Рішення № 127969366, 27.05.2025, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/599/25

Провадження № 2/126/626/2025

"27" травня 2025 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

за участі представника позивача Анікєєнко Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки адвокат Анікєєнко Є.О. звернулася до суду з цим позовом та вказала, що 16 жовтня 1999 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 ..

За час перебування у шлюбі у них народилася дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Спільне сімейне життя подружжя не склалося і рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року шлюб між ними було розірвано.

Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом з матір`ю.

Відповідно дорішення Бершадського районного суду Вінницької області від 15 січня 2024 відповідач був зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.12.2018 і до досягнення дочкою повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_2 дочці ОСОБА_4 виповнилося 18 років і стягнення аліментів на її утримання припинено, однак вона продовжує навчатися на 2 курсі денної форми здобуття освіти факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, термін навчання з 01.09.2023 до 30.06.2027.

Через те, що дівчина навчається на денній формі навчання, вона не має змоги влаштуватись на роботу щоб самостійно себе забезпечувати, тому її витрати становлять: на проживання доньки у гуртожитку 850 грн./місяць, на харчування близько 4000 грн./місяць, проїзд 1300 грн./місяць, придбання одягу, взуття, засобів особистої гігієни близько 4500 грн./місяць, витрати на безпосереднє навчання (користування комп`ютерною технікою, відвідування інтернет бібліотек, канцтовари) 1500грн./місяць, витрати на дозвілля та розвиток доньки близько 2500 грн./місяць, придбання лікарських засобів, оплату медичних послуг близько 2500 грн./місяць тощо, всі ці витрати на сьогодні ОСОБА_3 забезпечує позивач.

Таким чином, місячні витрати на навчання та проживання доньки ОСОБА_5 в м. Києві становлять близько 17000 грн.

Для позивача одноосібне утримання повнолітньої дитини завдає фінансових труднощів, оскільки навчання та проживання в м. Київ вимагає значних витрат, тому донька потребує матеріальної допомоги також з боку батька. ОСОБА_2 є працездатним, за станом здоров`я може забезпечити повнолітній донці належне матеріальне утримання на період навчання, однак добровільно цього не робить.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2019 року у цивільній справі № 126/3552/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, було стягнуто відповідача на користь позивача аліменти на утримання

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (старша донька сторін) в твердій грошовій сумі 3000грн. щомісячно, починаючи з 22.12.2018 року і до закінчення навчання чи до досягнення нею 23 річного віку, в залежності від того, яка обставина настане першою, та видано відповідний виконавчий лист № 126/3552/18 від 26.03.2019року. Виконавчий лист №126/3552/18 від 26.03.2019 року, виданий Бершадським районним судом Вінницької області перебував на виконанні Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) (ВП № 58724032 від 28.03.2019)за місцем реєстрації боржника. Згідно відповіді Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) № 18412/3 від 14.03.2025 на адвокатський запит № 4 від 24.02.2025р., відповідач сплатив в повному обсязі аліменти згідно рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2019 року у цивільній справі № 126/3552/18 в розмірі 90705,02 грн, що підтверджує можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання зараз вже і повнолітній доньці ОСОБА_5 , яка продовжує навчання.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Анікєєнко Є.О. позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов у повному обсязі. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Причини неявки не повідомив. Жодних заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено,що 16 жовтня 1999 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 ..

За час перебування у шлюбі у сторін народилася дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.08.2006, виданого Гайворонським відділом РАЦС Кіровоградської області, актовий запис № 108.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу донька ОСОБА_3 залишилась проживати разом з матір`ю.

Відповідно до рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 15 січня 2024 відповідач був зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.12.2018 і до досягнення дочкою повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_2 дочці сторін ОСОБА_4 виповнилося 18 років і стягнення аліментів на її утримання припинено, однак вона продовжує навчатися на 2 курсі денної форми здобуття освіти факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, термін навчання з 01.09.2023 до 30.06.2027 що підтверджується довідкою № 016/755, виданою 18.12.2024 Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

Зі змісту позову вбачається, що в добровільному порядку відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання не надає.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 Постанови від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що дочка сторін донька ОСОБА_3 досягла повноліття, однак не досягла 23 років, навчається стаціонарно та потребує утримання не лише від матері але й від батька.

Ст. 200 СК України визначає, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

За правилами ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені приходить до висновку, що відповідач ухиляється від свого обов`язку утримання повнолітньої дочки під час її навчання у навчальному закладі, а тому зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, вважає розумним та справедливим стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки, яка навчається в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., щомісячно, з дня звернення позивача до суду і до досягнення донькою двадцяти трьох років за умови, що вона буде продовжувати навчання. Суд вважає, що визначений розмір аліментів є достатнім, не є завищеним та не буде порушувати майнові права дитини та сторін, оскільки вважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів на утримання доньки у сумі 8500 грн. може бути обтяжливим для відповідача, доказів протилежного суду не надано.

Крім того, відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Право сторони на відшкодування понесених витрат на оплату послуг адвоката вбачається з рішень Європейського суду з прав людини, практика якого в силу ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч. 4 ст. 10 ЦПК України має використовуватись судами як джерело права, зокрема, п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано Договір про надання правової допомоги № 363/10 від 13.02.2025, Ордер Серія ВА № 1105452, Акт приймання-передачі наданих послуг правової допомоги до Договору про надання правової допомоги № 363/10 від 13.02.2025 від 06.03.2025 року на суму 6000 грн., та квитанцією від 06.03.2025 на суму 6000 грн..

Тому, суд вважає, що представником позивача надано необхідні докази про понесення судових витрат на правову допомогу в загальному розмірі 6000 гривень.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у цьому випадку є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з чим, слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у сумі 6000 грн..

Оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору, тому згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави в сумі 1211,20 грн..

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів.

На підставі ст. 182, 191, 198-200 СК України, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

Керуючись ст.182,198-200СК України,ст.ст.141,259,264,265ЦПК,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. 00 коп. починаючи з 17.03.2025 і до досягнення дочкою двадцяти трьох років за умови, що вона буде продовжувати навчання.

В іншій частині позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 1211 грн. 20 коп. судового збору на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106 Код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Г. Рудь