YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Закарпатська область

/

Іршавський районний суд Закарпатської області

Рішення № 127964106, 02.06.2025, Іршавський районний суд Закарпатської області

Дата ухвалення

02.06.2025

Номер справи

301/1008/25

Номер документу

127964106

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР"

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 301/1008/25

2/301/635/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2025 р.

Іршавський районний суд

Закарпатської області

в складі:

головуючого - судді Золотар М.М.

при секретарі - Симканич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до Іршавського районного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) 12.09.2024 р. укладено Кредитний договір (оферти) № 12.09.2024-100002025.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 17000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 12.09.2024, строком на 140 днів.

Відповідно до договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору № 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024 р. (надалі - «Договір») Позичальнику надається Кредит на наступних умовах:

1. Дата надання/видачі кредиту - 12/09/2024;

2. Сума Кредиту: 17000 грн. 00 коп.;

3. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання;

4. Дата повернення (виплати) кредиту - 29.01.2025;

5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення Кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення Кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.

6. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

7. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 2550 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

8. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором.

9. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

10. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,82% (денна процентна ставка) = (19617.71 / 17000)/ 140 ? 100%.

11. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

12. Неустойка: 170 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надатиКредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія(ії) встановлена(і) договором).

Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати Кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1.

Згідно п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту, днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої Кредитодавцем платіжної операції з надання Кредиту не з вини Кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним Договором, включаючи обов`язок Кредитодавця з надання Кредиту. Неможливість видачі Кредиту готівкою у зв`язку з нез`явленням Позичальника для її отримання у Дату надання/видачі кредиту, зазначену в Заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним Договором, включаючи обов`язок Кредитодавця з надання Кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний Договір є розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу. Сторони домовились, що зобов`язання за договором можуть виконуватись як шляхом перерахування одного, так і шляхом перерахування декількох платежів, однак з дотриманням строків та інших умов виконання зобов`язань, встановлених договором.

Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Відповідно до п. 9.1. У разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановленихДоговором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до Договору від 12.09.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 17000 грн. строком на 140 днів, ОСОБА_1 12.09.2024 отримано кредитні кошти у розмірі 17000 грн.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 43350 (сорок три тисячі триста п`ятдесят) гривень 00 копійок, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 17000 грн., по процентам в розмірі 23800 грн., комісії в розмірі 2550 грн..

ТОВ «Споживчий центр» просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 43350 (сорок три тисячі триста п`ятдесят) гривень 00 копійокта 2422,40 гривні судового збору.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Чайка Ірина Володимирівна в судове засідання не з`явилася, а подала заяву, якою позов підтримала, просить його задовольнити, справу розглянути без участі їх представника, проти винесення заочного рішення не заперечує (а. с. 9, 146-147).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, а її представник Калінін Сергій Костянтинович подав до суду відзив (а. с. 56-68), у якому в задоволенні позову просить відмовити, оскільки вважає подану позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних питань.

Так, на думку позивача, між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем було укладено кредитний договір № 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024.

Таке твердження не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, оскільки згідно вимог частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На підтвердження позовних вимог позивач подав до суду копію договору № 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024.При цьому, приєднаний до матеріалів справи Договір не містить підписів сторін договору.

Згідно позовної заяви та копії поданого позивачем договору № 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024, такий укладено в режимі онлайн шляхом заповнення відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина 3 статті 207 ЦК).

Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Разом з тим, доказів укладення такого договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства, Позивачем не надано.

Отже, позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Тому наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору.

Таким чином, позивачем не доведено факту укладення сторонами договору № 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024, що, в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань, а отже вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, належними доказами, які підтверджують перерахування відповідачу певної суми можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Виходячи зі змісту ст. 22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер.

Проте, Позивачем, разом із позовною заявою, направлено до суду лише копію листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Вбачається, що грошові кошти ніби перераховані через невстановленого посередника, проте у наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором.

Відповідь ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» не є розрахунковим документом, та не підтверджує переказ коштів, операції по банківському рахунку, оскільки такий документ не містить відмітки про час його прийняття та виконання банком. Наявні лише підпис та печатка Товариства, що вочевидь не може свідчити про те, чи відправлялось платіжне доручення до банку, та чи виконувалось воно банком.

Доказів того, що картковий рахунок № НОМЕР_1 належить або використовувався відповідачем матеріли справи не містять.

