Рішення № 127972665, 27.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 рокуСправа №160/8621/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/8621/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046350017551 від 05.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до заяви про призначення пенсії від 28.01.2025 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затверджених КМУ з зайнятістю повний робочий день в шахті по видобутку вугілля та з урахуванням Списку затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 року наступні періоди роботи: ТОВ «Донбасс-Днепрострой» з 19.10.2010 року по 16.05.2012 року на посаді машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті; ТОВ «Сігма-Ком» з 01.08.2012 року по 30.12.2012 року на посаді машиніста підземних установок з повним робочим днем у шахті; з 02.01.2013 року по 30.12.2013 року на посаді машиніста підземних установок з повним робочим днем у шахті; з 05.01.2014 року по 12.07.2014 року на посаді машиніста підземних установок з повним робочим днем у шахті; ПП «Світекс»: з 19.09.2014 року по 03.11.2014 року на посаді гірника підземного з повним робочим днем у шахті з 03.11.2014 року по 30.12.2015 року на посаді машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «Перемога» з 14.07.1988 року по 22.01.1989 року, з 23.03.1990 року по 22.06.1990 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 28.01.2025 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 28.01.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046350017551 від 05.02.2025 року було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Вказує, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі, а до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з повним робочим днем у шахті. Зазначає, що трудова книжка та інші надані відповідачу документи містять усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, записи та накази завірені підписом повноваженої особи та печаткою, не містять виправлень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8621/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

21.04.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що рішенням №046350017551 від 05.02.2025 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 1. Страховий стаж позивача становить 21 рік 0 місяців 13 днів (урахуванням додаткових років за роботу на підземних роботах становить 25 років 0 місяців 13 днів). За результами розгляду документів наданих до заяви, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи в колгоспі. За результатами розгляду документів наданих до заяви до пільгового стажу не зараховано періоди роботи, згідно довідки від 22.05.2019 №124, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма-Ком», оскільки довідка не відповідає додатку 5 Порядку № 637, а саме: в довідці відсутній третій підпис-головного бухгалтера, а також не долучено документ, що посада головного бухгалтера на підприємстві не передбачено, а також, згідно даних персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб в відомостях по спеціальному стажу інформація про проведення атестації за вказані періоди відсутня та періоди роботи згідно довідки від 08.05.2019 року № 19/05-16, оскільки зазначені професії відсутні в переліку робочих місць, професій та посад, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , 28.01.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийнято рішення № 046350017551 від 05.02.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку відсутністю необхідно пільгового стажу.

У рішенні зазначено, вік заявника 54 роки, страховий стаж особи становить 21 рік 0 місяців 13 днів (урахуванням додаткових років за роботу на підземних роботах становить 25 років 0 місяців 13 днів). Результати розгляду документів наданих до заяви: за наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі за 1988 р. - 1990 р., згідно довідки № Г-201-19 від 03.05.2019 року, оскільки за 1988 рік вказано скорочено ПІП та ім`я не відповідає паспортним даним заявника ОСОБА_1 та за 1989 р. -1990 р. ПІП теж не відповідає паспортним даним заявника. Пільговий стаж на підземних роботах за Списком № 1 складає 4 роки 6 місяців 9 днів, на підземних роботах провідних професій 3 роки 1місяць 29 днів. Результати розгляду документів наданих до заяви: за наданими документами до пільгового стажу не зараховано: періоди роботи з 01.08.2012 року по 30.12.2012 року, з 02.01.2013 року по 30.12.2013 року, з 05.01.2014 року по 12.07.2014 року згідно довідки від 22.05.2019 №124, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма-Ком», оскільки довідка не відповідає додатку 5 Порядку № 637 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року, а саме: в довідці відсутній третій підпис-головного бухгалтера, а також не долучено документ, що посада головного бухгалтера на підприємстві не передбачено, а також згідно даних персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб в відомостях по спеціальному стажу інформація про проведення атестації за вказані періоди відсутня, періоди роботи з 19.09.2014 року по 03.11.2014 року, з 03.11.2014 року по 30.12.2015 року, згідно довідки від 08.05.2019 року № 19/05-16, оскільки зазначені професії відсутні в переліку робочих місць, професій та посад, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення ( додаток 1 до наказу № 48 від 04.09.2012 року).

Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не зарахування певних періодів до пільгового та страхового стажу роботи, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058-IV).

Згідно з пунктом 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХУ Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 114 цього Закону передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічна норма закріплена в статті 13 Закону України № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 року у справі №688/4170/16-а, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне тільки за відсутності трудової книжки, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

В даному випадку, позивачем для призначеня пенсії було надано трудову книжку колгоспника, видану на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 13.07.1988 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу не враховано, зокрема до пільгового стажу періоди роботи, які дають право для призначення пенсії згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», дані про які наявні в трудовій книжці позивача.

Відповідно до форми РС - право ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 14.07.1988 року по 22.01.1989 року, з 23.03.1990 року по 22.06.1990 року, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 19.10.2010 року по 16.05.2012 року, з 01.08.2012 року по 30.12.2012 року, з 02.01.2013 року по 30.12.2013 року, з 05.01.2014 року по 12.07.2014 року, з 19.09.2014 року по 03.11.2014 року, з 03.11.2014 року по 30.12.2015 року.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 19.10.2010 року по 16.05.2012 року, суд зазначає наступне.

Відповідно запису №7 від 19.10.2010 року позивач прийнятий до ТОВ «Донбасс-Днепрострой» машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем у шахті, наказ №72-к від 19.10.2010 року.

Згідно запису №8 від 16.05.2012 року позивача звільнено за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ №41-к від 17.05.2012 року.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено підстав неврахування зазначеного періоду роботи позивача до пільгового стажу.

В той час, згідно розрахунку стажу форми РС-право вбачається, що вказаний період роботи не враховано до пільгового стажу.

В свою чергу, з метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі - Постанова № 202).

Згідно розділу I «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві» Постанови № 202 право на таку пенсію мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Індивідуальні відомості позивача містять інформацію по спеціальному стажу за весь спірний період по коду підстави для обліку ЗП3014А1 до якого відносяться працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Враховуючи індивідуальні відомості форми ОК-5 а також те, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 13.07.1988 року містить всі необхідні дані для призначення пільгової пенсії, як то період роботи в ТОВ «Донбасс-Днепрострой» з посиланням на накази, посада, що передбачена списком №1, зазначення про роботу з повним робочим днем у шахті за весь спірний період роботи позивача, то період роботи з 19.10.2010 року по 16.05.2012 року на посаді машиніста підземних установок 3 розряду з повним робочим днем у шахті має бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова № 202) для призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01.08.2012 року по 30.12.2012 року, з 02.01.2013 року по 30.12.2013 року, з 05.01.2014 року по 12.07.2014 року, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не зараховує період роботи з 01.08.2012 року по 30.12.2012 року, з 02.01.2013 року по 30.12.2013 року, з 05.01.2014 року по 12.07.2014 року згідно довідки від 22.05.2019 №124, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма-Ком», оскільки довідка не відповідає додатку 5 Порядку № 637 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року, а саме: в довідці відсутній третій підпис-головного бухгалтера, а також не долучено документ, що посада головного бухгалтера на підприємстві не передбачено, а також згідно даних персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб в відомостях по спеціальному стажу інформація про проведення атестації за вказані періоди відсутня.

Відповідно наданого позивачем розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Ком» від 14.11.2012 року №72/ОП «Про атестацію робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільгове забезпечення за Списком №1 ТОВ «Сігма-Ком» вбачається атестація у спірний період робочих місць, зокрема машиністів підземних установок, за списком №1.

Натомість суд зазначає, що відповідачем під час розгляду заяви позивача не було встановлено будь-яких недоліків оформлення записів про роботу позивача.

Суд зауважує, що особа не може відповідати за правильність та повноту оформлення її трудової книжки та бухгалтерських документів уповноваженою особою і, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини уповноваженого органу не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах або обрахунку страхового стажу.

Висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 р. по справі №687/975/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Також приписами пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 у справі № 336/6112/16-а надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічне вказано Верховним Судом у постановах від 31.10.2019 у справі № 688/4170/16-а та від 20.05.2021 у справі № 593/1278/16-а.

Суд зазначає, що довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтями 13, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд також зауважує, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Так на підтвердження пільгового характеру роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Сігма-ком» позивачем була надана довідка від 22.05.2019 року № 124, в якій є посилання на накази про прийняття та звільнення; зазначено про виконання в гірничому виробництві гірничопрохідницьких та інших видів робіт в цілях видобутку вугілля підземним способом за професією прохідник з повним робочим днем в підземних умовах, що передбачено Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 позиція 1.1а та є інформація щодо атестації робочих місць, містить печатку підприємства та всі необхідні реквізити.

Водночас відповідачем в оскаржованому рішенні не наведено обґрунтованих доводів стосовно того, в чому саме полягає невідповідність наданої позивачем довідки вимогам Порядку №637.

Окрім того, суд звертає увагу, що орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а.

Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірного періоду роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність періодів трудової діяльності позивача.

Окрім того, відповідач має можливість та зобов`язаний враховувати дані індивідуальних відомостей про застраховану особу, які у випадку позивача містять відомості по спеціальному стажу за весь спірний період по коду підстави для обліку ЗП3014А1.

