Ухвала суду № 127991726, 26.05.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/7739/25

н/п 2-о/766/472/25

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

26 травня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 (РНОКПП: не зазначено, місце реєстрації не зазначено) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

20 травня 2025 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, у якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу, а саме: Договору купівлі-продажу 7/10 частини домоволодіння АДРЕСА_3 від 15.08.1980 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори Нікішенко В.Г., зареєстрований в Херсонському бюро технічної інвентаризації за №12095; надати запит про надання інформації .

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 року передано судді Булах Є.М. 21.05.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Загальні правила цієї статті застосовуються і до заяв, поданих в порядку окремого провадження, зокрема, заяв про встановлення юридичного факту.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, такі вимогам щодо її змісту. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Заявником не зазначено інформацію про заінтересовану особу: як то РНОКПП, д.р.н., адресу місця проживання/реєстрації тощо, що унеможливлює здійснити виклик даної особи.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

За змістом заяви у якості заінтересованої особи заявником залучено ОСОБА_2 , а тому заявнику слід обґрунтувати юридичний зв`язок суб`єктивних прав заявника та ОСОБА_2 при встановленні цього юридичного факту, а також визначити коло заінтересованих осіб відповідно до Закону.

В змісті заяви заявником зазначено, що органи реєстрації відмовляють заявнику у здійсненні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на частину домоволодіння, що належить заявнику. Тобто фактично зазначає, що існують перешкоди в реалізації даного права.

Доказів звернення та відмови до органів реєстрації заявником до заяви не додано.

У розумінні ст. 315 ЦПК України факти, що мають юридичне значення породжують виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно положень ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Заявником до матеріалів заяви не додано підтвердження і пояснень щодо неможливості усунення недоліків запису у договорі купівлі-продажу у позасудовому порядку.

Суддя вважає за необхідне запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що особа, яка вчинила відповідну нотаріальну дію, та видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Заявником не визначено коло заінтересованих осіб у справі.

При визначенні кола заінтересованих осіб при встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту. Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Заінтересовані особи приймають участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів Держави.

При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:

- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки;

-якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.

Тобто, виходячи з обґрунтування заяви, заінтересованими особами у розгляді справи можуть бути інші особи, на права та обов`язки яких може вплинути рушення ухвалене у цій справі або установи в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.

Відповідно до приписів ЦПК України передбачено порядок та форма звернення до суду із клопотанням про витребування доказів, у зв`язку із чим заявнику необхідно привести у відповідність заявлене ним у резолютивній частині заяви прохання про надання запиту для отримання інформації.

Таким чином, недоліки заяви повинні бути усунуті шляхом визначення кола заінтересованих осіб у справі (відповідно до мети), з дотриманням вказівки всіх передбачених ст. 175 ЦПК України відомостей про них, поданням копії заяви з доданими до неї документами відповідно до кола учасників справи та виконання інших встановлених недоліків заяви.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Заявнику необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки заяви, які необхідно подати у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 (РНОКПП: не зазначено, місце реєстрації не зазначено) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишити без руху.

Копію ухвали про залишення заяви без руху направити заявнику.

Надати заявнику строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах