Рішення № 127986293, 03.06.2025, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/4098/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України в його користь 29грн. майнової шкоди та 1 000 000грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої в результаті незаконних дій судді Шевченківського районного суду м. Києва шляхом постановлення незаконної ухвали від 29.04.2022р. у справі №761/7746/22, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації. В обґрунтування зазначає, що 09.02.2022р. ним на адресу Національного антикорупційного бюро України направлено заяву про кримінальне правопорушення. 22.02.2022р. він отримав лист із НАБУ від 16.02.2022р. в якому вказано, що його заяву направлено для розгляду до Державного бюро розслідувань. На адресу Шевченківського районного суду м. Києва позивачем направлено скаргу на не внесення працівниками ДБР відповідних відомостей на підставі його заяви від 09.02.2022р. до ЄРДР. 29.04.2022р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва постановлено ухвалу якою вищевказана скаргу повернуто скаржнику. В подальшому ухвалою Київського апеляційного суду від 21.07.2022р. вищевказану ухвалу слідчого судді скасовано і постановлено нову ухвалу, якою вирішено призначити новий розгляд скарги слідчим суддею. Враховуючи наведене позивач зазначає, що діями слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва при постановленні ухвали від 29.04.2022р. являються незаконними.

Ухвалою від 11.11.2024р. відмовлено у відкритті провадження у даній справі в частині вимог до Шевченківського районного суду м. Києва.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Державної казначейської служби України зазначив, що позовних вимог не визнає, просив у задоволенні таких відмовити, повністю заперечує доводи позивача.

У відповіді на відзив позивач заперечив обґрунтування відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, у наданому суду клопотанні зазначив, що позов підтримує та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не прибув.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав:

Судом встановлено, що позивачем 09.02.2022р. скеровано на адресу Національного антикорупційного бюро України заяву про кримінальне правопорушення.

Згідно отриманої позивачем 22.02.2022р. відповіді, НАБУ повідомлено позивача, що його заяву направлено для розгляду до Державного бюро розслідувань.

На адресу Шевченківського районного суду м. Києва позивачем направлено скаргу на не внесення працівниками ДБР відповідних відомостей на підставі його заяви від 09.02.2022р. до ЄРДР.

29.04.2022р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва постановлено ухвалу якою вищевказана скаргу повернуто скаржнику.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.07.2022р. вищевказану ухвалу слідчого судді скасовано та постановлено нову ухвалу, якою вирішено призначити новий розгляд скарги слідчим суддею.

Згідно змісту позовної заяви встановлено, що позивач зазначає на порушення його прав шляхом постановлення слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ухвали від 29.04.2022р. про повернення скарги, яку в подальшому скасовано апеляційним судом.

В Постанові пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що на підставі ст.56 Конституції України, на яку покликається в своєму позові позивач, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода, у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», в тому числі майнової та моральної шкоди також передбачено, що для відшкодування державою шкоди, завданої судом, необхідно, щоб рішення, дії або бездіяльність суду були незаконними.

В той же час, дії слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва при постановленні вищевказаної ухвали не визнані незаконними, а тому, твердження позивача з цього приводу є безпідставними та не підтверджені жодними доказами.

Крім того, як роз`яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади», виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд, згідно з процесуальним законодавством.

Оскарження у будь який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Слід врахувати і те, що відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З представлених позивачем доказів не вбачається, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Однак, позивач не скористався наданим йому Цивільним процесуальним кодексом правом, в судове засідання не прибув та не подав іншим чином жодних доказів підтвердження факту заподіяння йому майнової шкоди та моральних страждань чи втрат немайнового характеру, зокрема як і Державною казначейською службою України, а суд в судовому засіданні їх не здобув.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для відшкодування позивачу шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна казначейська служба України, місце знаходження м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Головуючий: Т. В. Струс