Рішення № 127972632, 09.06.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3453/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Міністерства оборони України (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа) про визнання протиправним рішення Міністерства оборони України від 17.01.2025 №9/д, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі Комісія Міністерства оборони України) від 17.01.2025 №9/д, в частині повернення документів на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують перебування на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги; зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та прийняти відповідне рішення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 та його смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.02.2024 у справі № 161/391/24 визнано ОСОБА_2 батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.07.2024 у справі № 161/8018/24 встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу позивача та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 01.08.2007 до моменту смерті останнього. У зв`язку з чим позивач звернулась із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю чоловіка. Однак Комісією Міністерства оборони України прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 17.01.2025 №9/д, яким повернуто для доопрацювання заяву про призначення одноразової грошової допомоги з метою надання документів, якими встановлено факт перебування на утриманні загиблого відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у додаткових поясненнях, які суд розцінює як відзив на позовну заяву, позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції зазначив, що відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовийзахист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця) право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого. Також за поданими документами неможливо встановити, чи є вона непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на утриманні загиблого; підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб на розгляд Комісії не надано. Вважає, що спірне рішення є правомірним, оскільки проживання однією сім`єю не свідчить про виникнення у осіб прав та обов`язків подружжя.

Третя особа не скористалася своїм правом на подання пояснень.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що солдат ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді радіотелефоніста 1 мінометного взводу 2 мінометної батареї 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2023 №2063 «Про факт загибелі солдата ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання» загибель солдата ОСОБА_2 , радіотелефоніста 1 мінометного взводу 2 мінометної батареї 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , що настала 02.11.2023 внаслідок поранень несумісних з життям, визнано пов`язаною із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану.

22.12.2023 командиром Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) прийнято наказ №376, яким солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті одиночного проникаючого осколкового поранення тулуба з ушкодженням кісток скелета та внутрішніх органів, з 03.11.2023 виключено зі списків особового складу частини та зі всіх видів забезпечення, при цьому вказано, що смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (захистом Батьківщини).

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3382 ввід 09.11.2024 поранення (02.11.2023) солдата ОСОБА_2 , яке призвело до смерті та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.02.2024 у справі №161/391/24, яке набрало законної сили 21.03.2024, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Луцький відділ ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ про встановлення батьківства задоволено повністю, зокрема, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.07.2024 у справі №161/8018/24, яке набрало законної сили 02.09.2024, встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 01.08.2007 року до моменту смерті останнього 02.11.2023.

10.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до Міністерства оборони України, через ІНФОРМАЦІЯ_7 , із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_2

Комісією Міністерства оборони України прийнято рішення, оформлене протоколом від 17.01.2025 №9/д, яким повернуто ОСОБА_1 документи на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги. Також вказано, що право на призначення одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого. Відповідно до наданих документів, позивачка не відноситься до жодної із категорій.

13.02.2025 позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою, в якій просила направити її заяву та додані до неї документи про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , для повторного розгляду та прийняття відповідного рішення до Міністерства оборони України.

Листом від 20.02.2025 №1494 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що оскільки до заяви від 13.02.2025 підтверджуючих документів (перебування на утриманні у загиблого) не надано, тому повторно надіслати пакет документів на розгляд Комісії Міністерства оборони України не є можливим.

Також ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 25.02.2025 №1762 повідомив про відсутність правових підстав для направлення заяви позивача щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги для повторного розгляду Комісією Міністерства оборони України без надання документів, які б підтверджували факт перебування на утриманні загиблого.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначаєЗакон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ(далі - Закон №2232-ХІІ).

Статтею 41 Закону №2232-ХІІпередбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII(далі - Закон №2011-XII, в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно доКонституції Українивизначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною першоюстатті 16 Закону №2011-XIIвстановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 16 Закону №2011-XIIодноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби

Частиною третьою статті 16-2 Закону №2011-XIIпередбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно ізЗаконом №2489-IX від 29.07.2022, застосовується з 24.02.2022).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженимЗаконом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Відповідно пункту 2постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168(далі - Постанова №168, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених упунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених устатті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Ті самі положення містяться і у Порядку і умовах призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39232, де вказано, що сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно допункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених устатті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Згідно з частинами шостою, восьмою, дев`ятоюстатті 16-3 Закону №2011-XIІодноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначенестаттею 16-1 Закону №2011-XII, а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення) (в редакції статті 16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця).

Матеріалами справи підтверджено, що причина смерті військовослужбовця ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, що не заперечує відповідач.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивачка до кола осіб, які відповідно достатті 16-1 Закону №2011-XIIмають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Повертаючись до предмета спору цієї справи, а саме протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, необхідно зауважити, що відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оспорюване рішення відповідача мотивовано саме відсутністю доказів на підтвердження статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця (заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого, крім того не надано рішення суду, яким встановлено факт перебування позивачки на утриманні загиблого відповідно доЗакону №2011-XII, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, застосовуючи положення статей1,3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правиламиЦивільного процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що факт спільного проживання позивачки з загиблим військовослужбовцем ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 01.08.2007 року до моменту смерті останнього, встановлений за правиламиЦивільного процесуального кодексу Українирішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.07.2024 у справі №161/8018/24.

В цьому рішенні судом загальної юрисдикції було встановлено, що позивачка та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю з 2007 року по день його смерті та вели спільний побут.

Таким чином, судовим рішенням від 25.07.2024 у справі №161/8018/24 підтверджується факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживали, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки з позивачкою, тобто вони фактично були подружжям, що дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першоїстатті 16-1 Закону №2011-XII.

На користь наведених вище висновків суду свідчить також те, що у подальшомуЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 №3515-IXзаконодавець виклавстаттю 16-1 Закону №2011-XIIу редакції, в якій відповідно до пункту 4 цієї статті передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, зокрема належать: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Наведене узгоджується з правовими висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 у справі №120/17960/23.

При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що «позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого, однак підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначає відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні позивача. Разом з тим, положення частини першоїстатті 16-1 Закону №2011-XIIпередбачають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема і одного із подружжя, який не одружився вдруге та, як зазначалось раніше, факт того, що позивачка є одним із подружжя встановлено судом. Ураховуючи, що судом цивільної юрисдикції у справі №150/401/22 встановлено, що після розірвання шлюбу позивачка продовжувала проживати з ОСОБА_4 до моменту його смерті однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, разом виховували їх спільних дітей, колегія суддів дійшла висновку, що підхід Міністерства оборони України щодо повернення позивачці документів, які містили наведене рішення суду, на доопрацювання з метою надання документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого та посилання на відсутність факту реєстрації, що обумовило повернення документів, поданих позивачкою для призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованим».

Таким чином, з огляду на встановлені обставини у цій справі, суд дійшов висновку про протиправність рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 17.01.2025 №9/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів які відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги, та необхідність його скасування.

Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 1211,20 грн., сплачений квитанцією від 04.04.2025 №10.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 17.01.2025 №9/д, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.01.2025 №9/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують перебування на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (03168, місто Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022).

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя О. О. Андрусенко