Ухвала суду № 127970358, 02.06.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/12686/25

провадження №: 2-о/752/331/25

У Х В А Л А

про направлення справи за підсудністю

02.06.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності свідоцтва про право власності на житло, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2025 заявник ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту належності свідоцтва про право власності на житло.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що справа підлягає направленню за підсудністю до Виноградівського районного суду Закарпатської області, виходячи з наступного.

Статтею 187 ЦПК України передбачено, що суд відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Що відповідає положенням частини 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою визначено, щосудоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Частиною другою ст.19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: - наказного провадження; - позовного провадження загального або спрощеного; - окремого провадження.

При цьому, окреме провадження, призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності і юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За приписами частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичні значення» від 31.03.95 №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; якщо становлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідно до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).

Так, Верховний Суд у Постановівід 10.10.2019 року по справі № 61-14226св19 вказав на те, що «у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності».

Як встановлено судом, предметом заяви є встановлення факту належності свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а тому суд вважає що на правовідносини поширюється виключна підсудність відповідно до вимог ч. 1ст. 30 ЦПК України, оскільки заява стосується нерухомого майна.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розглядіншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно зі ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, про направлення справи за підсудністю до Виноградівського районного суду Закарпатської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 31-32 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності свідоцтва про право власності на житло - передати на розгляд до Виноградівського районного суду Закарпатської області (90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Тюльпанів, 24) за підсудністю.

Роз`яснити заявнику, що передача справи до іншого суду здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.Ю. Мазур