Отже, позивачем не надано до суду належного та допустимого доказу нібито отримання відповідачем коштів від ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТ».

Варто звернути увагу, що на підтвердження наявності у відповідача заборгованості по договору № 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024 у розмірі 51 850,00 грн. позивач надав довідку-розрахунок який містять лише загальну вартість несплаченого кредиту відсотків, комісії та неустойки без зазначення детального розрахунку, який, зокрема, включав би суми щомісячного платежу, суми погашеного тіла кредиту та відсотків.

Як вбачається з договору № 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024 кредит надавався на строк 140 днів - до 29 січня 2025 року, при цьому позивачем не надано належного розрахунку, з якого можливо було б встановити суми щомісячного платежу, суми погашеного тіла кредиту та відсотків, період нарахування відсотків, комісії неустойки (пені).

Крім того, що у вищевказаній справі, на підтвердження своїх позовних вимог щодо наявності у відповідача заборгованості по договору № 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» мало можливість надати документальне обґрунтування кредитної заборгованості, зокрема детальний розрахунок, на підставі яких як суд був би спроможний перевірити розмір заявленої заборгованості.

Проте під час розгляду справи, позивач не надав належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов`язком в силу положень статей 12, 81 ЦПК України, на підтвердження визначеного ним у позовній заяві розміру заборгованості за договором № 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024.

Вимога про стягнення з відповідача 8 500,00 грн. - суми заборгованості по неустойці у вигляді пені, то вона задоволенню не підлягає,виходячи з наступного.

Відповідно ст. 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Таким чином, нарахування пені у період дії карантину та воєнного стану на території України - незаконне.

Вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 2 500,00 грн., нарахованої за надання та обслуговування кредиту, то вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Умовами кредитного договору визначено розмір комісії за надання кредиту (управління та обслуговування кредиту) при отриманні кредиту.

Таким чином, позивач не роз`яснив за які конкретні дії з відповідача буде взята комісія за надання кредиту (управління та обслуговування кредиту). Розмір комісії встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи викладене, позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з управління та обслуговування кредиту, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг

З урахуванням положень ч. 5 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту (управління та обслуговування кредиту) є несправедливими, тому умовидоговору в частині нарахування комісії є нікчемними, а відтак позовні вимоги в частині стягнення суми нарахованої за комісійними винагородами, не підлягають до задоволення.

Представником ТОВ «Споживчий центр» Павленком Дмитром Олександровичем до Іршавського районного суду подано відповідь на відзив (а. с. 90-101), у якому вказано, що Відповідач заявив у відзиві клопотання про поновлення строку для подання відзиву, у якому зазначає, що ознайомився з позовною заявою 25.04.2025 р. Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Отже, встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву не може бути поновлений, а лише продовжений за заявою учасника справи, яка мала б бути подана стороною відповідача до його закінчення.Відповідач не подав заяви про продовження строку на подання відзиву впродовж 15-ти днів. Відтак, як правові, так і фактичні підстави для поновлення строку для подання відзиву відсутні.

Крім того, суд здійснив всі належні заходи щодо інформування відповідача про судовий процес. Тому причини, на які відповідач посилається не є поважними причинами пропуску строку для подання відзиву.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено Кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 12.09.2024 р.; 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору № 12.09.2024-100002025 (кредитної лінії) від 12.09.2024 р.; 3) надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №12.09.2024-100002025 (кредитної лінії) від 12.09.2024 р.

Таким чином, було укладено Кредитний договір №12.09.2024-100002025 від 12.09.2024 р. у електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової.

31.10.2023 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до кредитного договору № 31.10.2023-010000845 від 31.10.2023 р., відповідно до положень якої: «Сторони домовились за ініціативою Позичальника внести зміни в заявку та акцепт в частині встановлення строку, на який надається кредит та дати повернення (виплати) кредиту, та з дати укладення даної додаткової угоди викласти норму, встановлюючу строк, на який надається кредит та дату повернення (виплати)кредиту, в наступній редакції: "Строк, на який надається Кредит - 14 календарних днів з дати видачі кредиту. Дата повернення (виплати) кредиту - 31.10.2023».

