Ухвала суду № 127967459, 06.06.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1399/24 Провадження № 2/358/141/25

УХВАЛА

про витребування доказів

06 червня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ в натурі майна та припинення права спільної часткової власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: припинити право спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити шляхом поділу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна 1/4 (одну четверту) частину житлового будинку з цілою часткою володіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 38,1 кв.м, житловою - 26,3 кв.м., допоміжною - 7,6 кв.м., площею неопалювальних приміщень - 4,2 кв.м. та складається з: тамбура - 4,2 кв.м., кухні - 7,6 кв.м., житлова кімната - 15,6 кв.м., житлова кімната - 10,7 кв.м, та господарчими будівлями та спорудами: сарй літ. - «Б», сарай-прибудова «61», огорожі №1, хвіртки №2.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що їй та відповідачам на праві приватної спільної часткової власності, їй належить 1/4 частка домоволодіння, ОСОБА_2 5/12 часток та ОСОБА_3 1/3 частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час домовленості про користування вказаним нерухомим майном між нею та відповідачкою не досягнуто, а тому продовжувати спільну часткову власність неможливо, оскільки це перешкоджає йому у повній мірі реалізувати своє право щодо розпорядження власним майном, що явилось підставою звернення до суду.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 10 жовтня 2024 року дана цивільна справа прийнята до провадження та призначена до підготовчого судового засідання на 18 листопада 2024 року на 15 годину 00 хвилин, яке було відкладено на 11 грудня 2024 року з 09 годин 00 хвилин.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 11 грудня 2025 року закрите підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ в натурі майна та припинення права спільної часткової власності та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 23 січня 2025 року з 15 години 30 хвилин у залі судового засідання № 1 у приміщенні Богуславського районного суду яке було відкладене останнього разу на 29.05.2025.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 30.05.2025 вирішено повернутися у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ в натурі майна та припинення права спільної часткової власності, до стадії підготовчого провадження.

30.05.2025 представник відповідача 1 ОСОБА_2 адвокат Гордієнко Т.В. звернулася до суду із клопотанням про витребування доказів, в якому просить витребувати від Київського обласного державного нотаріального архіву (ідентифікаційний код 26130007, місцезнаходження: 08205, м.Ірпінь, вул. Северинівська, буд. 34) копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою 19.09.1984 року, реєстровий номер 434, а також копію спадкової справи щодо майна померлої особи спадкодавця, майно якої ОСОБА_3 успадкувала за заповітом, отримавши відповідне свідоцтво про право на спадщину від 19.09.1984, реєстровий № 434. Також просить витребувати від комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» (ідентифікаційний код 38250947; місцезнаходження: 07402 Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, №8-а) завірені належним чином копії всіх документів інвентаризаційної справи житлового будинку АДРЕСА_2 .

Обгрунтовуючи дане клопотання представник відповідача 1 вказує на те, що ОСОБА_3 , якій за даними КП КОР «Південне БТІ» належить 1/3 частини спірного будинку АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.09.1984 року, реєстровий № 434, посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою (книга №13, реєстр №1758), була ровесницею позивачки ОСОБА_1 , тобто 1936 року народження, постійно проживала та була зареєстрована у місті Києві, однак наприкінці 90-х років померла.

За таких обставин, встановлена судом за інформацією виконкому Богуславської міської ради особа, що проживає за адресою у АДРЕСА_3 , датою народження якої є ІНФОРМАЦІЯ_2 , з великою ймовірністю не є тією ж особою, що набула право власності згідно свідоцтва про право на спадщину від 19.09.1984 на 1/3 частину спірного будинку, хоч має ідентичні прізвище та ім`я по батькові - ОСОБА_3 .

Для визначення відповідності даних щодо особи ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_3 , датою народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена судом, як відповідач 2 та ОСОБА_3 , якій належала 1/3 частини спірного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 434 від 19.09.1984 року, посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою, представник відповідача 1 вважає за необхідне для встановлення факту ідентичності даних осіб, витребувати з Богуславської державної нотаріальної контори спадкову справу, у якій ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 434 від 19.09.1984 року. При цьому, відповідно до копії технічного паспорта на спірний будинок, станом на 1979 рік, 1/3 частина будинку в подальшому успадкована ОСОБА_3 , ймовірно належала ОСОБА_4 .

Тому з метою з`ясування інформації про особу ОСОБА_3 , як спадкоємця 1/3 частини будинку на АДРЕСА_1 , зокрема, про дату і місце її народження, з урахуванням неможливості отримання інформації самостійно з огляду на положення статті 8 Закону України «Про нотаріат», а також те, що про наявність судової справи № 358/1399/24 представнику відповідача 1 стало відомо 21.05.2025, тобто після закриття підготовчого провадження в справі, керуючись ст. ст. 43,83, 84, 127 ЦПК України представник відповідача 1 просить суд поновити відповідачу 1 пропущений процесуальний строк звернення до суду з клопотанням про витребування доказів

Суд дослідивши матеріали клопотання, вважає, що дане клопотання представника позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст. 84 ЦПК України особи, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Як вбачається зі змісту клопотання представника позивача, нею виконані вимоги ст. 84 ЦПК України щодо змісту клопотання про витребування доказів, а також вказані перешкоди для самостійного отримання доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представника відповідача 1 про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів, суд приходить до висновку про можливість поновлення представнику відповідача 1 строку для подання клопотання про витребування доказів.

Враховуючи вищенаведене та мотиви клопотання представника відповідача 1, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи та оскільки невжиття заходів щодо витребування доказів перешкоджає ухваленню законного та обґрунтованого рішення суду, у даній справі слід витребувати зазначені докази.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 83, 84, 126, 127 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити представнику відповідача 1 ОСОБА_2 адвокату Гордієнко Т.В. процесуальний строк для подання клопотання поро витребування доказів.

Клопотання представника відповідача 1 ОСОБА_2 адвоката Гордієнко Т.В. про витребування доказів задовольнити.

Витребувати від Київського обласного державного нотаріального архіву (ідентифікаційний код 26130007, місцезнаходження: 08205, м.Ірпінь, вул. Северинівська, буд. 34) копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою 19.09.1984 року, реєстровий номер 434, а також копію спадкової справи щодо майна померлої особи спадкодавця, майно якої ОСОБА_3 успадкувала за заповітом, отримавши відповідне свідоцтво про право на спадщину від 19.09.1984, реєстровий № 434.

Витребувати від комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» (ідентифікаційний код 38250947; місцезнаходження: 07402 Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, №8-а) завірені належним чином копії всіх документів інвентаризаційної справи житлового будинку АДРЕСА_2 .

Копію ухвали про витребування доказів невідкладно направити для виконання до Київського обласного державного нотаріального архіву (ідентифікаційний код 26130007, місцезнаходження: 08205, м.Ірпінь, вул. Северинівська, буд. 34) та комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» (ідентифікаційний код 38250947; місцезнаходження: 07402 Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, №8-а)

Ухвала суду про витребування доказів апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов