Рішення № 127975589, 09.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2025 рокусправа № 380/24525/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТРАНС» (далі позивач, ТзОВ «ОВЕРТРАНС») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач) у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу за № ПШ 108756 від 27.11.2024 року.

В обґрунтування позову вказав, що 04.12.2024 року на адресу ТзОВ Овертранс надійшов рекомендований лист із ідентифікатором № 7905100042426 від Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, що вміщав лист № 106261/33/24-24 від 28.11.2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу та постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за № ПШ 108756 від 27.11.2024 року на підставі якого до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 17000,00 грн. Вважає таку постанову протиправною та підлягає скасуванню. Вказав, що 23.10.2024 року, водієм ОСОБА_1 , повідомлено про складення відносно нього Акт № 086586 від 23.10.2024 року працівником Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області з підстав відсутності товаро-транспортної накладної, порушення ст.ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 11.1 Наказу№ 363 МТЗУ від 14.10.1997 року. Зазначив, що інспектору під час перевірки було надано CMR А № 0000255 від 23.10.2024 року, про що зазначено у самому акті. Повідомив, що статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» встановлено перелік документів, на підставі яких виконуються внутрішні вантажні перевезення. Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п. 11.1 Наказу 363 МТУ від 14.10.1997 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»). Організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень (ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт»). Вказав, що Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної (CMR). Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції (ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів). Водій здійснював дане перевезення згідно CMR А № 0000255 від 23.10.2024 року за маршрутом Україна (с. Жвирка) Німеччина (Uffenheim). Вважає, що інспектором без будь-яких правових підстав складено Акт № 086586 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024 року. З урахуванням зазначеного вище, ТзОВ «ОВЕРТРАНС» направлено на адресу відповідача заперечення відносно безпідставності складення Акту № 086586 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024 року, які останнім проігноровано. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 06.12.2024 повернуто без розгляду заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 06.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 10.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 96080 від 31.12.2024), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, 23 жовтня 2024 року, близько 10 год. 53 хв., на автомобільній дорозі Львівська область, м. Шептицький, сул. Львівська 36, старшим державним інспектором Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області, був зупинений транспортний засіб марки VOLVO FH12, державний номерний знак - НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , та причіп марки SCHWARZMULLER S-1, державний номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , який обладнано аналоговим тахографом. Відповідно до вимог статті 49 Закону водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; На вимогу посадових осіб Укртрансбезпеки, водій надав посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, тахо-карти в кількості 29 шт., протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, протокол перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу, та атестацію діяльності. У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення статей 34 та 48 Закону України Про автомобільний транспорт, під час здійснення перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформленою товаро - транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж чим порушено п. 11.1 затверджених Наказом МТЗУ від 14.10.1997 р. № 363 на момент складення Акту довезено брокером СМR № А № 0000255 від 23.10.2024 р. За результатами рейдової перевірки складено Акт № АР 086586 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024 року. Водій зі змістом акту № АР 086586 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024 року, був ознайомлений, акт підписав. Повідомив, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс", знаходиться за адресою: Україна, 81085, Львівська обл., Яворівський р-н, село Підрясне, вулиця Європейська, будинок 1, корпус Б-4. Розгляд справи про порушення ст. 30, 34 Закону України Про автомобільний транспорт, проводився відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, за місцезнаходженням позивача. 30 жовтня 2024 року, рекомендованим листом на адресу відповідача, позивач направив заперечення, щодо складеного акту № 086586 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024 року. 08 листопада 2024 року, позивач отримав заперечення щодо Акту, долучив його до матеріалів справи та врахував під час розгляду справи та винесення постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу. За результатом розгляду справи, винесено постанову про застосування адміністративного - господарського штрафу № ПШ 108756 від 27.11.2024 року. Вважає, що Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, дотримано процедуру розгляду акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Просив у задоволенні позову відмовити.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 94753 від 24.12.2024) у якій представник позивача наголосив, що жодного повідомлення про розгляд справи: час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа не повідомила автомобільного перевізника, докази відправлення рекомендованого листа чи під розписку не надано. Просив позов задовольнити.

Від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. № 96419 від 31.12.2024) у якому навів доводи аналогічні тим, які викладені у відзиві на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, 23 жовтня 2024 року, близько 10 год. 53 хв., на автомобільній дорозі Львівська область, м. Шептицький, вул. Львівська 36, старшим державним інспектором Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області, був зупинений транспортний засіб марки VOLVO FH12, державний номерний знак - НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , та причіп марки SCHWARZMULLER S-1, державний номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , який обладнано аналоговим тахографом.

На вимогу посадових осіб Укртрансбезпеки, водій надав посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, тахо-карти в кількості 29 шт., протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, протокол перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу, та атестацію діяльності.

