кв м; котельні 3-1 площею 6,0 кв м; сходової клітини 2-7 площею 14,9 кв м; сходової клітини 2-8 площею 14,6 кв м; сходової клітини 2-9 площею 15,0 кв м; допоміжного приміщення 2-10 площею 5,4 кв м; торгового залу 2-12 площею 70,8 кв м; торгового залу 2-13 площею 72,0 кв м; сходової клітини 2-14 площею 15,1 кв м; санвузла 2-15 площею 1,8 кв м; санвузла 2-16 площею 2,4 кв м; ганку а1; прибудови а; та в цілому кабінету 2-11 площею 9,4 кв м; кабінету 2-17 площею 10,4 кв м, загальною площею 147,9 кв м.

ОСОБА_1 належить 11/25 часток нежитлових приміщень № 2, № 3, які складаються з частини: тамбура 2-1 площею 5,0 кв м; сходової клітини 2-2 площею 12,2 кв м; тамбура 2-3 площею 3,5 кв м; сходової клітини 2-4 площею 14,4 кв м; санвузла 2-5 площею 1,9 кв м; санвузла 2-6 площею 1,1 кв м; котельні 3-1 площею 6,0 кв м; сходової клітини 2-7 площею 14,9 кв м; сходової клітини 2-8 площею 14,6 кв м; сходової клітини 2-9 площею 15,0 кв м; допоміжного приміщення 2-10 площею 5,4 кв м; торгового залу 2-12 площею 70,8 кв м; торгового залу 2-13 площею 72,0 кв м; сходової клітини 2-14 площею 15,1 кв м; санвузла 2-15 площею 1,8 кв м; санвузла 2-16 площею 2,4 кв м; ганку а1; прибудови а; загальною площею 128,0 кв м.

Право власностіна спірнийоб`єктнерухомості ічастки вньому ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтверджується Рішеннямвиконавчого комітетуНіжинської міськоїради від09.04.2009№ 169та Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради 10.04.2009 (т.2 а.с. 129-130, т.1 а.с. 11-16, 186).

Згідно технічного паспорту спірні приміщення № 2, № 3 є нежитловими і розташовані у будинку АДРЕСА_1 , який має підвальне приміщення, перший поверх, другий поверх, мансарду, прибудови. Торговий зал 2-12 площею 70,8 кв м та торговий залу 2-13 площею 72,0 кв, які входять до складу приміщень №2, № 3, розташовані на мансарді. Тамбури і сходові клітини розташовані на першому та другому поверхах і забезпечують доступ до мансарди (т.3 а.с. 28-55).

Між співвласниками вказаних нежитлових приміщень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо здійснення права спільної часткової власності.

Як передбачено ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У справі виконано судову будівельно-технічну експертизу.

За висновком експерта від 07.08.2024 (т.3 а.с. 71-82) запропоновано два варіанти визначення порядку користування об`єкта нерухомого майна відповідно до часток співвласників ( ОСОБА_2 - 14/25 частки; ОСОБА_5 11/25 частки).

Відповідно до варіанту № 1, ОСОБА_2 у володіння та користування пропонується кабінет 2-11 площею 9,4 кв м; торговий зал 2-12 площею 70,8 кв м; кабінет 2-17 площею 10,4 кв м; котельня 3-1 площею 6,0 кв м, а ОСОБА_1 торговий зал 2-13 площею 72,0 кв м. Інші приміщення, що входять до складу нежитлових приміщень № 2, № 3 будинку АДРЕСА_1 , крім зазначених вище за варіантом № 1 залишаються у спільному користуванні співвласників.

Відповідно до варіанту № 2, ОСОБА_2 у володіння та користування пропонується кабінет 2-11 площею 9,4 кв м; торговий зал 2-13 площею 72,0 кв м; кабінет 2-17 площею 10,4 кв м; котельня 3-1 площею 6,0 кв м, а ОСОБА_1 торговий зал 2-12 площею 70,8 кв м. Інші приміщення, що входять до складу нежитлових приміщень № 2, № 3 будинку АДРЕСА_1 , крім зазначених вище за варіантом № 2 залишаються у спільному користуванні співвласників.

Згідно з висновком експерта є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва надання у володіння та користування ОСОБА_2 як торгового залу 2-13 площею 72,0 кв м, так і торгового залу 2-12 площею 70,8 кв м, з облаштуванням евакуаційними виходами, як наведено у дослідницькій частині висновку та в додатках до висновку.

Уточнивши зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 просить надати їй у володіння та користування частину нежитлових приміщень № 2, АДРЕСА_2 кабінет 2-11 (пл. 9,4 кв. м), торговий зал 2-12 (пл. 70,8 кв. м), кабінет 2-17 (пл. 10,4 кв. м), котельню 3-1 (пл. 6,0 кв. м).

Щодо такого порядку користування квартирою під час судового розгляду справи сторони згоди не дійшли.

Ураховуючи наведене, та беручи до уваги висновок проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, та що за висновком експерта від 07.08.2024 встановлена можливість надати ОСОБА_2 у володіння та користування приміщення з дотримання ідеальних часток співласників у праві спільної часткової власності при облаштуванні евакуаційних виходів, як за варіантом користування, що склався (торговий зал 2-13 площею 72,0 кв м), так і за варіантом про який просить ОСОБА_2 (торговий зал 2-12 площею 70,8 кв м), суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та у відповідності до ст. 358 ЦК України визначення частинимайна,що знаходитьсяу спільнійчастковій власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ,що передаєтьсяу володіннята користування ОСОБА_2 , але за варіантом №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 07.08.2024 №1462/1463/22-24, де співвласник 1 ОСОБА_1 , а співвласник 2 ОСОБА_2 , оскільки стороною позивача за зустрічним позовом не наведено переконливих аргументів і не надано доказів, які б свідчили про навність обставин для зміни порядку користування приміщеннями, який за доводами ОСОБА_2 вже склався саме за варіантом, що відповідає варіанту № 2 висновку судової експертизи.