Згідно Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органам Пенсійного фонду України, встановлено наступні коди підстав та відповідні їм назви посад та робіт.

ЗПЗ014А1: Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що за наявності у позивача трудової книжки, яка містить відповідні записи, що підтверджують роботу позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, не зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу позивача є безпідставним.

Таким чином, періоди роботи з 01.08.2012 року по 30.12.2012 року, з 02.01.2013 року по 30.12.2013 року, з 05.01.2014 року по 12.07.2014 року, в яких позивач працював Товаристві з обмеженою відповідальністю «Сігма-Ком» є підтвердженими та підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1 (Постанова № 202).

Щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 19.09.2014 року по 03.11.2014 року, з 03.11.2014 року по 30.12.2015 року, суд зазначає наступне.

Згідно запису трудової книжки № 16 від 19.09.2014 року, позивач прийнятий до Приватного підприємства «Світекс» гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в підземних умовах, наказ №438-к від 19.09.2014 року.

Відповідно до запису №18 від 30.12.2015 року позивача звільнено за власним бажанням, за статтею 38 КЗпП України, наказ №536-к від 30.12.2015 року.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.05.2019 року № 19/05-19 ОСОБА_1 працював повний робочий день в Приватному пілприємстві «Світекс» на підземній дільниці прохідницьких та монтажно-демонтажних робіт м. Павлоград (виконання робіт в підземних умовах ВСП «ШУ Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та в період з 19.09.2014 року до 03.11.2014 року виконував в гірничому виробництві: гірничопрохідницькі та інші види робіт в цілях видобутку вугілля, підземним способом за професією гірник підземний з повним робочим днем в підземних умовах, що передбачена Списком № 1, розділ І, підрозділ 1а, позиція 1.1а Постанова КМУ від 16.01.2003 №36 та за період з 03.11.2014 року по 30.12.2015 року виконував в гірничому виробництві: гірничопрохідницькі та інші види робіт в цілях видобутку вугілля, підземним способом за професією машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в підземних умовах, що передбачена Списком № 1, розділ І, підрозділ 1а, позиція 1.1а Постанова КМУ від 16.01.2003 №36.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не зараховує до пільгового стажу періоди роботи з 19.09.2014 року по 03.11.2014 року, з 03.11.2014 року по 30.12.2015 року, згідно довідки від 08.05.2019 року № 19/05-16, оскільки зазначені професії відсутні в переліку робочих місць, професій та посад, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (додаток 1 до наказу № 48 від 04.09.2012 року).

З приводу цього суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно пункту 4.2. Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінилися докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція щодо правозастосування викладена у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 2040/6395/18, що в силу приписів статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню судом.

Стосовно такого аспекту спірних правовідносин як наслідки проведення атестації суд керується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №520/15025/16-а та Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 2040/6395/18, і визнає, що ця обставина не є перешкодою у призначенні позивачу пенсії.

Отже, зауваження відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу позивача оскаржуваних періодів згідно довідки від 08.05.2019 року № 19/05-19, оскільки зазначені професії відсутні в переліку робочих місць, професій та посад, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення є безпідставними, з огляду на те, що цією довідкою підтверджено спірний період роботи позивача з зазначенням наявної атестації та посада позивача підпадає під перелік посад, що надають право на пільгову пенсію за Списком №1.

Також, суд враховує, що Індивідуальні відомості позивача містять інформацію по спеціальному стажу за весь спірний період по коду підстави для обліку ЗП3013А1 до якого відносяться працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Таким чином, суд приходить до висновків, що до пільгового стажу за Списком №1, підлягають зарахуванню періоди роботи з 19.09.2014 року по 03.11.2014 року, з 03.11.2014 року по 30.12.2015 року, які підтверджені записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.07.1988 року та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.05.2019 року № 19/05-19.

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 14.07.1988 року по 22.01.1989 року, з 23.03.1990 року по 22.06.1990 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Як було зазначено вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд також зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи «Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників», затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, які чинні на час розгляду справи (далі - Положення) та підлягають застосуванню на підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року N 1545-XII, як такі, що не суперечать Конституції та законом України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Положень).

Згідно з пунктом 6 Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки, зокрема і трудової книжки колгоспника може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, від 26.06.2019 у справі №607/4243/17.

В наданій позивачем трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 13.07.1988 року наявні записи про прийняття до колгоспу та звільнення, що засвідчено печатками установи та підписами відповідальних осіб, зокрема:

запис №1 від 01.09.1985 року прийнятий різноробочим в колгосп «Победа» Межівського району Дніпропетровської області, наказ №8 від 30.08.1985 року;

запис №3 від 11.01.1989 року звільнений з колгоспу «Победа», наказ № 1 від 10.01.1989 року;

запис №8 від 29.03.1990 року прийнятий трактористом до членів колгоспу КСП «Победа», наказ № від 29.03.1990 року.

