Ухвала суду № 127963761, 09.06.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 635/3694/25

провадження № 2/631/636/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 червня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши матеріали цивільної справи з єдиним унікальним № 635/3694/25 за позовною заявою ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ЮНІТ КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ЮНІТ КАПІТАЛ»адвокат Тараненко Артем Ігорович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АА № 156501 від 07 квітня 2025 року та довіреності від 04 грудня 2024 року, звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої суму заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9710751 від 07 квітня 2024 року у розмірі 22569 гривень 40 копійок та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області, постановленою 16 травня 2025 року під головуванням судді Назаренка О. В., справу з єдиним унікальним № 635/3694/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області.

09 червня 2025 року за вхідним № 3229/25-вх. з Харківського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 635/3694/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

При цьому відповідно до змісту статті 32 зазначеного кодифікованого закону України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З ухвали Харківського районного суду Харківської області, постановленої 16 травня 2025 року під головуванням судді Назаренка О. В. у справі з єдиним унікальним 635/3694/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором, убачається,що підставоюдля їїпередачі єте,що судомпід чассудового розглядувстановлено,що згідновідомостей зЄдиного державногодемографічного реєструвід 15травня 2025року убачається,що відповідачпо справі ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а отже даний спір належить до територіальної юрисдикції Нововодолазького районного суду Харківської області з урахуванням постанови Верховної Ради України № 807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».

Враховуючи, що нормами цивільного законодавства заборонено спори між судами про підсудність, справа передана з одного суду до іншого повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана, суд вважає за необхідне розглянути питання про прийняти зазначеної справу до провадження.

Так, позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та додані до неї документи подані в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 43, 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідностідо приписівчастини 1,4та 8статті 14Цивільного процесуальногокодексу України,у судахфункціонує Єдинасудова інформаційно-комунікаційнасистема.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України«Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом

Положеннями частин5,6та 7статті 43Цивільного процесуальногокодексу Українивизначено,що документи(втому числіпроцесуальні документи,письмові таелектронні доказитощо)можуть подаватисядо суду,а процесуальнідії вчинятисяучасниками справив електроннійформі звикористанням Єдиноїсудової інформаційно-комунікаційноїсистеми,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом.Процесуальні документив електроннійформі маютьподаватися учасникамисправи досуду звикористанням Єдиноїсудової інформаційно-комунікаційноїсистеми впорядку,визначеному Положеннямпро Єдинусудову інформаційно-комунікаційнусистему та/абоположеннями,що визначаютьпорядок функціонуванняїї окремихпідсистем (модулів). Уразі поданнядо судув електроннійформі заявипо сутісправи,зустрічного позову,заяви прозбільшення абозменшення позовнихвимог,заяви прозміну предметаабо підставпозову,заяви прозалучення третьоїособи,апеляційної скарги,касаційної скаргита документів,що доних додаються,учасник справизобов`язаний надатидоказ надсиланнятаких матеріалівіншим учасникамсправи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до пунктів 24 та 29 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої Ради Правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року (далі Положення про ЄСІТС), підсистема «Електронний суд» підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника).

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21 (провадження №11-137заі21).

Положеннями статтей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно дочастини 1статті 177Цивільного процесуальногокодексу Українипозивач повинендодати допозовної заявиїї копіїта копіївсіх документів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб. У разіподання досуду позовноїзаяви тадокументів,що додаютьсядо неї,в електроннійформі черезелектронний кабінетпозивач зобов`язанийдодати допозовної заявидоказ надсиланняіншим учасникамсправи копійподаних досуду документівз урахуваннямположень статті43цього Кодексу.

Отже, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі та підписанням вказаних документів власним електронним підписом, така сторона (учасник) справи відповідно до частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 29 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зобов`язана надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Разом з тим, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено доказів надсилання копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками, листом з описом вкладення учасникам справи), зокрема, відповідачу ОСОБА_1 .

Як убачається з матеріалів справи, стороною позивача долучено до позовної заяви докази направлення 25 квітня 2025 року позовної заяви ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Разом із тим, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у позовні заяві зазначено адресу реєстрації місця проживання відповідача як АДРЕСА_1 . Така сама адреса зазначена й в ухвалі Харківського районного суду Харківської області від 16 травня 2025 року. Таким чином, позивачем на виконання свого процесуального обов`язку не надано доказів належного надсилання копій поданих до суду документів, а саме позовної заяви з додатками, листом з описом вкладення учасникам справи, відповідачу.

Відтак, враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Положеннями частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Як вже зазначалося вище, вимоги щодо змісту та форми позовної заяви визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, у частині 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

В даномувипадку,подана позовназаява невідповідає вимогам,що викладеніу частині1статті 177Цивільного процесуальногокодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, які зазначені у частині 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу Українита вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу семиденний строк, який відраховувати із дня вручення копії даної ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.

Спосіб усуненнянедоліків позовноїзаяви полягає в наданні доказів надсилання копій поданих до суду документів листом з описом вкладення учасникам справи відповідачу по справі ОСОБА_1 за адресою реєстрації місця проживання відповідно до позовної заяви.

Крім того, слід за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 14, 19, 31, 32, 43, 175, 177, частиною 1 статті 185, статтями 258 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених недоліків протягом семі днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя Т. М. Трояновська