З приводу доводів сторони первісного позивача ОСОБА_1 щодо незручностей у користуванні та значних недоліків і втрати ринкової вартості тієї частини приміщення, яке використовує ОСОБА_1 , через відсутність доступу до приміщення єдиного на мансарді санвузла, суд зазначає, що облаштування евакуаційних виходів згідно з висновком судової експертизи забезпечить доступ із торгового залу 2-12 площею 70,8 кв м, який передається у володіння і користування ОСОБА_1 , до сходової клітини НОМЕР_2 і санвузла НОМЕР_3 .

Для остаточного вирішення спору суд вважає за необхідне чітко визначити зобов`язання співвласників з облаштування евакуаційних виходів з покладенням обов`язків на кожного із співвласників забезпечення їх облаштування, тим самим розподілити ці обов`язки у рівних пропорціях.

За таких обставин позивачку за зустрічним позовом ОСОБА_2 слід зобов`язати облаштувати евакуаційний вихід через торговий зал 2-13, який надається у володіння і користування їй, а відповідачку за зустрічним позовом ОСОБА_1 слід зобов`язати облаштувати евакуаційний вихід через торговий зал 2-12, який їй надається у володіння і користування.

Оскільки за зустрічними позовними вимогами ОСОБА_2 суд доходить висновку щодо прийняття рішення про надання ОСОБА_2 у володіння і користування частини спірного приміщення, в якому наразі розміщене ТОВ «АСПО», зазначене виключає задоволення вимог ОСОБА_1 за первісним позовом про виселення ТОВ «АСПО» зі спірних приміщень та демонтаж встановлених перегородок, у зв`язку з чим у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ТОВ «АСПО», ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном слід відмовити.

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до пункту 2 ч. 3ст. 133 ЦПК Україниналежать витрати, пов`язані із проведенням експертизи. Розмір витрат на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч.6 ст.139 ЦПК України).

Відповідно дост.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 було понесено судові витрати зі сплати: судового збору при зверненні до суду із зустрічним позовом в розмірі 840 грн. 80 коп. (а.с. 192 т. 1); судового збору за скаргою до Чернігівського апеляційного суду на ухвалу суду від 12.04.2021 в розмірі 454 грн. (а.с. 84 т.2 матеріалів оскарження) та вартості судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 11 949 грн. (а.с. 62-63).

Ураховуючи, що зустрічний позов про визначення частини майна, що знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що передається у володіння та користування ОСОБА_2 підлягає задоволенню, так як рішенням суду визначається частина майна, що знаходиться у спільній частковій власності сторін, що передається у володіння та користування ОСОБА_2 , тому понесені ОСОБА_2 судові витрати загальною сумою 13243 грн. 80 коп. слід стягнути на її користь з відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

Оскільки у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено, понесені нею судові витрати стягненню з ОСОБА_2 не підлягають.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна співавторська проектна організація «АСПО», ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном відмовити.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення частини майна, що знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що передається у володіння та користування ОСОБА_2 , - задовольнити.

ОСОБА_2 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_4 , у нежитлових приміщеннях № 2, № 3 будинку АДРЕСА_1 надати у володіння та користування приміщення, визначені згідно Додатку 2 Варіанту № 2 Висновку експерта №1462/1463/22-24 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07 серпня 2024 року провідним судовим експертом Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Скопом Г.І., для другого співвласника (на плані показано помаранчевим кольором): кабінет 2-11 площею 9,4 кв м; торговий зал 2-13 площею 72,0 кв м; кабінет 2-17 площею 10,4 кв м; котельню 3-1 площею 6,0 кв м.

Погоржевській Наталії Юріївні, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , у нежитлових приміщеннях № 2, № 3 будинку АДРЕСА_1 надати у володіння та користування приміщення, визначені згідно Додатку 2 Варіанту № 2 Висновку експерта №1462/1463/22-24 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07 серпня 2024 року провідним судовим експертом Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Скопом Г.І., для першого співвласника (на плані не зафарбовано): торговий зал 2-12 площею 70,8 кв м.

Залишити у спільному володінні та користуванні ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у нежитлових приміщеннях № 2, № 3 будинку АДРЕСА_1 : тамбур 2-1 площею 5,0 кв м; сходову клітину 2-2 площею 12,2 кв м; тамбур 2-3 площею 3,5 кв м; сходову клітину 2-4 площею 14,4 кв м; санвузол 2-5 площею 1,9 кв м; санвузол 2-6 площею 1,1 кв м; сходову клітину 2-7 площею 14,9 кв м; сходову клітину 2-8 площею 14,6 кв м; сходову клітину 2-9 площею 15,0 кв м; допоміжне приміщення 2-10 площею 5,4 кв м; сходову клітину 2-14 площею 15,1 кв м; санвузол 2-15 площею 1,8 кв м; санвузол 2-16 площею 2,4 кв м; ганок а1.

Зобов`язати ОСОБА_2 облаштувати евакуаційний вихід через торговий зал 2-13, як показано на планi в Додатку 2 Варіанту № 2 Висновку експерта №1462/1463/22-24 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07 серпня 2024 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 облаштувати евакуаційний вихід через торговий зал 2-12, як показано на планi в Додатку 2 Варіанту № 2 Висновку експерта №1462/1463/22-24 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07 серпня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати в сумі 13243 (тринадцять тисяч двісті сорок три) грн. 80 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Карпусь