У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення статей 34 та 48 Закону України Про автомобільний транспорт, під час здійснення перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформлено товаро транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж чим порушено п. 11.1 затверджених Наказом МТЗУ від 14.10.1997 р. № 363 на момент складення Акту довезено брокером СМR № 0000255 від 23.10.2024.

За результатами рейдової перевірки складено Акт № АР 086586 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024 року.

Вказаним актом виявлено порушення ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час здійснення перевезення вантажів перевізник не забезпечив, водія оформленою товаро-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж, чим порушено п. 11.1 затверджених наказом МТЗУ від 14.10.1997 № 363, на момент складання акта долучено брокером CMR № А № 0000255 від 23.10.2024, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону.

Водій зі змістом акту № АР 086586 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 23.10.2024 року, був ознайомлений, акт підписав.

Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.11.2023 № ПШ108756 встановлено порушення позивачем ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Цією постановою вирішено стягнути з ТзОВ «Овертранс» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою відповідача, вважає її протиправною, тому звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

За змістом пункту 8 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закону № 2344-III віднесені також інші документи, що передбачені законодавством.

За приписами статті 49 Закону України № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила) визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів Замовників, затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568.

Дані Правила визначають такі терміни: Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до Глави 11 Цих Правил основним документом на перевезення вантажів, зокрема є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Додатком 7 до Правил № 363 затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов`язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника.

Наведене формулювання свідчить, що ТТН є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб`єктами підприємницької діяльності з метою розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В Україні 17.05.2007 року набрала чинності Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року № 995_234 (надалі - КДПВ).

За змістом КДПВ, міжнародна товаро - транспортна накладна (CMR) є формою договору перевезення, сторони за якою є її підписанти - відправник і перевізник.

Отже, за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачених статтею 48 Закону № 2344-III зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. При цьому, до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (пункт 3.3 Інструкції № 385).

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Відповідно до норм абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При зупинці транспортного засобу, водій повідомив, що їде зі Жвирки до митниці (Сокаль) потім повертається на базу, також водій не надав інспекторам Укртрансбезпеки документів на вантаж (ТТН чи CMR), та наголосив, що документи на вантаж знаходяться на митниці та перебувають в стані підготовки в підтвердження цьому, в собі несе відео з нагрудної камери інспектора Укртрансбезпеки.

Вказані вимоги не спростовані позивачем, а також підтверджуються відеоматеріалами, наданими відповідачем.

Проте суд враховує, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).

За змістом пунктів 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до пункту 29 Порядку № 1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Таким чином, після складення посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксоване встановлене під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому, розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Суду не надано доказів сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення. Жодної розписки чи рекомендованого листа із повідомленням про вручення або з доказами невручення такого повідомлення ТзОВ «Овертранс» відповідач не надав.

За вказаних обставин відповідач не дотримався приписів Порядку № 1567 та Інструкції № 254 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило позивачка законного права бути присутньою під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення. Відповідач мав пересвідчитись перед розглядом справи про правопорушення чи повідомлена (обізнана) особа щодо якої здійснюється розгляд про дату та час розгляду такої справи, адже, у протилежному випадку нівелюється сама суть визначення обов`язку повідомляти особу про дату та час розгляду справи про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Не отримання такого повідомлення позивачем зумовлено не його пасивною поведінкою, а пов`язане з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо інформування позивача про час і дату розгляду справи.

Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді справи, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду такої справи. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 17.01.2019 по справі № 826/1632/17, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.

Разом з тим, розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт можливий у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи. Суд приймає доводи позивача у цій частині та вважає, що отримання листа про дату та час розгляду справи після такого розгляду, є підставою для скасування постанови, у зв`язку з порушенням процедури розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі № 308/12552/16-а, № 482/9/17 вказав про те, що повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим органом справи, яка її стосується.

Факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для визнання постанови у такій справі неправомірною, та такою, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Крім того, особі до якої застосовується штрафна санкція повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав на участь в розгляді справи про правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Водночас зміст вказаного обов`язку не вичерпується надсиланням лише тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Таким чином, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, щодо якої застосовується штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи до дати розгляду справи.

Суд вважає, що неповідомлення позивача про час і місце розгляду справи, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами розгляду справи. Тому відповідач розглянув справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт неповно, без врахування усіх обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронній формі, то позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн * 0,8).

Згідно з платіжною інструкцією № 646 від 05.129.2024 позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі.

Суд зазначає, що позивачка має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений нею при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу за № ПШ 108756 від 27.11.2024 року.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТРАНС» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТРАНС» (81085 Львівська область Яворівський район с. Підрясне вул. Європейська буд 1 корпус Б-4; код ЄДРПОУ 30626867).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Львівській області (80383 Львівська область Львівський район с. Малехів вул. Володимира Івасюка 8; код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя Р.П. Качур