Рішення № 127941126, 06.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5351/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування наказу, довідки, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати протиправною та скасувати довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , за якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової службу; зобов`язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти постанову про ступінь придатності його до військової служби, врахувавши висновки суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних, представниками національної поліції був доставлений громадянин ОСОБА_2 . Військовозобов`язаний ОСОБА_2 був направлений на проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності за станом здоров`я та подальшого вирішення питання щодо призову на військову службу за мобілізацією. Відповідно до даних військово-лікторської комісії військовозобов`язаний ОСОБА_2 був визнаний «Придатний до військової служби» без будь-яких обмежень та призначений в команду № НОМЕР_1 . На даний час військовозобов`язаний ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 . З метою оновлення військово-облікових даних, гр. ОСОБА_2 був направлений на проходження військово-лікарської комісії. Під час обстеження стану здоров`я, лікарями були надані рекомендації щодо додаткового обстеження його стану здоров`я. З цією метою, гр. ОСОБА_2 був направлений до Одеського обласного збірного пункту. Сторона позивача вважає, що ВЛК, було проведено з порушенням порядку медичного огляду військовозобов`язаних який проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_4 на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП. Згідно якого, перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (Hbs Ag), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (antiHCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю. Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/0, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ. До того ж ОСОБА_2 має ряд захворювань, що унеможливлюють його проходження військової служби, а саме ОСОБА_2 хворий на вірус гепатиту «В». На адвокатський запит від 16.12.2024 року була отримана відповідь з військової частини НОМЕР_2 з доданою медичною документацією із особової справи, на підставі яких ОСОБА_2 було визнано придатним до військової служби. У відповіді на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_5 проігнорувало запитання щодо доставлення ОСОБА_2 на дообстеження до Одеського обласного ВЛК. Всупереч Положенню про військово-лікарську експертизу, затверджену Наказом Міноборони № 402 від 14.08.2008, медичний огляд проводився вкрай формально, жодних обстежень не проходили, лікарі лише задавали питання і без урахування відповідей робили висновок про придатність до військової служби. Через відсутність детального медичного огляду та лікування ОСОБА_2 не може повноцінно виконувати бойові завдання.

Ухвалою судді від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; залучено до участі у справі в якості співвідповідача військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_6 ; витребувано від ІІ ІНФОРМАЦІЯ_6 та військово-лікарської комісії ІІ ІНФОРМАЦІЯ_6 : - копію наказу про призов ОСОБА_2 на військову службу; - копію довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , за якою ОСОБА_2 визнано придатним до військової службу та копії документів на підставі яких вона була складена.

03.04.2025 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшли витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від « 03» жовтня 2024 року №384; копію довідки 10/12.15 ІНФОРМАЦІЯ_8 від 01.10.2024 р.; копію картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 09.05.2025 залучено в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_9 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Відзив на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшов, у зв`язку із чим справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01.10.2024 громадянин ОСОБА_2 був доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_8 , так як перебував у розшуку.

З метою оновлення військово-облікових даних, громадянин ОСОБА_2 був направлений на проходження військово-лікарської комісії.

Згідно відповіді т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 від 07.11.2024 № 1259/1396, громадянин ОСОБА_2 під час призову у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на стан здоров`я не скаржився, про наявність підстав для відстрочки від призову по мобілізації, наявності інвалідності, що перешкоджає виконувати військовий обов`язок не повідомляв, надалі був призваний по мобілізації до НОМЕР_4 бригади ТРО.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 10/1215 від 02.10.2024 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , був визнаний придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_4 від 03.10.2024 № 384 призвано на військову службу за мобілізацією ОСОБА_2 з 03.10.2024.

Також повідомлено, що огляд діючих військовослужбовців проводиться госпітальними комісіями (штатними постійно діючими військово-лікарськими комісіями) відповідно до зони відповідальності розташування військової частини, відповідно до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 (зі змінами). У зв`язку з вищевикладеним, запропоновано громадянину ОСОБА_2 звернутися до командира військової частини, для отримання направлення на повторну військово-лікарську комісію для визначення ступеню придатності до військової служби.

Згідно відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 від 04.11.2024 № 1277/3440, 01.10.2024 р. гр. ОСОБА_2 був доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку із перебуванням у розшуку. З метою оновлення військово-облікових даних, гр. ОСОБА_2 був направлений на проходження військово-лікарської комісії. Під час обстеження стану здоров`я, лікарями були надані рекомендації щодо додаткового обстеження його стану здоров`я. З цією метою, гр. ОСОБА_2 був направлений до Одеського обласного збірного пункту.

