Рішення № 127972576, 09.06.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1721/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі також ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач) у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 17.01.2025 №907590122142 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»;

зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити переведення та виплату ОСОБА_1 пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення (10.01.2025) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 10.01.2025 за №3/1.16/2-25 та №4/1.16/2-25.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Вказує, що 10.01.2025 вона звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», однак рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 17.01.2025 №907590122142 їй відмовлено у задоволенні заяви у зв`язку із недоцільністю переведення (розмір пенсії зменшиться).

Позивачка не погоджується із таким рішенням й вважає, що оскільки на момент звернення із заявою не перебуває на державній службі, досягла необхідного пенсійного віку та має необхідний страховий стаж, у тому числі 20 років на посадах державної служби до 01.05.2016, то відповідно до Закону №889-VІІІ та за приписами статті 37 Закону №3723-ХІІ має право на призначення зазначеної пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі згідно з довідками Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 10.01.2025 за №3/1.16/2-25 та №4/1.16/2-25.

З наведених підстав ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.26).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів у спростування позовних вимог не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 залучено до участі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ГУ ПФУ у Волинській області (а.с.31).

У поясненнях на позовну заяву третя особа (ГУ ПФУ у Волинській області) вважає, що відсутні підстави для задоволення позову. Вказує, що оскільки ОСОБА_1 уже скористалася своїм правом на призначення пенсії державного службовця за віком ще 14.10.2008, а тому їй не може бути здійснено перерахунок пенсії на підставі спірних довідок та призначення пенсії за віком відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, так як ці пункти застосовуються до осіб, які реалізовують своє право на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 вперше.

Вважає хибними посилання позивачки на те, що спірні правовідносини стосуються переведення з одного виду пенсії на інший пенсію за віком в межах іншого закону. З посиланням на постанову Верховного Суду у справі №300/5450/23 зазначає, що призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена особі, виключає повторне призначення такої ж пенсії на підставі положень іншого закону (а.с.35-37).

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вважає, що ним створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених КАС України для висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

Позивачка ОСОБА_1 з 14.10.2008 по 07.11.2017 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 07.11.2017 її переведено на пенсію за віком згідно із Законом №1058-ІV, що не є спірним та підтверджено рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 15.11.2017 №907590122142 (а.с.40).

10.01.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію за іншим законом, додавши до заяви довідки Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 10.01.2025 за №3/1.16/2-25 (а.с.11) та №4/1.16/2-25 (а.с.10).

Вказана заява ОСОБА_1 була розглянута ГУ ПФУ в Сумській області, рішенням якого від 17.01.2025 №907590122142 позивачці відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки поновлення виплати пенсії відповідно до Закону №889 є недоцільним (1225,72х1,197х1,0796=1583,97). Надані заявницею для розрахунки довідки про складові заробітної плати №3/1.16/2-25 та №4/1.16/2-25 від 10.01.2025 не можуть бути використані при перерахунку пенсії, оскільки Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати, так як заявниця вже отримувала пенсію відповідно до Закону №889 (а.с.6).

Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).

01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон№ 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону країни «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.

З матеріалів справи судом встановлено, що 10.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, до якої було додано довідку Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації:

від 10.01.2025 за №3/1.16/2-25 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с.11) та

від 10.01.2025 №4/1.16/2-25 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (а.с.10).

Відтак, за своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії відповідно до Закону №1058-IV на інший вид пенсії відповідно до Закону №3723-XII.

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Крім того, згідно пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення №1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже те, що особа раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в рамках дії Закону №889-VIII. Проте, виплата такої пенсії поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Відтак, за обставин цієї справи, оскільки позивачка з 14.10.2008 отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з якої її було переведено на пенсію за Законом №1058-IV, то повернення на отримання пенсії за Законом України «Про державну службу» можливо лише шляхом переведення на підставі пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, а не шляхом повторного призначення.

Суд акцентує увагу на тому, що призначення пенсії за тим чи іншим законом можливо лише один раз, а тому в цьому випадку мова йде не про призначення пенсії вперше, а про переведення з одного виду пенсії на інший. Водночас, за бажанням позивачки їй може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте в розмірі, який встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Сумській області судом встановлено, що відповідачем не заперечувалося право позивачки на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII.

Разом з тим, ОСОБА_1 було відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII, у зв`язку з недоцільністю такого переведення, оскільки розмір її пенсії після проведення перерахунку зменшиться.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 зазначив, що маючи право на отримання пенсії згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, проте за відсутності підстав для перерахунку такої пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, вирішальним у цій справі є саме розмір пенсії, на який матиме право позивачка в разі її переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

А відтак, оскільки після переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір пенсії позивача зменшиться, суд погоджується з твердженням ГУ ПФУ в Сумській області в оскаржуваному рішенні про недоцільність такого переведення.

Суд також звертає увагу на те, що позивачка просить здійснити нарахування (перерахунок) та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» починаючи з 10.01.2025 року у розмірі 60% від усіх сум складових заробітної плати, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації від 10.01.2025 за №3/1.16/2-25 та №4/1.16/2-25

Тобто фактично позивачка просить здійснити перерахунок пенсії державного службовця, надаючи нову довідку щодо заробітної плати.

Однак, позивачка помилково не враховує, що проведення перерахунку пенсії державного службовця не передбачено законодавством. Підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, оскільки законодавство не регламентує ні права особи на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати, ні порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №712/10182/17, від 03.11.2021 у справі №373/2149/16-а, від 19.03.2025 у справі №300/936/23.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 09 червня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40030, Сумська область, м. Суми, вул. Пушкіна, 1; код ЄДРПОУ 21108013).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, буд. 6; код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Н. В. Стецик