Ухвала суду № 127941166, 06.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13630/25

УХВАЛА

06 червня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву Товариства з обмежено відповідальністю «Імпортмакс» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати 40 рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» № 5222 від 11.11.2023, № 5227 від 11.11.2023, № 5228 від 11.11.2023, № 5242 від 11.11.2023, № 5244 від 11.11.2023, № 5245 від 11.11.2023, № 5246 від 11.11.2023, № 5248 від 11.11.2023, № 5250 від 11.11.2023, № 5252 від 11.11.2023, № 5253 від 11.11.2023, № 5256 від 11.11.2023, № 5258 від 11.11.2023, № 5261 від 11.11.2023, № 5262 від 11.11.2023, № 5269 від 11.11.2023, № 5300 від 11.11.2023, № 5301 від 11.11.2023, № 5303 від 11.11.2023, № 5304 від 11.11.2023, № 5305 від 11.11.2023, № 5307 від 11.11.2023, № 5308 від 11.11.2023, № 5309 від 11.11.2023, № 5310 від 11.11.2023, № 5313 від 11.11.2023, № 5314 від 11.11.2023, № 5315 від 11.11.2023, № 5316 від 11.11.2023, № 5321 від 11.11.2023, № 5323 від 11.11.2023, № 5324 від 11.11.2023, № 5332 від 11.11.2023, № 5338 від 11.11.2023, № 5339 від 11.11.2023, № 5341 від 11.11.2023, № 9412 від 11.11.2023, № 9413 від 11.11.2023, №9418 від 12.11.2023, № 9419 від 12.11.2023, № 9420 від 12.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою судді від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.06.2025 до суду від Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та ДПС України надійшли заяви про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами.

В обґрунтування заяв зазначено, що позовну заяву ТОВ «Імпортмакс» подало до суду адміністративний позов 01.05.2025 засобами кур`єрської служби доставки.

Відповідачі критично оцінюють надану позивачем накладну про відправлення позовної заяви за допомогою кур`єрської служби «Двадцять п`ять годин», з огляду на таке.

В поштовій накладній № 2897 в якості відправника зазначено: ТОВ «Імпортмакс», адреса м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20., оф. 101, отримувач: Одеський окружний адміністративний суд, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, опис вкладення: позовна ТОВ «Імпортмакс», дату відправлення: 24.04.2025 р., час: 18:48.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про поштовий зв`язок», «кур`єрською послугою» вважається послуга поштового зв`язку з пересилання поштового відправлення поштового відправлення, приймання якого від відправника та/ або вручення якого адресату здійснюється поза межами об`єкта поштового зв`язку.

«Єдиний державний реєстр операторів поштового зв`язку» - інформаційно-комунікаційна система, що містить інформацію про операторів поштового зв`язку України.

При цьому, «оператором поштового зв`язку» є суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про поштовий зв`язок» державне регулювання діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку здійснюється шляхом, середі іншого ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку.

Також необхідно зазначити, що вказаний документ служби кур`єрської доставки не містить поштового штемпелю із датою вказаного відправлення та ідентифікатором (штрих-кодом), який надав би можливість відстежити відправлення (дату прийняття, передачу на сортувальний центр, дату отримання, дату вручення повідомлення про отримання тощо), а також не містить належних та достатніх даних про особу кур`єра (ПІБ кур`єра).

Разом із тим, з наданої до суду копії поштової накладної вбачається категорія доставки: «економ» та здійснення оплати за рахунок: «відправника».

Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про поштовий зв`язок» користувач послуг поштового зв`язку має право на одержання від оператора поштового зв`язку розрахункового документа за надані послуги.

Згідно із п.62 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є, серед іншого розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Отже, належним доказом надіслання кореспонденції є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Проте позивачем не надано суду будь-якого розрахункового документа, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), як належний доказ дати направлення відповідачем позовної заяви на адресу суду

Стосовно ж тривалості строку між датою, яка вказана в примірнику поштової накладної, як дата відправки (24.04.2025.), та датою надходження позовної заяви до суду (01.05.2025 р.), варто зазначити, що за правилами п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958 нормативні строки пересилання простої кореспонденції операторами поштового зв`язку (без врахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) : місцевої -Д+2; у межах області та між обласними центрами України -Д+3, пріоритетної -Д+1, де Д -день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкт поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2,3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Отже, відповідачі ставлять під сумнів той факт, що кур`єр тиждень доставляв до суду пакет з позовною заявою.

В судовій практиці неодноразово встановлювались випадки зловживання сторонами процесу, які додавали до процесуальних документів докази надсилання останніх саме кур`єрською службою доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин». Прикладом цього є ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2024 року (справа №1522/19501/12), ухвала від 16 травня 2024 року (справа №521/9639/20), ухвала від 04 травня 2023 року (справа №521/9336/21), ухвала від 22 січня 2020 року (справа №815/7/18), ухвала від 10 лютого 2022 року (справа № 420/14069/20), ухвала від 29 липня 2021 року (справа №522/9601/19), ухвала П`ятого адміністративного апеляційного суду від 31.05.2024 року у справі №420/33707/23, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 року по справі № 420/28112/24.

Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно із п. 42.4. ст. 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п.11 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказ Міністерства фінансів України12 грудня 2019 року № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Отже, контролюючим органом були прийняті та направлені позивачу рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних.

Рішення комісії регіонального рівня прийняті та вручені платнику податків в електронному кабінеті 24.10.2024.

Але, згідно інформації отриманої із сайту судової влади https://court.gov.ua , позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо скасування даних рішень 01.05.2025.

Таким чином, позивачем порушено строк звернення до суду із позовною заявою на 6 днів.

Вирішуючи питання щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

За змістом частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/2355/20 від 28 травня 2021 року.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до Постанови Верховного суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року №640/20468/18 (К/9901/16396/19) було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах. Так, Верховний Суд дійшов наступного висновку: «Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

При цьому, позивачем не наведено жодної підстави, яка б об`єктивно перешкоджала (утворювала обставини непереборної сили) йому звернутися до суду у строк із даними вимогами.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги пред`явлені до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки позов Товариства доставлено до суду 01.05.2025 за сумнівною кур`єрською відправкою з актом від 24.04.2025.

Обираючи стандарт доказування, який має використовуватися, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Це означає, що в достовірності факту не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.

Суд ставить під сумнів наданий до суду бланк кур`єрського відправлення від 24.04.2025, оскільки останній не містить обов`язкових реквізитів, зокрема назви служби доставки, печатки, ПІБ кур`єра, відомостей щодо оплати послуг доставки кореспонденції. При цьому на бланку вказано дату прийняття відправлення 24.04.2025 а доставка до ООАС відбулась 01.05.25, тобто через 7 днів. Крім того, в зазначеному бланку у графі «послуги оплачуються» проставлена відмітка «відправником» «б/нал», тобто послуги кур`єрської служби доставки оплачені позивачем у безготівковий спосіб, у зв`язку із чим для усунення сумнівів у достовірності наданого до суду доказу позивачу належить надати до суду доказ здійснення 24.04.2025 грошового переказу на користь кур`єрської служби доставки за оплату послуг кур`єрської доставки, або надати інший розрахунковий документ (квитанція, чек, платіжне доручення тощо), який би підтверджував зазначений факт.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Отже позивачу належить надати до суду належні докази його звернення 24.04.2025 до оператора поштового зв`язку, або звернутися із заявою в порядку ст. 123 КАС України про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 171 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмежено відповідальністю «Імпортмакс» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк