Рішення № 127956925, 29.05.2025, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1633/24

Провадження № 2/615/22/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Павлович В.А.,

представника позивача Горбунової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 615/1633/24 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Добродій», про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Добродій» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, в якій позивач просить:

- витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 у власність держави шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за власником - державою в особі Головного управління Держтеокадастру у Харківській області - права власності на земельну ділянку з каластровим номером 6321285000:03:000:0464;

- стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.10.2023 року № 81 «Про утворення робочої групи для дослідження фактів подвійної приватизації земельних ділянок громадянами України на території Харківської області» було утворено робочу групу для дослідження фактів подвійної приватизації земельних ділянок громадянами України на території Харківської області з метою виявлення можливих фактів за період здійснення повноважень щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області з 01.01.2013 року по 27.05.2021 року. У подальшому, робочою групою було встановлено ознаки подвійної приватизації земельних ділянок у діях громадянина ОСОБА_3 . Так, 04.10.2018 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 від 04.10.2018 року, який діяв за дорученням ОСОБА_3 від 17.08.2018 року № 1695, в якій викладено прохання надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області. Також, у заяві було зазначено, що право на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_3 не використав. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області видано наказ № 7630-СГ від 17.10.2018 року, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

23.11.2018 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 від 22.11.2018 року, який діяв за дорученням ОСОБА_3 від 17.08.2018 року № 1695, у якій викладено прохання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), розташованої за межами населених пунктів на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області та передати йому зазначену земельну ділянку у власність. При цьому, заявником вказано, що право на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_3 не використав.

30.11.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області за результатами розгляду заяви від 22.11.2018 року видано наказ № 8744-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 площею 2,0000 га, яка розташована на території Новомерчинської сільської ради Валківського району Харківської області та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 за ОСОБА_3 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторією Сергіївною 04.01.2019, номер відомостей про речове право: 29794942, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1739160563212.

При цьому, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у подальшому, земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 було відчужено за договором купівлі-продажу, серія та номер: 84, виданого 11.01.2019 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на підставі чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 11.01.2019, номер відомостей про речове право: 29848736.

Пізніше, ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 було відчужено за договором купівлі-продажу, серія та номер: 1789, виданого 28.02.2019 року на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на підставі чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 28.02.2019, номер відомостей про речове право: 30496376.

У подальшому, 19.04.2023 року ОСОБА_1 передала земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 в оренду ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ «ДОБРОДІЙ», договір оренди землі, серія та номер: 91, виданий 19.04.2023, дата державної реєстрації речового права 25.05.2023, номер запису про інше речове право: 50465365.

На сьогоднішній день було встановлено, що ОСОБА_3 , попередньо вже було реалізовано своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29.12.2016 № 15715-СГ, яким було передано йому у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6324285500:07:000:0833 площею 2,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим 6324285500:07:000:0833 зареєстровано за громадянином ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Шевцовим Сергієм Олександровичем 17.02.2017, номер відомостей про речове право: 19093671, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1123544563242.

Таким чином, ОСОБА_3 було двічі отримано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що становить порушення ст.116 та 121 Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене та з метою відновлення порушеного права держави на земельну ділянку, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вважає, що земельна ділянка з кадастровим 6321285000:03:000:0464 має бути повернута із незаконного чужого володіння у власність держави.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 30.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 23.10.2024 продовжено підготовче провадження до 28.11.2024 включно.

Ухвалою суду від 28.11.2024 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

05.05.2025 року через канцелярію суду надійшли пояснення відповідача ОСОБА_1 подані за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, в яких відповідач зазначила, що 12.03.2025 року Верховною радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» 4292-IX, який набрав чинності 09.04.2025 року. Зазначеним законом ст. 390 Цивільного кодексу України було доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Також, Законом України 4292-IX внесені зміни до ст. 177 ЦПК України, а саме передбачено обов`язок позивача надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. В разі відсутності доказів внесення коштів на депозитний рахунок суду, такий позов підлягає залишенню без руху. Відповідач вказує, що норми пункту 2 частини 5 ст. 390 ЦК України є про імперативними та надають можливість ухвалення судом рішення тільки у разі внесення позивачем коштів на депозитний рахунок суду. Враховуючи ту обставину, що станом на 02.05.2025 року позивачем кошти на депозитний рахунок не внесені та суду не надано відповідних доказів, позивач вважає, що заява у справі № 615/1633/24 має бути залишена без руху та надано позивачу строк для проведення оцінки майна та внесення відповідної суми на депозитний рахунок суду.