Таким чином, було укладено Кредитний договір №31.10.2023-010000845, який містить Заяву позичальника про перекредитування/зарахування, за якою: «На підставі ст. 601 ЦК України позичальник просить зарахувати вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 13000 грн. 00 коп. за кредитним договором 31.10.2023-010000845 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 13000 грн. за кредитним договором 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024. Кредитор погоджується на вказане зарахування рівних зустрічних однорідних вимог шляхом припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Зобов`язання кредитора з видачі кредиту за кредитним договором 31.10.2023-010000845 та зобов`язання позичальника з повернення суми кредиту за кредитним договором 12.09.2024-100002025 від 12.09.2024 вважаються виконаними в момент припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Дана заява є частиною кредитного договору 12.09.2024-100002025».

Сторона позивача надає оригінал кредитних договорів, підписані КЕП представника позивача, що підтверджує цілісність файлів.

Стороною Кредитодавця документи, що складають Кредитний договір підписувались електронним підписом.

Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який надсилався у смс-повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий.

За інформацією з Довідки ТОВ «СМ Універсал»: «на номер абонента НОМЕР_2 12.09.2024 о 22:23:37 було доставлено SMS-повідомлення з текстом: «Код підтвердження: A368 для Паспорту E368 для Договору».Саме його було використано відповідачкою для підписання Кредитного договору -12.09.2024.

Відповідач не заперечує, що вказаний засіб зв`язку, а саме: номер телефону НОМЕР_3 належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Позивач надає суду Log File з чіткою хронологією дій учасників електронної комерції при укладенні електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі позивача - веб-сайті позивача sgroshi.com.ua

Поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами.

Відповідачем під час укладення кредитного договору було проведено ідентифікацію через систему BankID.

Відповідно до пунктів 22-25 Положення про Систему BankID Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.03.2020 № 32 (далі - Положення) користувач для отримання послуги на порталі послуг із використанням Системи BankID Національного банку має обрати СистемуBankID Національного банку як спосіб електронної дистанційної ідентифікації та/або верифікації.

Система BankID Національного банку після вибору користувачем абонентаідентифікатора перенаправляє його на сторінку сервісу автентифікації обраного абонента-ідентифікатора для проходження користувачем багатофакторної автентифікації.

Абонент-ідентифікатор після успішного проходження користувачем багатофакторної автентифікації формує ЕПІ з даними користувача, запит на які надійшли в ЕЗІ.

Відтак, позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента-ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних.

Також твердження відповідача про надання товариством неналежного розрахунку про стан заборгованості є безпідставним, оскільки відповідачем не було надано на спростування доводів позивача власного контррозрахунку.

Позивач додає Картку субконто з детальним розрахунком заборгованості, яка є належним та допустимим доказом.

Також видача кредитних коштів відповідачу підтверджується Листом ТОВ «УПР». З листа вбачається, що: «Між нашими підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 2024-01-04. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 12.09.2024 22:25:23 на суму 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 508152218, призначення платежу: Видача за договором кредиту No12.09.2024-100002025».

Отже, позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет-еквайрингу - iPay.

Пунктом 10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавепь здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_4 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Пунктом 22 Постанови Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 N 705 (яка була чинна на момент укладення зазначеного кредитного договору) передбачено, що торговець зобов`язаний не копіювати електронного платіжного засобу чи його реквізитів та не вносити повного номера електронного платіжного засобу до облікових книг та/або до електронних баз даних комп`ютерних програм торговця тощо.

Таким чином, відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до вищенаведених Постанов Правління Національного банку України позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

Крім того, до суду було надано електронні докази в паперовій формі (роздруківка тексту заявки кредитного договору №12.09.2024-100002025, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору №12.09.2024-100002025), підписані одноразовим ідентифікатором, які містить номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача, а саме: НОМЕР_1.

Таким чином, електронний платіжний засіб відповідач зазначав самостійно в системі, інша інформація щодо рахунку відповідача у позивача відсутня, оскільки зазначенаінформація є банківською таємницею якою володіє виключно Банк-емітент картки.

Тому, TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 12.09.2024-100002025 в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Сторона позивача вважає безпідставними доводи відзиву про не надання позивачем виписки по рахунку, як первинного бухгалтерського документу.

Відповідно до п. 62 Постанови «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Таким чином, виписка по рахунку клієнта, належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.

Окрім того, згідно пункту 5 ч. 1 статті 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв.

У п. 7 Заявки кредитного договору №12.09.2024-100002025 (кредитної лінії) зазначено: «Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 2550 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту».

Відтак, вказана комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу -інтернет-еквайрингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). Таким чином, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

У судовому засіданні належними доказами встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) 12.09.2024 р. укладено Кредитний договір (оферти) № 12.09.2024-100002025 (а. с. 22-38).