Згідно відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_6 від 04.11.2024 № 4272, до ІНФОРМАЦІЯ_13 для уточнення військово-облікових даних, представниками національної поліції був доставлений громадянин ОСОБА_2 . Військовозобов`язаний ОСОБА_2 був направлений на проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності за станом здоров`я та подальшого вирішення питання щодо призову на військову службу за мобілізацією. Відповідно до даних військово - лікторської комісії військовозобов`язаний ОСОБА_2 був визнаний «Придатний до військової служби» без будь-яких обмежень та призначений команду № НОМЕР_1 . На даний час військовозобов`язаний ОСОБА_2 проходіть військову службу у військовій частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 . Засоби морального-психологічного тиску або фізичного впливу до громадянина ОСОБА_2 не застосовувались.

Адвокатом ОСОБА_2 - Пошали Катериною Сергіївною 16.12.2024 року були направлені адвокатські запити до Військової частини НОМЕР_2 , в яких вона просить: надати копію довідки з ВЛК та іншої медичної документації із особової справи ОСОБА_2 , на підставі яких його було визнано придатним до військової служби. Також Адвокатом ОСОБА_2 - Пошали Катериною Сергіївною 16.12.2024 року був направлений адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), в якому вона просить: Повідомити чи доставлявся ОСОБА_2 на ВЛК до Одеського обласного збірного пункту. Чи проходив ОСОБА_2 ВЛК в Одеському обласному збірному пункту?

На адвокатський запит від 16.12.2024 року була отримана відповідь з військової частини НОМЕР_2 з доданою медичною документацією із особової справи, на підставі яких ОСОБА_2 було визнано придатним до військової служби на 9 аркушах: Карта обстеження та медичного огляду (2 арк.); Довідка 10/12 15 (1 арк.); Флюорографія органів грудної клітки (1 арк.); Клінічний аналіз кров (1 арк.)і; Аналіз сечі загальний (1 арк.); Аналіз крові на маркери вірусного гепатиту (1 арк.); ЕКГ (1 арк.); Аналіз крові (1 арк.).

У відповіді на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_5 проігнорувало запитання щодо доставлення ОСОБА_2 на дообстеження до Одеського обласного ВЛК, у зв`язку із чим представник позивача звернулася до суду із даним позовом.

При цьому представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 не відмовляється нести військову службу та виконувати накази, проте існують об`єктивні причини неспроможності виконувати в таких умовах накази своєчасно та в повному обсязі, а саме: наявність медичних обставин, що перешкоджають брати участь в активних бойових діях. Зокрема, позивач має ряд захворювань, що унеможливлюють його проходження військової служби, а саме ОСОБА_2 хворий на вірус гепатиту «В».

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 10/1215 від 02.10.2024 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , був визнаний придатним до військової служби.

На підставі зазначено довідки наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_4 від 03.10.2024 № 384 ОСОБА_2 призвано на військову службу за мобілізацією з 03.10.2024.

На даний час військовозобов`язаний ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .

Згідно результату аналізу № 34 від 15.10.2024 ДУ «Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики здоров`я України», який додано до адміністративного позову, показник: ДНК вірусу HBV; результат: ВИЯВЛЕНО 1,93*10-5 IU/m1 (log 5.2); метод qRT-PCR.

Також до позову додано копії клінічного аналізу крові № 1 від 02.10.2024; аналіз сечі № 14 від 02.10.2024; заключення рентгенограми стоп.

Згідно картки обстеження та медичного огляду, яку представнику позивача надано на адвокатський запит, а також відповідачем надано до суду на виконання вимог ухвали від 10.03.2025:

6. Відомості про підвищену чутливість (неперенесення) до хімічних речовин, медикаментів, продуктів харчування тощо не має;

7. Дані про перебування на диспансерному обліку з приводу хронічних захворювань «не перебуває»;

8. Результати додаткових методів обстеження 02.10.2024 (загальний аналіз крові; Група крові та резус-фактор; Біохімічний аналіз крові: вміст глюкози вміст білірубіну вміст АЛТ вміст загального білка; Серологічний аналіз крові на: BIЛ негативний; антиген до вірусу гепатиту В (HBs Ag) позитивний; антитіла до вірусу гепатиту C (antiHCV) негативний; реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном (RW) - негативний; Загальний аналіз сечі; Флюорографія органів грудної клітки.

При цьому представник позивача у адміністративному позові наголошує, що ВЛК було проведено з порушенням порядку медичного огляду військовозобов`язаних, який проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП (глава 3 розділу II Положення), згідно якого, перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (Hbs Ag), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (antiHCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ.

Водночас, матеріалами справи підтверджується проведення обстеження та медичного огляду відносно позивача із відбиранням всіх передбачених біоматеріалів та аналізів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.

За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону № 2232-XII).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону № 2232 від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з частиною сьомої статті 1 Закону № 2232 виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232, та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно із абз. 1, 7 пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 2 Розділу І Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія;

ВЛК регіону.

У силу пункту 2.3.4. глави 2 Розділу І Положення, ЦВЛК має право:

- оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

- перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

- перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

- перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

- запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;

особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

- залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

- перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів;

- направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів;

- запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;

- надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб;

- розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

- надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до абзацу першого пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно із абзацом першим пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Отже, суд наголошує на тому, що, у разі, коли під час медичного огляду військовослужбовця встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, про що приймає постанову у формулюванні залежно від періоду виникнення та обставин розвитку і наслідків захворювання. Така постанова оформлюється, зокрема, довідкою та є обов`язковою до виконання.

Як встановлено судом, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 10/1215 від 02.10.2024 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , був визнаний придатним до військової служби.

При цьому єдиною підставою для оскарження рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 про придатність позивача до військової служби його представником зазначено, що ВЛК було проведено з порушенням порядку медичного огляду військовозобов`язаних, згідно якого, перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (Hbs Ag), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (antiHCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ.

Однак матеріалами справи, які сформовані в тому числі із доданих позову доказів, навпаки підтверджується проведення позивачу всіх необхідних досліджень та аналізів. При цьому сторона позивача наголошує, що позивач хворий на вірус гепатиту «В», що свідчить про його непридатність до військової служби.

Однак зазначена обставина була встановлена та відображена у картці обстеження та медичного огляду позивача.

В свою чергу, стаття 54 (ХІ. Хвороби органів травлення (К00-К93), їх наслідки Додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України(пункт 1.2 глави 1 розділу II)) передбачає включено: хвороби печінки К70-К77 (алкогольна хвороба печінки, токсичне ураження печінки, печінкова недостатність; хронічні гепатити, фіброз та цироз); хвороби жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози К80-К87 (холецистит, холангіт, панкреатит та інші).

а) зі значними порушеннями функцій - Непридатні до військової служби;

б) з помірними порушеннями функцій і частими загостреннями - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони;

в) з незначними порушеннями функцій; за наявності об`єктивних даних без порушень функцій Придатні.

При технічних труднощах або відмові пацієнта від проведення дослідження діагноз цирозу печінки може бути підтверджений типовою клінічною картиною, характерною для даного захворювання: наявність портальної гіпертензії, зміни архітектоніки органу, набряково-асцитичного синдрому, порушення білково-синтетичної функції, цитолітичного синдрому, синдрому холестазу, гепаторенального та гепатолієнального синдромів. Обов`язковим є дослідження крові на альфа-фетопротеїн для виключення розвитку гепатоцелюлярного раку.

1) до пункту «а» належать:

цироз печінки (клас «А», «В», «С» за Чайльдом - Пью);

хронічні гепатити (крім вірусних), що мають тяжкий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, зберігаються стійкі (більше 3 місяців) та значно виражені порушення функцій печінки (значна цитолітична активність з підвищенням показників трансаміназ >10 разів), жовтяниця, стійке порушення білковосинтетичної функції, коагулопатія, печінкова енцефалопатія);

хронічні рецидивуючі панкреатити з тяжким перебігом (значною токсемією, розвитком панкреанекрозу, механічною жовтяницею), що потребують хірургічного лікування, зі значним порушенням функції підшлункової залози, занепадом харчування, значною втратою ваги (ІМТ менше 19), інсулінзалежним панкреатогенним цукровим діабетом;

стан після резекції долі печінки (гемігепатектомії);

післяхолецистектомічний синдром, що супроводжується рецидивуючим холедохолітіазом, стриктурами зовнішніх та внутрішньопечінкових протоків, рецидивуючим холангітом, жовтяницями, частими загостреннями хронічного панкреатиту з важким перебігом та порушенням функцій;

наслідки резекції підшлункової залози з накладанням панкреатодигестивних анастомозів, накладання біліодигестивних анастомозів, ускладнення після хірургічного лікування (жовчні, панкреатичні нориці).

2) до пункту «б» належать:

хронічні гепатити (крім вірусних) з частими загостреннями (більше 2 разів на рік) з помірним порушенням функцій (помірною активністю з підвищенням показників трансаміназ у 5-10 разів), минучою гострою печінковою недостатністю, жовтяницею) при задовільних результатах лікування при контрольному обстеженні в терміни до 3 місяців;

наслідки лікування панкреатиту з виходом у псевдокісту підшлункової залози;

стан після сегментарної або атипової резекції печінки;

жовчокам`яна хвороба, холестероз жовчного міхура, що супроводжуються частими загостреннями (більше 2 разів на рік) хронічного холециститу, холангіту та панкреатиту, при відмові від хірургічного лікування.

3) до пункту «в» належать:

хронічні гепатити (крім вірусних) з незначним порушенням функцій та (або) мінімальною активністю (при підвищенні рівня АЛТ до 5 разів);

відсутність жовчного міхура без проявів післяхолецистектомічного синдрому протягом 12 місяців після оперативного лікування;

хронічні безкам`яні холецистит та холангіт з частими (два та більше на рік) загостреннями, що потребують стаціонарного лікування;

хронічні панкреатити з частими (два та більше на рік) загостреннями з незначним порушенням секреторної та інкреторної функції;

безсимптомний перебіг хронічних холециститів з наявністю холестеринових поліпів або конкрементів жовчного міхура;

дискінезія жовчовивідних шляхів, хронічні панкреатити, холецистити з рідкими загостреннями (менше двох разів на рік), що не потребують стаціонарного лікування при хороших результатах лікування.

Таким чином, в залежності від обсягу порушень функцій та частотою загострень наявність вірусного гепатиту «В» може розглядатися ВЛК як: 1) Непридатні до військової служби; 2) Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; 3) Придатні.

У свою чергу, інші аналізи позивача, які додані до позову, свідчать, що показники крові та сечі перебувають у межах референтних значень, тобто відсутні навіть запалювальні процеси в організмі. В цьому контексті позиція позивача вбачається необґрунтованою, оскільки жодного доказу на користь твердження позивача про відповідність позивача критеріям непридатності через свій діагноз до позову не додано.

Суд зазначає, що, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, він вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Позивач не надав доказів на підтвердження його звернення до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду висновку (довідки) № 10/1215 від 02.10.2024. Не надав позивач також і доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК.

Як визначено у підпункті 2.8.5 пункту 2.8., у порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Крім того, відповідно до підпункту 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями ВЛК районних (міських) ТЦК та СП, особа має право звернутися за підпорядкованістю, зокрема, до ВЛК обласних ТЦК та СП з відповідною скаргою, а у разі незгоди із рішенням ВЛК обласних ТЦК та СП звернутися до штатних ВЛК, рішення яких можуть бути оскаржені до суду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у спірному випадку ефективним і дієвим правовим механізмом захисту права (інтересу), який позивач сприймає за порушені, є ініціювання процедури перегляду рішення відповідної військово-лікарської комісії при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки органами військово-лікарської експертизи вищого рівня, а саме: військово-лікарською комісією при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарською комісією регіону, Центральною військово-лікарської комісією Збройних Сил України із можливістю оскарження до суду саме рішення військово-лікарської комісії регіону або рішення Центральної військово-лікарської комісією Збройних Сил України.

Враховуючи, що остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК, за наслідками перевірки рішення позаштатної ВЛК (у спірному випадку ВЛК при районному ТЦК та СП) на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду позивача з приводу придатності його до військової служби (в межах справи), не приймали, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідне правозастосування в частині оскарження висновків штатних (позаштатних) ВЛК відповідно до Положення №402 висвітлено у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справах №600/3273/22-а, №240/13173/22.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10.02.2022 у справі №160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

У зв`язку із цим не підлягає до задоволення і похідна позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до ІІ ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військово-лікарської комісії ІІ ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування наказу, довідки, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.