Ухвала суду № 127961532, 09.06.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"09" червня 2025 р. Справа № 916/2208/25Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши заяву ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 / про забезпечення позову до подачі позову /вх. № 4-38/25 від 05.06.2025/

ВСТАНОВИВ:

05.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подачі позову /вх. № 4-38/25/, в якій просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 , заявник/ про визнання недійсними рішень загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив «Співучий Фонтан на Фонтанській дорозі 30-32» /далі - ОК ЖБК «Співучий Фонтан на Фонтанській дорозі 30-32», кооператив/, оформлених Протоколом від 25.05.2025 р., шляхом:

a. зупинення дії рішень загальних зборів членів ОК ЖБК «Співучий Фонтан на Фонтанській дорозі 30-32» (код ЄДРПОУ 36154654), оформлених Протоколом від 25.05.2025 р., до винесення рішення по справі;

b. заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб? підприємців і громадських формувань, ЦНАПам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» щодо ОК ЖБК «Співучий Фонтан на Фонтанській дорозі 30-32» (код ЄДРПОУ 36154654), а саме: вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.06.2025 8 юридичної особи на виконання рішення загальних зборів членів ОК ЖБК «Співучий Фонтан на Фонтанській дорозі 30-32», оформлених Протоколом від 25.05.2025 р., до винесення рішення по справі.

Заявник вказує, що предметом майбутнього позову стане вимога заявника до кооперативу про визнання недійсними рішень загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32», прийнятих 25.05.2025 та оформлених протоколом, номер якого заявнику наразі невідомий.

Заявник вказує, що він, ОСОБА_1 , є членом кооперативу ОК ЖБК «Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32» згідно персонального меморандуму 480/37 від 22.12.2020 р. та обраним головою правління, кооперативу, що підтверджується відповідним протоколом та фактом здійснення повноважень на момент 25 травня 2025 року. Заявником сплачені всі необхідні збори та платежі, вступний внесок, визначений персональним меморандумом та статутом кооперативу.

Зазначає, що 25.05.2025 року відбулися загальні збори членів кооперативу, на яких була зроблена спроба ухвалити рішення про зміну складу правління та голови кооперативу, затвердження нової редакції статуту, припинення членства в кооперативі одного з її членів, затвердження розміру та порядку сплати ПАЮ за додаткову площу, затвердження кошторису доходів та витрат грошових коштів, тощо. Стверджує, що вказані збори були проведені з грубим порушенням чинного законодавства та статутних норм, а саме:

- на зборах були присутні лише 90 осіб з 232 членів кооперативу, (список від 12.05.25 р. додається) що не забезпечує кворуму, необхідного відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України «Про кооперацію» (мінімум 50%+1 особа);

- не було оголошено склад членів кооперативу, присутніх на зборах, лічильну комісію, її рішення або кількість дійсних голосів;

- збори вела невідома особа, яка не є членом кооперативу, що суперечить вимогам Статуту та Закону;

- лише на самих зборах було публічно оголошено, що надалі рішення планується ухвалювати шляхом письмового опитування інших членів, які фізично не були присутні на загальних зборах, що порушує колегіальність і принципи легітимності.

Заявник ОСОБА_1 вказує, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, що виразилося у відсутності у мене статуту кооперативу, якого мені ініціативна група не надала. У зв`язку з вищевикладеним, рішення, ухвалені на вказаних зборах, є недійсними або такими, що підлягають визнанню недійсними, а внесення змін до даних у державних реєстрах (зокрема, щодо складу правління) може мати незворотні наслідки для управління кооперативом та його прав як чинного голови.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову посилається на те, що в разі виконання оскаржуваних рішень загальних зборів заявник втратить можливість ефективного відновлення своїх порушених прав та інтересів в межах даної справи, оскільки в разі задоволення позову та встановлення незаконності рішень загальних зборів, доведеться додатково звертатися до суду із позовами про оскарження рішень державних реєстраторів, проведених на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів, із позовами щодо оскарження рішень, тощо.

Заявник у цій справі має намір захистити свої корпоративні права як члена та голови кооперативу, порушені внаслідок ухвалення оспорюваних рішень. У разі їх виконання він може бути позбавлений права на ефективний судовий захист, адже здійснення державним реєстратором на підставі цих рішень до закінчення розгляду справи нових реєстраційних дій щодо кооперативу (припинення повноважень та призначення нових осіб до органів управління кооперативу, вчинення такими органами управлінських функцій, серед іншого стосовно розпорядження майном відповідача тощо) зумовить неможливість захисту або поновлення позивачем своїх прав у межах одного судового провадження.

Вжиття відповідних заходів забезпечення позову, на думку заявника, матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - залишення незмінним суб`єктного складу статутних органів управління кооперативом, що були чинними на момент прийняття оскаржених рішень. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача та баланс інтересів будуть порушені. При цьому, вказані заходи жодним чином не направлені на втручання у господарську діяльність кооперативу, оскільки не забороняють в установленому Законом та Статутом порядку скликати загальні збори членів кооперативу, утворювати органи управління та виконувати кооперативом інші функціональні повноваження, направлені на задоволення економiчних, соцiальних та iнших потреб членiв обслуговуючого кооперативу.

Також заявник зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки запропоновані заходи не спроможні призвести до завдання збитків відповідачу, іншим фізичним чи юридичним особам, а також державі.

Відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За правилами частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову /вх. № 4-38/25 від 05.06.2025/, господарський суд зазначає наступне.

Заявник має намір звернутися до суду з позовною вимогою немайнового характеру.

Судом досліджено надані заявником докази до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, зокрема:

-копія персонального меморандуму ОСОБА_1 члена кооперативу № 480/37 від 22.12.2020 р. з доказами оплати;

-протокол № 1 від 27.03.24 про обрання ОСОБА_1 головою кооперативу;

-повідомлення надане ініціативною групою в особі ОСОБА_2 про порядок денний та дату і місце проведення зборів;

-фото останнього рядка під № 90 списку зареєстрованих членів кооперативу;

-лист-відповідь голові ініціативної групи ОСОБА_2 № 15/1 від 10.05.25 р. про загальну кількість членів кооперативу (232 особи);

-заява ОСОБА_1 від 25.05.25 р. подана о 14 год.30 хв, з виправленнями членами ініціативної групи на 15 год.30 хв. про надання списку членів кооперативу, прибувших на збори 25.05.2025 р;

-статут ОК ЖБК «Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32.

Господарський суд зауважує, що заявником ОСОБА_1 будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову може перешкоджати в подальшому виконанню рішення, матеріали справи не містять. Суд відхиляє як необгрунтовані доводи заявника щодо того, що у разі виконання оскаржуваних рішень загальних зборів заявник втратить можливість ефективного відновлення своїх порушених прав та інтересів в межах даної справи, оскільки в разі задоволення позову та встановлення незаконності рішень загальних зборів позивачу доведеться звертатись до суду з додатковими позовами.

Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Також господарський суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні у суду матеріали, господарський суд зазначає, що заявником не наведено фактичних обставин (та не підтверджено їх доказами), які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав, за захистом яких він має намір звернутися до суду, у разі подання і задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, а відтак вимоги ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягають.

За приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заході до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову (Такі висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини, господарський суд вбачає достатні підстави для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову /вх. № 4-38/25 від 05.06.2025/ у справі № 916/2208/25, оскільки запропоновані заявником заходи забезпечення позову не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову /вх. № 4-38/25 від 05.06.2025/ у справі № 916/2208/25 відмовити.

Ухвала складена та підписана 09.06.2025.

Ухвала набрала законної сили 09.06.2025 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.

Суддя Н.Д. Петренко