Ухвала суду № 127988436, 10.06.2025, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1652/25

Провадження № 1-кс/715/146/25

УХВАЛА

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

10.06.2025 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши в судовому засіданні в селищі Глибока в залі суду клопотання слідчої відділення №3 (с. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025262020002017 від 02 червня 2025 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Слідча відділення№3(с.Глибока)СВЧернівецькогоРУП ГУНПвЧернівецькійобласті лейтенантполіції ОСОБА_5 звернуласядослідчого суддіізклопотанняпро застосуваннящодопідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В клопотанні слідча посилається на те, що слідчими відділення № 3 (с-ще Глибока) слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262020002017 від 02.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_4 , за попередньою змовою із іншими невстановленими особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив злочин, пов`язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

Так, у період часу з 27 травня 2025 року по 02 червня 2025 року невстановлена особа, з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на сприяння незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукала трьох чоловік призовного віку з числа громадян України, які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_3 та обумовив оплату за надання вказаних незаконних послуг у сумі 10 000 доларів США з кожного.

27 травня 2025 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за вказівкою невстановлених на даний час осіб поселилися у готелі на околиці с. Опришени, Чернівецького району, де очікували подальших інструкцій щодо незаконного перетину державного кордону України.

01 червня 2025 року невстановлена на даний час особа на легковому автомобілі марки «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 доставила ОСОБА_8 у готельно-ресторанний комплекс «Георг-Парк», с. Тарашани, Чернівецького району, де їх зустрів ОСОБА_4 і допоміг ОСОБА_8 поселитися у вказаному готелі.

Після цього ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, з корисливих мотивів, перебуваючи на території готельно-ресторанного комплексу «Георг-Парк», отримав від ОСОБА_8 грошові готівкові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) Євро як матеріальну винагороду за сприяння у незаконному переправленні останнього через державний кордон України. При цьому ОСОБА_4 надав ОСОБА_8 інструкції щодо його подальших дій, спрямованих на незаконний перетин ним державного кордону України.

Зранку, 02 червня 2025 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишили готель у с. Опришени, Чернівецького району і на автомобілі таксі марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , поїхали із с. Опришени у с. Петричанка Чернівецького району. По дорозі їх супроводжував транспортний засіб марки «Mercedes-Benz». По напрямку руху автомобіля таксі у нього підсів ОСОБА_8 , якого на місце посадки доставив ОСОБА_4 на автомобілі марки «Renault» синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Прибувши на автомобілі таксі до автомийки «LuxWash» у с. Петричанка, Чернівецького району, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , за вказівкою невстановленого на даний час водія транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», пересіли до автомобіля марки «Volkswagen» під керуванням невстановленої на даний час водійки, яка доставила їх та ще одного чоловіка, який підсів по дорозі, до околиць с. Аршиця Чернівецького району.

Після цього ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у супроводі невстановленого на даний час чоловіка, який підсів по напрямку руху автомобіля до с. Аршиця, вийшли із автомобіля марки «Volkswagen» та зайшли у ліс з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України.

Близько 12 год. 00 хв. 02 червня 2025 року в напрямку 804 прикордонного знаку на відстані 2 км від лінії Державного кордону громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було затримано прикордонним нарядом НОМЕР_4 прикордонного загону.

09 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Підозра ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення наданого прикордонним загоном західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, протоколами допиту свідків, та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, покарання за яке передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства та суду виникла необхідність в обранні відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , покладається запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі;

- з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , оскільки він може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженні, та інших осіб, в тому числі на співучасників вчинення кримінального правопорушення, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між співучасниками;

- в разі перебування на волі ОСОБА_4 , згідно покладних на нього обов`язків будь-якого іншого більш м`якшого запобіжного заходу, у останнього існуватиме реальна здатність вчиняти нові злочини, оскільки він матиме змогу здійснювати пошуки осіб, які бажають незаконно перетнути кордон України, крім цього організувати незаконний перетин для відшуканих осіб та отримати за це неправомірну вигоду.

На підставі вище викладеного, а також характеру вчинення кримінального правопорушення, його суспільно небезпечність, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного злочину, орган досудового розслідування та процесуальний керівник прокурор вважають та переконані, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. А тому просить суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Начальник Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив суду, що ніякого кримінального правопорушення він не вчиняв. З приводу пред`явленої підозри суду повідомив, що товариш попросив знайти житло для другого водія фури. Коли той водій приїхав, він поселив його готелі ОСОБА_10 хутір, а на наступний ранок на прохання вказаного водія відвіз його до с. Опрешани де його лишив. Коштів від нього не отримував.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.

Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованогокримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальномупровадженні доказами, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення наданого прикордонним ІНФОРМАЦІЯ_5 , протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_11 , протоколом пред`явлення особи для впізнання з свідком ОСОБА_8 , який пізнав підозрюваного ОСОБА_4 як особу, яка поселила його в готель та отримала від нього 10 000 євро за послуги пов`язані з незаконним перетином корону, а також іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши надані докази, вважаю, що встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років. Зазначене, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме з метою уникнення від кримінальної відповідальності

ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, як осіб яких мав намір незаконно переправити через державний кордон України, а також інших осіб, в тому числі на співучасників вчинення кримінального правопорушення, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому може намагатись здійснювати незаконний вплив на вказаних осіб як особисто, так і через інших осіб, з метою схилити їх до зміни наданих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні, з метою уникнення покарання за скоєне, а також узгоджувати показання між співучасникам.

Разом з тим, ризик заначений в клопотанні, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України прокурором та слідчою в судовому засіданні не доведений.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючих даних про особу підозрюваного, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вище викладені обставини справи, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що визначення розміру застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.183 КПК України недостатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому, беручи до уваги розмір неправомірної вигоди отриманої підозрюваним за незаконне переправлення осіб через кордон, вважаю,що відповіднимта ефективнимрозміром застави для забезпеченняналежної процесуальноїповедінки підозрюваногоза данихконкретних обставинбуде заставав сумі 500000 гривень.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчої відділення №3 (с. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025262020002017 від 02 червня 2025 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодопідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 08 серпня 2025 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативнийзапобіжний західу видізастави врозмірі 500000(п`ятсот тисяч)гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з громадянами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є свідками по справі;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 08 серпня 2025 року.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого днядокумента,щопідтверджуєвнесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецькій слідчий ізолятор» негайно маєздійснити розпорядженняпро звільнення ОСОБА_4 з-підвартитаповідомити усноіписьмовослідчого, прокурората слідчого суддю Глибоцького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: