Рішення № 127958276, 04.06.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3361/25

Справа №754/2808/25

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Сенюти В.О.,

секретаря судового засідання - Кочерги І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Брусилівської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вірун Оксана Юріївна, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідачів Київської міської ради, Брусилівської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вірун О.Ю., ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_3 , яка 20.12.2022 здійснила розпорядження, шляхом складання заповіту на ім`я ОСОБА_1 , яка є онукою заповідача. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за заповітом на майно померлої, що складається з: квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частини права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «ПРОМІНЬ» села Романівка, Брусилівського району Житомирської області. При цьому, позивачка є єдина спадкоємиця померлої, за заповітом. В грудні 2024 року, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вірун О.Ю., з метою подати заяву про прийняття спадщини. Проте зареєструвати заяву й відкрити спадкову справу нотаріус змоги не мала, оскільки у зв`язку з масштабною кібератакою тимчасово призупинили роботу реєстри. 03.01.2025 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вірун О.Ю. розглянула заяву позивачки, відкрила й зареєструвала спадкову справу. В той же день позивачка, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, відповідно до змісту якої встановлено, що позивачка пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки не подала вчасно заяву про прийняття спадщини. Позивачка зазначає, що спільно із померлою не проживала, суттєвою та головною перешкодою у звернення із заявою про прийняття спадщини - введення в Україні воєнного стану, яке зумовило стрімке прийняття та внесення численних змін у чинне законодавство України, зокрема і щодо порядку прийняття спадщини. Позивачка юридично необізнана та не має можливості в повній мірі відстежувати зміни у законодавстві. Крім того, на утриманні позивачки перебуває непрацездатний за віком батько - ОСОБА_4 , який саме у цей період перебував у тяжкому фізичному стані, проходив лікування та реабілітацію після перенесеного гострого порушення мозкового кровобігу за типом ішемії в лівій ЗМА та ряду супутніх захворювань. На підставі викладеного, позивачка просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном 3 місяці.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27.02.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.03.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання по вказаній справі.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник подали до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовну заяву підтримують з викладених підстав.

Представник відповідача Київської міської ради подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить ухвалити рішення на підставі поданих доказів згідно чинного законодавства та проводити розгляд справи у відсутність представника.

Від відповідача Брусилівської селищної ради до суду надійшло клопотання, в якому просить проводити розгляд справи у відсутність представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмету спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вірун О.Ю в судове засідання не з`явилася, при цьому просила проводити розгляд справи без її участі, направивши на адресу суду копію спадкової справищодо майна померлої ОСОБА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, матеріали спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов таких висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що 20.12.2022 ОСОБА_3 здійснила розпорядження своїм майном на випадок своєї смерті, склавши заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Азаровою Н.І. та зареєстрований в реєстрі за № 430 (а.с.23).

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у віці 80 років - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.06.2024, видане Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.15).

Відповдіно до матеріалів спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , яка доводиться матір`ю позивачки, відмовилась від прийняття обов`язкової частки у спадщині, оскільки її майнові права захищені за рахунок іншого нерухомого майна, яке є у її власності, при цьому висловила свою згоду щоб свідоцтво про право на спадщину за заповітом було видане на ім`я спадкоємиці за заповітом ОСОБА_1 . Претензій до неї не має та в подальшому мати не буде, що підтверджується заявою від 21.01.2025 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського Міського нотаріального округу, Вірун О.Ю (а.с.112).

До складу спадкового майна належить: квартира АДРЕСА_1 та 1/2 частина права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «ПРОМІНЬ» села Романівка, Брусилівського району Житомирської області (а.с.26-34).

Родинні відносини позивачки, ОСОБА_1 , з померлою ОСОБА_3 підтверджуються: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.08.1963; свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_3 від 27.08.1987; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 27.08.2014; свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 16.02.2019; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 07.09.2021 (а.с.16-22).

03.01.2025 приватним нотаріусом Вірун О.Ю. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущено встановлений законом 6-ти місячний термін для прийняття спадщини (а.с.133).

Спадкова справа № 01/2025, була заведена 03.01.2025, про що свідчить витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі № 79632775 (а.с.132).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 в справі № 6-167цс12.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивачка на підтвердження обгрунтованості своєї позовної заяви, вказує причини пропуску строку для прийняття спадщини: непроживання із спадкодавцем, хворобою свого батька, юридичною необізнаністю щодо строків для прийняття спадщини, а також технічним збоєм у роботі реєстрів через кібератаку.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

При цьому, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, зокрема пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/170, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2020 у справі № 750/262/20).

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак суд приходить до висновку, що шестимісячний строк сплив 03.12.2024.

Відповідно до письмових матеріалів справи, із заявою про прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріуса 03.01.2025, а позовну заяву до суду подано 21.02.2025.

Незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та поданням позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18), від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 (провадження № 61-13061св22).

Вказані підстави пропуску, такі як перебування непрацездатного за віком батька позивачки - ОСОБА_4 у тяжкому фізичному стані, проходження лікування та реабілітація після перенесеного гострого порушення мозкового кровобігу за типом ішемії в лівій ЗМА та ряду супутніх захворювань за яким позивачка здійснювала догляд підтверджується письмовими матеріалами справи.

Крім того, з відкритих джерел відомо про те, що у період з 19.12.2024 мали місце кібератаки на державні реєстри України - хакерські атаки на сайти Національних інформаційних систем (НАІС) та Міністерства юстиції України, що унеможливлювало здійснення нотаріальних дій.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивачка пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, а позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті її бабусі ОСОБА_3 , тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 335, 344 ЦПК України, ст. ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, Брусилівської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вірун Оксана Юріївна, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 терміном у три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

Київська міська рада, код ЄДРПОУ: 22883141, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Брусилівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04348504, адреса: Житомирська обл., с.Брусилів,вул. Небесної Сотні, буд.2.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вірун Оксана Юріївна, адреса: м. Київ, вул. Бориспільська, буд.6, прим.372.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 09 червня 2025 року.

Суддя В.О.Сенюта