Рішення № 127987067, 06.06.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3847/25

Провадження № 2/202/2976/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

06 червня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

представника позивача Чудновського А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2025 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в комунальній власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, перебуває кімната АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 , яка зареєстрована у даній кімнаті, понад чотири роки не мешкає за місцем реєстрації, відкритий в КП «Жилсервіс-5» ДМР з 01.09.2012 року особовий рахунок № НОМЕР_1 зупинений, борг складає 2535,71 гривень.

Враховуючи, що відповідач не проживає за місцем реєстрації й не вчинила дій щодо добровільного зняття з реєстраційного обліку, Дніпровська міська рада, як власник житлового приміщення, вважає за необхідне звернутися до суду із даним позовом в якому просить: визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням кімнатою АДРЕСА_1 та зняти її з реєстраційного обліку місяця мешкання за вказаною адресою; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 22 квітня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористалась.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів № 4273-IX від 26.02.2025 року, який набрав чинності 25.04.2025 року, найменування Індустріального районного суду міста Дніпропетровська змінено на Індустріальний районний суд міста Дніпра.

Представник Дніпровської міської ради Чудновський А.О. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Також зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Представники третіх осіб - Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності а нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з номером інформаційної довідки 422102235 від 10.04.2025 року, територіальній громаді міста Дніпропетровська (після перейменування Дніпра), в особі Дніпропетровської міської ради (після зміни найменування Дніпровської міської ради) на праві комунальної власності належить нерухоме майно гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 35863631.

Відповідно до Довідки № 134 від 04.03.2025 року, за адресою: АДРЕСА_3 , з 28.06.1996 року зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою від 06.03.2025 року, виданою директором КП «Жилсервіс-5» ДМР у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , що обслуговує КП «Жилсервіс-5» ДМР з 01.09.2012 року був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на 1 особу. Даний рахунок з 01.02.2025 року призупинений, борг складає 2535,71 гривень.

Відповідно до Актів від 15.07.2024 року, від 11.11.2024 року, від 06.03.2025 року складеного комісією та затвердженого директором КП «Жилсервіс-5», в кімнаті АДРЕСА_1 зареєстрована, але не мешкає більш ніж чотири роки ОСОБА_1 . Кімната опломбована.

Отже, у вказаній кімнаті відповідач ОСОБА_1 , зареєстрована, але не мешкає.

При цьому, відповідач не оплачує комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню житлового приміщення, не цікавиться кімнатою та не має в ній особистих речей.

Дані обставини, в ході розгляду справи відповідачем не оспорювались та не були спростовані.

Відповідно до ст.47Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Приписами статті 379Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

За змістом статті 310 ЦК України, фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 4 статті 311ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 327ЦК України передбачено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 61ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно частини 1 статті 71ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За змістом абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц, особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Аналізуючи отримані по справі докази в їх сукупності, встановлено, що відповідач тривалий час, а понад чотири роки не проживає за місцем реєстрації, не сплачує комунальні послуги та не несе будь-яких витрат на утримання житла. При цьому, доказів на підтвердження поважності причин відсутності відповідача у жилому приміщенні понад визначені ст. 71 ЖК України строки та доказів на вчинення їй перешкод у користуванні квартирою, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Згідно із ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки під час судового розгляду справи, достовірно встановлено, що відповідач понад 4-х років, а не проживає за місцем реєстрації, не несе будь-яких витрат на утримання кімнати, а перешкоди у користуванні даним житлом відповідачу не чиняться, суд доходить висновку про відсутність підстав для збереження за ОСОБА_1 цього житлового приміщення.

Отже, судом встановлено наявність достатніх підстав для визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1 , а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку місяця мешкання за вказаною адресою, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 2 пункту 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, наявність рішення суду про визнання особи такою, що втратила права користування, що набрало законної сили, є достатньою підставою для його виконання, шляхом зняття такої особи з зареєстрованого місця проживання і не потребує додаткового судового врегулювання, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного доказу, зокрема належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дніпровської міської ради про визнання відповідача ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За звернення до суду з даною позовною заявою, Дніпровською міською радою, у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір» понесені витрати з оплати судового збору в сумі 3028,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 636 від 04.04.2025 року.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню, у відповідності до ст. 141 КПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 71, 72, 107 ЖК України, ст. ст. 6,12, 13, 17, 18, 263, 265, 268, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , на користь Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 26510514, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75,, судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський