Ухвала суду № 127962677, 09.06.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/480/25

Провадження №: 6/343/9/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді - Монташевич С.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина цивільну справу № 343/480/25 за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В :

заявник просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, яке встановлене на підставі ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.07.2020 у справі № 343/1284/20 .

Свою позицію мотивує тим, що в ухвалі Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.07.2020 встановлений строк дії тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно з виконавчим листом № 2-495/2012, який виданий Долинським районним судом Івано-Франківської області 30.11.2012. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа застосовувалось до нього за поданням старшого державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у зв`язку із примусовим виконанням виконавчого листа в рамках виконавчого провадження № 60964996, відкритого 13.01.2020. Наразі виконавче провадження № 60964996 завершено. Оскільки виконавче провадження, в рамках якого було встановлене тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, завершене, тому наявні підстави для скасування такого обмеження. Нескасування ж обмеження, яке триває понад 4,5 роки, порушує його права як громадянина України, тому повинне бути скасованим.

Представник стягувача - ТОВ "Галицька торгова компанія" в системі "Електронний суд" сформував заяви, в яких просив відмовити в задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. Свою позицію мотивує тим, що боржник не виконав зобов`язань, які покладені на нього згідно з виконавчим листом № 2-495/2012, виданим 30.11.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Галицька торгова компанія" боргу в сумі 49272,13 грн, оскільки він сплатив тільки 3199,75 грн, 2906,72 грн, 16165,53 грн. Залишок заборгованості складає 27056,46 грн. Ухвала за результатами розгляду скарги про скасування постанови державного виконавця від 17.03.2025 про закінчення виконавчого провадження № 68948104 не набрала законної сили та оскаржена в порядку, встановленому законом.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Його представник - адвокат Гаращак В.В. через систему "Електронний суд" подав заяву про проведення судового засідання без їх участі.

Представник стягувача - ТОВ "Галицька торгова компанія" в судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом доставлення повідомлення про виклик до суду до електронного кабінету юридичної особи (а.с. 64) Свою позицію щодо заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України висловив у заяві від 20.03.2025 (а.с. 21-23), яку просив вважати правильно названою як заява про відмову в задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України (а.с. 28-29), а також у заяві від 04.04.2025 (а.с. 46-47), зміст яких описано вище.

В судове засідання державний виконавець Долинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом доставлення повідомлення про виклик до суду до електронного кабінету юридичної особи (а.с. 62).

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому з урахуванням того, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою постановлення ухвали у справі є дата складання повної ухвали, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Згідно з ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.07.2020, ОСОБА_1 обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчого листа № 2-459/2012, який виданий Долинським районним судом Івано-Франківської області 30.11.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Галицька торгова компанія" 574040,68 грн матеріальної шкоди, 1500 грн моральної шкоди та 214,60 грн сплаченого судового збору (а.с. 7-10).

Як установлено з постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.03.2025, виконавче провадження № 68948104 з примусового виконання виконавчого листа № 2-495/2012, який виданий Долинським районним судом Івано-Франківської області 30.11.2012, завершено у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення (а.с. 33).

ТОВ "Галицька торгова компанія" зверталася до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення вказаної вище постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.03.2025, у задоволенні якої Долинський районний суд Івано-Франківської області відмовив, про що постановив ухвалу від 28.03.2025, яка залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26.05.2025 (а.с. 66-67). При цьому суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що боржник ОСОБА_1 фактично повністю виконав перед ТОВ "Галицька торгова компанія" свої зобов`язання за виконавчим листом № 2-495/2012, який виданий Долинським районним судом Івано-Франківської області 30.11.2012, оскільки на рахунок стягувача було перераховано кошти в загальному розмірі 49272,13 грн, що стало підставою для закінчення виконавчого провадження. Крім того суди встановили, що на момент пред`явлення виконавчого листа № 2-495/2012 від 30.11.2012 до примусового виконання залишок несплаченої заборгованості становив саме 49272,13 грн.

Вказані вище обставини спростовують твердження стягувача про те, що боржник ОСОБА_1 має перед ним невиконані зобов`язання з виконання виконавчого листа № 2-495/2012, який виданий Долинським районним судом Івано-Франківської області 30.11.2012. Твердження ж про те, що боржник не виконав зобов`язань, покладених на нього на підставі виконавчого листа № 343/2204/20, який видано Долинським районним судом 22.03.2025, не заслуговують на увагу, оскільки тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи за межі України було накладено в межах примусового виконання саме виконавчого листа № 2-495/2012, а не виконавчого листа № 343/2204/20. Крім того, виконавче провадження з виконання виконавчого листа №343/2204/20 від 22.03.2021 також заверешене у зв`язку зі скасуванням рішення суду, на підставі якого виданий зазначений виконавчий лист.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України".

Статтею 6 Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, втручання у право фізичної особи боржника на свободу пересування, яке ґрунтується на ст. 441 ЦПК України та ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

У справі "Гочев проти Болгарії" (№ 34383/03) Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, які обмежують свободу пересування таким чином. У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у п. 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише настільки, наскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою "Напияло проти Хорватії" (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82). Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою "Луордо проти Італії" (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою "Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини" (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою "Рінер проти Болгарії", § 121). Надалі, в пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою "Рінер проти Болгарії", § 124 і вказане вище рішення Європейського Суду "Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии", §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймі, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 року за справою "Сіссаніс проти Румунії", скарга № 23468/02, § 70).

Аналіз зазначеного вище свідчить про те, що, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Як установив суд, ОСОБА_1 було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі території України без вилучення паспортного документа на підставі ухвали Долинського районого суду від 27.07.2020 до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно з виконавчим листом № 2-459/2012, виданим Долинським районним судом Івано-Франківської області 30.11.2012. Останній виконав свій обов`язок, заборгованість за виконавчим листом № 2-495/2012 погасив, у зв`язку з чим виконавче провадження з його примусового виконання завершено. Тобто ОСОБА_1 невиконих перед ТОВ "Галицька торгова компанія" зобов`язань за виконавчим листом № 2-459/2012 не має.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

З огляду на викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд уважає, що заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України слід задовольнити.

На підставі викладеного, ст. 33 Конституції України, ст. 16 ЦК України, ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", керуючись ст. 260, 441 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.07.2020 у справі № 343/1284/20.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: Монташевич С.М.