19.05.2025 року до суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на пояснення відповідача ОСОБА_1 , в яких представник вказав, що оскільки судом було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті, доводи відповідача є безпідставними.

З цього питання суд зазначає наступне.

09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" (далі - Закон №4292-ІХ), пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, до статей 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України:

частину четверту статті 177 доповнено абзацом другим такого змісту:

"У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви";

частину другу статті 185 доповнено абзацом третім такого змісту:

"Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму";

Також Законом №4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п`ятою наступного змісту:

«Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

Відповідно до глави II Прикінцеві та перехідні положення Закону №4292-ІХ:

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина друга).

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п`ята).

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналогічний підхід застосовується і щодо дії процесуальної норми права (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 9901/468/21).

Зокрема, у статті 3 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер, і це означає обов`язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини). При цьому, суд повинен враховувати загальні вимоги процесуального закону, згідно з якими при зміні правил процесу забороняється встановлювати нові обов`язки, скасовувати чи звужувати процесуальні права, належні учасникам судового провадження, чи обмежувати їх використання (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 14.01.2025 у справі № 910/11028/20.

Факт подання органом державної влади або іншими особами до суду позовної заяви із зазначенням вимог та підстав такого звернення є реалізацією відповідних осіб права на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні ч. 3 ст. 3 ЦПК України, що зумовлює обов`язок суду розглянути спір із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду та розгляду її позовних вимог. Подібна правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/2382/18, від 21.07.2021 у справі № 904/903/20, від 20.01.2021 у справі № 905/2382/18, від 12.11.2020 у справі № 911/956/17.

Так, позовну заяву Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області подано до суду 16.08.2024, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 30.08.2024.

Станом на момент реалізації органом державної влади повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення з позовом до суду діяла редакція ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої позовна заява Держгеокадастру у Харківській області відповідає вимогам, які визначені у згаданій нормі.

Отже, залишення позовної заяви Держгеокадастру у Харківській області без руху буде суперечити негайному характеру дії норм процесуального права у часі та встановлювати нові обов`язки, скасовувати чи звужувати процесуальні права позивача, що заборонено при зміні правил процесу.

Посилання відповідача на п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону при застосуванні ст. 177 ЦПК України є безпідставними, оскільки цим пунктом передбачено зворотну дію закону в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права.

З урахуванням викладеного правові підстави для залишення позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у Харківській області без руху - відсутні, а тому справа підляга розгляду і вирішенню.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

05.11.2024 року через канцелярію суду засобами поштового зв`язку надійшли пояснення від імені третьої особи ОСОБА_2 , які не містять дати та підпису особи, яка їх подала, про що відповідальними працівниками апарату суду складений акт.

Треті особи ОСОБА_3 , представник ТОВ «Аграрна компанія «Добродій» в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.10.2018 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності від 17.08.2018 року, зареєстрованої в реєстрі за № 1695, в якій останній просить надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області. В заяві зазначено, що своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених ст. 121 Земельного кодексу України не скористався.(а.с.34)

17.10.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області видано наказ № 7630-СГ, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.(а.с.33)

23.11.2018 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 в якій останній просить затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), розташованої за межами населених пунктів на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області та передати ОСОБА_3 зазначену земельну ділянку у власність. Також зазначено, що своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_3 не скористався.

30.11.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області видано наказ № 8744-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 площею 2,0000 га, яка розташована на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_3 .

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 391146355 від 15.08.2024 року, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 за ОСОБА_3 зареєстровано 04.01.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторією Сергіївною, номер відомостей про речове право: 29794942, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1739160563212.(а.с.31-32)

При цьому, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у подальшому, земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 було відчужено за договором купівлі-продажу, серія та номер: 84, виданого 11.01.2019 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на підставі чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 11.01.2019, номер відомостей про речове право: 29848736.

ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 було відчужено за договором купівлі-продажу, серія та номер: 1789, виданого 28.02.2019 року на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на підставі чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 28.02.2019, номер відомостей про речове право: 30496376.

19.04.2023 року ОСОБА_1 передала земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464 в оренду ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ «ДОБРОДІЙ», договір оренди землі, серія та номер: 91, виданий 19.04.2023, дата державної реєстрації речового права 25.05.2023, номер запису про інше речове право: 50465365.

Разом із тим, на підставі наказу №15715-СГ від 29.12.2016 року Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6324285500:07:000:0833, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 15.12.2016 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1123544563242), із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.(а.с.45)

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №391148965 від 15.08.2024 року, 17.02.2017 року за ОСОБА_3 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим Сергієм Олександровичем, номер відомостей про речове право: 19093671, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1123544563242.(а.с.29-30)

Таким чином, ОСОБА_3 попередньо вже було реалізовано своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29.12.2016 року №15715-СГ.

Отже, ОСОБА_3 було двічі отримано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, що становить порушення статей 116 та 121 Земельного кодексу України.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно зі статтею 80 ЗК України право власності на землі державної власності належать державі Україна, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Такими органами є, зокрема, територіальні органи Держгеокадастру.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За таких обставин, реалізація повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (понад норми приватизації, встановлені Земельним кодексом України).

Прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області наказ № 8744-СГ від 30.11.2018 року, на підставі якого ОСОБА_3 отримав у власність спірну земельну ділянку, не може оцінюватися як реалізація волі власника цієї земельної ділянки - держави на вибуття із її володіння. Воля держави як власника земель може виражатися виключно в таких діях органів державної влади, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної, комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес. Незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересові не відповідає.

Земельна ділянка загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464, що знаходиться за межами населених пунктів на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області, вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_3 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений незаконно. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такі правові висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження№ 14-208цс18).

В даній справі, ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 2, 0000 га (кадастровий номер 6321285000:03:000:0464) із земель державної власності незаконно, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 8744-СГ від 30.11.2018 року, який прийнятий із порушенням вимог статей 116,121 ЗК України.

Правила ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачають, що коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, якому належало право розпорядження спірною земельною ділянкою, не було стороною договорів купівлі-продажу, згоду на відчуження земельної ділянки не надавало, у зв`язку з чим, спірна земельна ділянка вибула з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Таким чином, спірне майно підлягає витребуванню у останнього набувача, яким є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 390 ЦПК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15 (911/3692/20). Тобто, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Отже, вказані обставини - добросовісність/недобросовісність набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на спірне майно входить до предмету доказування та підлягає встановленню за наслідками розгляду справи по суті на підставі оцінки доказів у справі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464, що знаходиться за межами населених пунктів на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області, вибула із власності держави внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_3 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання. Після цього земельна була відчужена ОСОБА_3 на користь третьої особи ОСОБА_2 , яка у свою чергу відчужила її відповідачу ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що під час судового розгляду відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду, була повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Наводячи свої доводи і міркування щодо процесуальних питань у поданих до суду поясненнях від 05.05.2025 року, відповідач ОСОБА_1 правом на надання суду пояснень щодо обставин справи не скористалась, чим не сприяла своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Разом із тим суд вважає, що відплатність придбання майна по ланцюгу від особи, яка ним незаконно заволоділа і до останнього набувача, незалежно від кількості попередніх власників, за відсутності будь-яких пояснень з боку останнього набувача, який є відповідачем по справі, який був обізнаний про судовий розгляд, пояснень щодо обставин справи не надав, сама по собі не є беззаперечним свідченням добросовісності останнього набувача.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для застосування положень ч. 5 ст. 390 ЦПК України, оскільки вирішення судом питання про здійснення органом державної влади компенсації вартості майна також залежить і від встановлення судом факту добросовісності останнього набувача.

Доводи відповідача про те, що норми абз. 2 ч. 5 ст. 390 ЦК України надають суду можливість ухвалення рішення по справі тільки у разі внесення позивачем коштів на депозитний рахунок суду є помилковими, оскільки ст. 390 ЦК України прямо передбачено, шо такі умови стосуються випадків ухвалення судом рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, чого в межах заочного розгляду з урахуванням усіх обставин справи судом не установлено.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 89, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ

Позов Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Добродій», про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464, у власність держави шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за власником - державою в особі Головного управління Держтеокадастру у Харківській області - права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6321285000:03:000:0464.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Валківського районного суду Харківської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку позивачем, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822, місцезнаходження: 61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8-9;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- третя особа ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- третя особа ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

- третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Добродій», код ЄДРПОУ 44036455, місцезнаходження: 62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Шевченка, 2.

Повне судове рішення складено 06 червня 2025 року.

Суддя А.М. Левченко