Рішення № 127975295, 06.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2025 рокусправа № 640/30786/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу №640/30786/21 за позовом громадянина Королівства ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин Королівства Нідерланди ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (далі відповідачі) із вимогою визнати протиправним і скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 20.08.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є громадянином Королівства Нідерланди та прибув в Україну з метою працевлаштування 22.12.2014. 29.10.2020 позивач був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 терміном дії до 29.09.2021, однак 20.08.2021 Управлінням з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянствам управління Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області відносно ОСОБА_3 було прийнято рішення про скасування відповідної посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.

Як зазначає представник позивача, Еггінк Альберт жодних дій, які загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров?ю, захисту прав і законних інтересів громадян України, проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності не вчиняв. Позивач тривалий час проживає на території України, є сумлінним платником податків, офіційно працевлаштований та має міцні соціальні зв?язки в Україні; до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, відносно нього відсутні відкриті та завершені виконавчі провадження, судові справи. Позивач не перебуває під санкціями Ради національної безпеки і оборони, не обліковується у реєстрі МВС як «особа, яка переховуються від органів влади», тобто не перебуває у розшуку, згідно з даними Держфінмоніторингу не входить у перелік терористів.

Представник позивача вказує, що оскаржуване рішення від 20.08.2020 про скасування посвідки позивача на тимчасове проживання було прийняте відповідачем на підставі положень пп. 4 п. 63 Порядку, згідно з яким посвідка скасовується у разі коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров?ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні. При цьому, підставою для прийняття відповідачем оскарженого рішення послугували обставини, викладені в поданні Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області №51/29-1318 від 27.07.2021. При цьому відповідачем та Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області не надано жодного доказу, який би підтверджував факт притягнення Позивача до будь-якої відповідальності за дії, об?єктом посягання якого є національна безпека, громадський порядок, здоров?я, захист прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

На думку представника позивача, відповідачем при прийнятті спірного рішення, не дотримано одного з елементів критерію «необхідності у демократичному суспільстві», а саме принципу пропорційності, який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб?єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача за відсутності вини останнього.

З урахуванням викладеного представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 20.08.2021

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (вх.№03-14 від 23.12.2021), у якому представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що 16.10.2020 позивач звернувся до Третього відділу обслуговування громадян м. Києва ДП «Документ» у зв?язку із обміном посвідки на тимчасове проживання.

29.10.2020 позивачем отримано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2 терміном дії до 29.09.2021. 11.08.2021 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області отримано лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області вх. №35142/1/8010-21 щодо перевірки отриманої інформації по факту реєстрації місця проживання позивача. У такому листі зазначено, що у ході здійснення даної перевірки проведено опитування осіб, які мешкають поряд з місцем масової реєстрації іноземців ( АДРЕСА_1 та 23).

За результатами вжитих заходів встановлено, що власником зазначеного житлового будинку є громадянин України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рубіжне Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), якому належить нерухомість у АДРЕСА_1 , та який зареєстрував позивача, який фактично там не проживає та не проживав, а сам житловий будинок за вищезазначеною адресою находиться у занедбаному не житловому стані та був придбаний його власником для здійснення масової реєстрації іноземних громадян, ймовірно, за фінансову винагороду з метою власного збагачення, що підтверджується «Актом підтвердження факту проживання на території Іванківської селищної ради» від 07.07.2021 року.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що на підставі пп. 4 п. 63 Порядку оформлення, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області правомірно прийнято рішення №80111500028281 від 20.08.2021 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину Королівства Нідерланди ОСОБА_5 .

Представник позивача подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву (від 23.12.2021), у якому додатково зазначила, що будь-яка інформація, в тому числі органів Служби безпеки України, може бути підставою для проведення міграційною службою перевірки та збору доказів щодо конкретної особи. І така перевірка та обґрунтованість висновку про наявність в діях іноземця або особи без громадянства загрози національній безпеці, громадському порядку, здоров?ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, є обов?язком ДМС.

Водночас наведені обставини у Листі Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області №51/29-1318 від 27.07.2021 не підтверджені належними доказами.

У такий спосіб, спірне рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 20.08.2021 було прийняте відповідачем з порушенням вимог п. 3 ст. 2 КАС України, а саме: без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, адже позивач був зареєстрований на території України за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується заявою-анкетою та супровідним листом до рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 20.08.2021, яке надсилалося на адресу АДРЕСА_3 .

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П. від 04.11.2021 в справі №640/30786/21 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-ІХ адміністративну справу №640/30786/21 передано до Київського окружного адміністративного суду.

Надалі адміністративну справу №640/30786/21 передано до Львівського окружного адміністративного суду.

Вищевказана адміністративна справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 26.02.2025. Після автоматизованого розподілу для розгляду справи визначено суддю Желік О.М.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду в складі судді Желік О.М. від 27.02.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу №640/30786/21.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду в складі судді Желік О.М. від 27.02.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду адміністративної справи №640/30786/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні, що відбулось 20.05.2025, представник позивача поданий адміністративний позов підтримала та просила такий задовольнити. Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив.

За результатом проведеного судового засідання суд вирішив перейти до письмового провадження з метою ухвалення рішення у справі.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_2 є громадянином Королівства Нідерландів, що підтверджується його паспортом № НОМЕР_3 (дата видачі: 22 грудня 2014 року).

Київським міським центром зайнятості Еггінку Альберту було видано Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства серії АА №047712, строк дії до 29.09.2022.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» та ОСОБА_6 було укладено трудовий контракт №АE111120 від 11.11.2020, відповідно до якого останній був прийнятий на керівну посаду заступника директора комерційного.

Відповідно до п. 6.1. вищевказаного контракту, такий набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами та є безстроковим і діє протягом строку дії дозволу на працевлаштування Працівника, виданого Роботодавцю Державним центром зайнятості Міністерства соціальної політики України.

29.10.2020 ОСОБА_2 був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 , терміном дії до 29.09.2021.

20.08.2021 Управлінням з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянствам управління Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області відносно ОСОБА_3 було прийнято рішення №80111500028281 від 20.08.2021 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 .

Згідно вказаного рішення, таке прийняте на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання, позивач в особі свого представника звернувся до суду з метою його скасування.

Вирішуючи спір суд керується таким.

Частиною першою статті 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України.

Статтею 33 Конституції України, передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі Закон №3773-VI; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пунктів 9, 18 частини першої статті 1 Закону №3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку; посвідка на тимчасове проживання документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Частиною четвертою статті 4 Закону №3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Згідно частин першої та третьої статті 5 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання; іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій п`ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

У відповідності до частини двадцять першої статті 5 Закону №3773-VI технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною, знищення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаного положення Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 квітня 2018 року № 322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання».

Такою, серед іншого, затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі Порядок; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 1-3 Порядку визначено, що посвідка на тимчасове проживання (далі посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України та які:

1) досягли 16-річного віку або не досягли 16-річного віку, але самостійно прибули в Україну з метою навчання, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;

2) не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними, - на підставі заяв-анкет осіб, зазначених у частинах другій - тринадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», до яких вони прибули з метою возз`єднання сім`ї.

Підстави для скасування посвідки закріплені у пункті 63 Порядку.

Так, згідно підпункту 4 пункту 63 Порядку, посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

У відповідності до пунктів 64-66 Порядку рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.

Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття.

Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.

Як встановлено судом, оскаржуване позивачем та його представником рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 20.08.2021 прийнято на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку.

Підставою ж для винесення відповідачем такого рішення слугували обставини, викладені в поданні Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області №51/29-1318 від 27.07.2021.

Так, у відповідності до змісту вказаного подання, Головним управлінням у ході здійснення оперативно-службової діяльності, спрямованої на виявлення каналів незаконного переправлення осіб через державний кордон, протидії використанню каналу в?їзду іноземців для проникнення та легалізації членів міжнародних терористичних і релігійно-екстреміських організацій, запобігання корупції та організованої злочинної діяльності у вказаному середовищі тощо, у встановленому законом порядку проводилася перевірка отриманої інформації по факту реєстрації місця проживання іноземних громадян у с.Обуховичі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області. У ході здійснення даної перевірки проведено опитування осіб, які мешкають поряд з місцем масової реєстрації іноземців ( АДРЕСА_1 та 23). За результатами вжитих заходів встановлено, що власником зазначеного житлового будинку є громадянин України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рубіжне Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), якому належить нерухомість у с. Обуховичі Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області по АДРЕСА_4 , який зареєстрував громадянина Нідерландів ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який фактично там не проживає та не проживав, а саме житловий будинок за вищезазначеною адресою знаходиться у занедбаному не жилому стані та був придбаний його власником для здійснення масової реєстрації іноземних громадян, ймовірно, за фінансову винагороду з метою власного збагачення, що підтверджується «Актом підтвердження факту проживання на території Іванківської селищної ради» від 07.07.2021 року.

До подання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області №51/29-1318 від 27.07.2021 долучено акт підтвердження факту проживання на території Іванківської селищної ради від 07.07.2021, та пояснення жителів с.Обуховичі ( ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ), які підтвердили те, що в будинку АДРЕСА_4 зареєстровано 16 іноземних громадян, які фактично ніколи там не проживали. Окрім цього, вказаний будинок перебуває у занедбаному стані.

Суд відзначає, що дійсно інформація від органів Служби безпеки України може бути підставою для проведення міграційною службою перевірки та збору доказів щодо конкретної особи, проте, така перевірка та обґрунтованість висновку про наявність в діях іноземця або особи без громадянства загрози національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, має бути проведена та є обов`язком ДМС.

Без проведення перевірки вказаних обставин, прийняття ДМС відповідних рішень є лише формальністю та суперечить як діючому законодавству у цій сфері, так і вимогам статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 13 травня 2021 року у справі № 815/1063/18, від 11 грудня 2019 року у справі №240/6247/18.

Матеріали даної адміністративної справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на встановлення наявності підстав для застосування положень підпункту 4 статті 63 Порядку, а на час прийняття оскаржуваного рішення відповідач не мав належних та допустимих доказів вини позивача у вчинені злочинів, зазначених у поданні.

Відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів реєстрації будь-яких інших осіб, окрім ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу, що означене подання не містить будь-якої іншої інформації, що свідчила б про загрозу з боку позивача національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, вчинення ним злочину проти миру, воєнного злочину або злочину проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або про її розшук у зв`язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявність підстав, передбачених підпунктом 4 пункту 63 Порядку, які могли б бути підставами для прийняття рішення №80111500028281 від 20.08.2021 про скасування посвідки на тимчасове проживання, а відтак таке слід визнати протиправним і скасувати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 20.08.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_3 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Желік О.М.