Постанова № 127989008, 10.06.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6539/25

Категорія 146

3/295/1794/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, голови ОК ЖБК "Вернісаж 1", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -

В С Т А Н О В И В :

25.04.2025 о 16годині 21хвилинум.Житомиріпопросп.Незалежності,26, ОСОБА_1 ,керуючи транспортнимзасобом«PorscheCayenne»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,перед початкомруху невпевнилась убезпечності та здійснила відрив шлангу автозаправної колонки на АЗС «UPG», чим завдала матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинила адміністративне правопорушення, передбаченест. 124 КУпАП.

У судовому засідання ОСОБА_1 свою вину не визнала, надала до суду письмові заперечення та пояснила, що за вказаних у протоколі обставин, вона під`їхала до заправної колонки, співробітник АЗС вставив пістолет у бензобак автомобіля, а вона пішла розраховуватись. Коли повернулась, заправник протирав лобове скло її транспортного засобу, потім поставив швабру біля заправного баку і побажав щасливої дороги, що вона сприйняла як дозвіл їхати. Почавши рух автомобіля, відчула глухий звук і побачила у дзеркалі заднього виду пістолет, який лежав на землі. Свої контактні дані вона залишила співробітникам АЗС, які запропонували їй відшкодувати заподіяні збитків у розмірі 3 500 грн., але вона відмовилась.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додатки до нього, письмові пояснення особи, яка притягається до адміністртаивної відповідальності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положеньст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений ПДР, затвердженими постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001.

Згідно з п. 1.10 ПДР дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Пунктами 1.3 і 1.9 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція статті 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на ПДР, при цьому, вона не розрізняє чий саме транспортний засіб має отримати пошкодження (власний чи іншої особи) та кому саме завдано майнової шкоди.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

За п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

За змістом п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, пошкодження транспортних засобів має бути наслідком саме порушення ПДР. Об`єктивною ознакою правопорушення, що відбиває шкідливість неправомірної поведінки особи для суспільства, заподіяння або реальну загрозу заподіяння істотної шкоди, є також суспільна небезпека вчиненого проступку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, крім її пояснень, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №328984 від 13.05.2025; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.04.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; протоколом огляду місця події від 25.04.2025 із доданою до нього фототаблицею місця події та пошкодженого майна та іншими матеріалами справи.

Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.

Факт пошкодження обладнання АЗС підтверджено матеріалами справи та не спростовано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують порушення водієм п. 10.1 ПДР, що перебуває у прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

Доказів щодо оскарження дій або рішень працівників поліції в порядку ст. 267 КУпАП, частинами 1, 2 ст. 286 КАС України до суду не надано.

Водночас суд не вбачає порушень вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, яка передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, оскільки у справі наявні матеріали щодо перевірки обставин вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у межах кримінального провадження.

За таких обставин, момент виявлення особи, яка вчинила правопорушення, не збігається з датою скоєння правопорушення, оскільки уповноваженою особою здійснювались певні дії з метою виявлення особи, що вчинила правопорушення та перевірки всіх обставин даного правопорушення, після виконання яких складено протокол про адміністративне правопорушення.

Судове рішення, долучене до письмових пояснень ОСОБА_1 , не має преюдиційного значення для вирішення даної справи з огляду на встановлені у ній обставини.

Отже,своїми діями ОСОБА_1 порушила пункт 10.1 ПДР,чим вчинилаадміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, дії останньої кваліфіковано правильно, вина особи доведена поза розумним сумнівом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан і стан здоров`я, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на останню адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкції ст. 124 КУпАП.

При цьому суд не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки вважає, що застосування покарання у виді штрафу у даному разі досягне мети запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2025 році 605, 60 грн).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.33,40-1,124,283-285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідност. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.