Однак в наданій трудовій книжці відсутня інформація щодо виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві за спірний період.

Згідно розрахунку форми РС-право до страхового стажу позивача зараховано з 01.09.1985 року по 13.07.1988 року навчання у вищих/середн.НЗ, з 23.06.1990 року по 31.12.1991 року військова служба строкова.

Отже підтвердженим періодом роботи в колгоспі «Победа» є з 14.07.1988 року (перший день після закінчення навчання) по 11.01.1989 року (день звільнення згідно трудової книжки колгоспника) та з 29.03.1990 року (перший день прийняття до членів колгоспу) по 22.06.1990 року (перший день військової служби).

Судом встановлено, що позивачем до заяви про призначення пенсії було надано архівну довідку від 03.05.2019 року № Г-201-19, яка видана відділом трудового архіву Межівської районної ради Дніпропетровської області на підстави книг обліку розрахунків по оплаті праці Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк» с. Веселе Межівського району Дніпропетровської області про стаж роботи (вихододні) за період з 1985 року по 1988 року, з 1989 року по 1991 року.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідачем зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі за 1988 р. - 1990 р., згідно довідки № Г-201-19 від 03.05.2019 року, оскільки за 1988 рік вказано скорочено ПІП та ім`я не відповідає паспортним даним заявника ОСОБА_1 та за 1989 р. -1990 р. ПІП теж не відповідає паспортним даним заявника.

Як було зазначено судом вище, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи у довідці.

Невідповідність імені позивача, враховуючи його співзвучність та використання такого варіанту у побуті, у документах, наданих на підтвердження періоду роботи в колгоспі паспортним даним не може бути підставою для виключення таких періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Вказане відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 26.06.2019 року у справі №607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок.

Проте, на переконання суду, основний документ, що підтверджує стаж роботи - трудова книжка, містить всі необхідні записи, які підтверджує спірний період роботи позивача. В свою чергу, уточнюючі довідки необхідні виключно якщо відсутня трудова книжка, або записи трудової книжки містять не всі записи або неточні записи, що у випадку позивача не встановлено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та перерахунку пенсії.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що відповідач неналежно розглянув заяву позивача про призначення пенсії не взявши до уваги архівну довідку про заробітну плату для обчислення пенсії позивача та протиправно відмовив у зарахуванні позивачу страхового стажу роботи на підставі відомостей трудової книжки колгоспника та вищезазначеної архівної довідки.

Таким чином, позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу періодів роботи в колгоспі підлягають задоволенню у частині періодів з 14.07.1988 року по 11.01.1989 року, з 29.03.1990 року по 22.06.1990 року.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що неврахування відповідачем відомостей про роботу носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви в частині зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи, шляхом всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, що стало підставою для передчасного прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046350017551 від 05.02.2025 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

В даному випадку, відповідач розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не розглянув належним чином документи надані на підтвердження пільгового стажу та неврахував такий пільговий стаж без зазначення грунтовних причин його неврахування, передчасно дійшов висновку про відмову у призначенні пенсії.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.02.2024 року по справі 500/1216/23.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 14.07.1988 року по 11.01.1989 року, з 29.03.1990 року по 22.06.1990 року, до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова № 202) періоди роботи з 19.10.2010 року по 16.05.2012 року, з 01.08.2012 року по 30.12.2012 року, з 02.01.2013 року по 30.12.2013 року, з 05.01.2014 року по 12.07.2014 року, з 19.09.2014 року по 03.11.2014 року, з 03.11.2014 року по 30.12.2015 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 28.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням зарахованих до страхового та пільгового стажу періодів роботи та з урахуванням висновків суду.

При цьому, позовна вимога про призначення пенсії не підлягає задоволенню судом як передчасна, оскільки призначенню пенсії має передувати обрахунок органом пенсійного фонду страхового та пільгового стажу роботи позивача та вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправного рішення суб`єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 21.03.2025 року.

Отже, судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046350017551 від 05.02.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 14.07.1988 року по 11.01.1989 року, з 29.03.1990 року по 22.06.1990 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова № 202) періоди роботи з 19.10.2010 року по 16.05.2012 року, з 01.08.2012 року по 30.12.2012 року, з 02.01.2013 року по 30.12.2013 року, з 05.01.2014 року по 12.07.2014 року, до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 19.09.2014 року по 03.11.2014 року, з 03.11.2014 року по 30.12.2015 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням зарахованих до страхового та пільгового стажу періодів роботи.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська